Справа № 22ц-1961/2010 Головуючий в суді І інстанції Савченко СІ.
Категорія 01,27 Головуючий в суді 2 інстанції Сліпченка О.І.
13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави ,-
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У липні 2009 року позивач публічне акціонерне товариство«Сведбанк» (надалі ПАТ «Сведбанк») звернулось з даним позовом, який обґрунтовував тим, що АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 24 000 долари США на 3 роки із розрахунку 14,7 % річних за користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит шляхом щомісячного внесення коштів частинами та одночасної сплати відсотків за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 24.05.2007 р. було укладено договір застави належних їм автомобілів «ІVЕСО 75-14» та «МАN 8.163». Вказував, що відповідач ОСОБА_3 не повертає кредит, у зв'язку з чим банк на підставі п.3.8 кредитного договору, який передбачає право банку у випадку прострочення платежів змінювати строк виконання зобов'язань, висунув вимогу відповідачу повернути весь кредит достроково, чого останній не виконав і станом на 05.05.2009 р. має заборгованість в сумі 16 484,90 доларів США
Просив звернути стягнення на предмет застави, шляхом реалізації його шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження для задоволення вимог за кредитним договором в розмірі 16 484,90 доларів США, 3 469,11 грн., а також просив стягнути судові витрати.
Заочним рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого 2010 року позов задоволено частково.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просить вказане рішення змінити в частині стягнення грошових коштів та просить стягнути кошти в доларах США.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в сумі 24000 доларів США, а також встановлено, що відповідач не виконує передбачені договором обов'язки, має заборгованість за кредитом, то відповідно до закону та умов договору застави, суд задовольняє вимоги в цій частині і звертає стягнення на заставлене майно - автомобілі марки «ІVЕСО 75-14» та «МАN 8.163». для задоволення вимог за кредитним договором.
При визначенні способу реалізації предмета застави, суд першої інстанції правомірно вважав обґрунтованими вимоги позивача щодо реалізації заставленого майна шляхом проведення публічних торгів в порядку виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість по договору необхідно було стягувати в доларах США не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 192 ЦК України платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Використання іноземної валюти як засобу платежу в Україні здійснюється у випадках і в порядку, визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року.
Загальне правило частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначає валюту України єдиним законним засобом платежу на території України.
Згідно ст. 7 Декрету іноземна валюта як засіб платежу використовується у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, що передбачено і Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу допускається у випадках, передбачених п.6 "Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" (затверджені постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007р. за № 656/13923), серед яких не зазначені правовідносини, що виникли між сторонами по справі.
Аналогічні роз'яснення містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», згідно п.14 якої у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Правильно встановивши обставини справи та характер правовідносин на підставі доказів наданих сторонами, перевіреними в судовому засіданні, суд першої інстанції дав вірну оцінку спірним правовідносинам та правомірно визначив суму боргу за кредитом в гривнях за курсом НБУ на день ухвалення рішення.
З такими висновками погоджується і судова колегія.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Враховуючи те, що судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк» - відхилити.
Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення
Головуючий:
Судді:
13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави ,-
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину рішення
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк» - відхилити.
Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення
Головуючий:
Судді: