Справа № 11-446/2010 Головуючий в суді І інстанції - Кравченко М. В.
Категорія - ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач - Дрига А. М.
«28» квітня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Ященко І.Ю.,
суддів Дриги А. М., Гайдай Р.М.,
за участю прокурора Чупринської Є.М.,
засудженого ОСОБА_6,
захисника засудженого адвоката ОСОБА_7,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_6 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого фельдшером Білоцерківської РЛ швидкої медичної допомоги, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом іспитового терміну - двох років, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи. Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_6 покладено на кримінально-виконавчу інспекцію Білоцерківського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь:
- потерпілого ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди 21586 грн. 08 коп., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
- потерпілої ОСОБА_10 у відшкодування матеріальної шкоди 1673 грн. 12 коп., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 в доход НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 656 грн. 88 коп. за проведення експертиз.
Вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Згідно вироку, ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 16 червня 2008 року близько 16 години 10 хвилин він, керуючи власним технічно справним автомобілем «ЗІЛ-ММЗ-45021», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись на ньому по автодорозі Обухів-Перегонівка із м. Обухова до м. Узин Київської області, не доїжджаючи близько 400 м до перехрестя з автодорогою Узин - Деремезна Обухівського району Київської області, в порушення вимог п.п. 2.3.б; 1.10 абз.4; 13.1. проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення передньої частини керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля «Пежо-605», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_9, який попередньо здійснив маневр обгону автомобіля «ЗІЛ-ММЗ-45021» та зайнявши свою смугу руху продовжив рух далі, після чого почав зменшувати швидкість перед перехрестям.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій автомобіля «Пежо-605» ОСОБА_9 та пасажирка цього автомобіля ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 61 І від 31.10.2008 року ОСОБА_9 отримав забій головного мозку середнього ступеня, забій шийного, поперекового-крижового відділу хребта. Дані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 60 І від 31.102008 року ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді субкапсулярного розриву правої нирки, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_6 грубо порушив вимоги Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, а саме п.п. 1.5, 1.10 абз.4., 2.3б, 13.1.
На вказаний вирок прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу і доповнення до неї, в яких просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Зазначає, що мотивувальна частина вироку не відповідає доказам, дослідженим в ході судового розгляду, суд, мотивуючи вирок, посилається на висновки судово-медичних експертиз № 60 І від 31.10.2008 року та № 61 І від 31.10.2008 року, зазначаючи, що згідно даних експертиз громадянка ОСОБА_10 отримала субкапсулярний розрив нирки та забій головного мозку середнього ступеню, забій шийного, попереково-крижового відділу хребта. Проте, згідно висновку судово-медичної експертизи № 61 І від 31.10.2008 року, тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку середнього ступеню, забою шийного, попереково-крижового відділу хребта спричинені ОСОБА_9, висновок зазначеної судово-медичної експертизи не містить описової частини. Зазначає, що вироком суду неправомірно відмовлено потерпілим в частині заявлених позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу. Судом не враховано, що ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині не визнав, у вчиненому не розкаюється, матеріальну та моральну шкоду потерпілим не відшкодував.
Засудженим ОСОБА_6 на вирок суду подано апеляцію, в якій він просить вирок щодо нього скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що його дії мають лише зовні ознаки злочину і не пов'язані з елементами вини. Вважає, що в його діях вбачається казус. На його думку, він не міг передбачити поведінку водія ОСОБА_9, яка виражається у різкому зменшенні ним швидкості без необхідних на це потреб. Крім того, засуджений зазначає, що його вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ці ж дії та порушення ним ПДР, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Пежо-605» під керуванням ОСОБА_9 С уд не надав належної оцінки доказам по справі, висновок проведеної авто - технічної експертизи ґрунтується на вихідних даних, що мають ознаки припущення, судом було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення повторних судово - медичних експертиз відносно отриманих потерпілими у ДТП тілесних ушкоджень та повторної авто - технічної експертизи.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і частково апеляцію засудженого , в частині необґрунтованої відмови суду в задоволенні клопотання захисника про повторне призначення судово - медичних експертиз, думки засудженого та його захисника, які підтримали подану ОСОБА_6 апеляцію і частково апеляцію з доповненнями прокурора, думку представника потерпілого, який заперечував проти апеляції з доповненнями прокурора і апеляції засудженого, вважав вирок суду законним і обґрунтованим, і просив залишити апеляції без задоволення, а вирок суду без зміни, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляції прокурора з доповненнями та засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_6 у вчиненні ним порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження, при обставинах, вказаних у вироку суду першої інстанції, встановлена зібраними по справі доказами і підтверджується: показами в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які показали, що вони їхали у автомобілі ПЕЖО, обігнали автомобіль ЗІЛ, певний час їхали по своїй смузі руху, поступово зменшуючи швидкість до 40 км/год без застосування гальмування, коли ззаду відчули удар, після чого автомобілі зупинились відповідно до зображених на протоколах місць, біль не відчували в зв'язку із шоковим станом, пізніше відчули болі, звернулись до лікарів та судово-медичних експертів, які зафіксували фактично отримані ними саме у цьому ДТП тілесні ушкодження, у подальшому тривалий час лікувались, засуджений збитки не відшкодував, хоч спочатку свою вину визнавав; показами свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні про те, що рухаючись по автодорозі на Деремезну побачив наслідки ДТП, зупинився, був понятим, підтвердив місце розташування автомобілів, зображене на схемі, чув, як ОСОБА_6 визнавав на місці ДТП свою вину у його вчиненні, посилаючись на те, що відволікся на магнітофон, а коли підняв очі - сталося зіткнення, зовнішніх тілесних ушкоджень у учасників події він не бачив; показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які показали, що, будучи працівниками ДАІ фіксували обставини ДТП, складали протокол та схеми, дійсність яких підтвердили, водій ЗІЛа ОСОБА_6 пояснював, що відволікся на прилади, на стан здоров'я учасники ДТП не скаржились.
Суд, дослідивши докази по справі, у вироку правильно зазначив, що винність ОСОБА_6, у вчиненні злочину підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 60 І від 31.10.2008 року, згідно якого встановлено, що, враховуючи дані документації ОСОБА_10 наявні наступні тілесні ушкодження: субкапсулярний розрив правої нирки. Отримані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) предмету(ів), можливо при ДТП, і можуть відповідати строку, вказаному в постанові. Дані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Отриманні тілесні ушкодження можуть знаходитись в прямому причинному зв'язку з даною ДТП (а.с. 143-144); - висновком судово-медичної експертизи № 61 І від 31.10.2008 року, згідно якого встановлено що враховуючи дані документації гр. ОСОБА_9 наявні наступні тілесні ушкодження, забій головного мозку середнього ступеню, забій шийного, поперекового-крижового відділу хребта. Отримані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) предмету(ів), можливо при ДТП, і можуть відповідати строку, вказаному в постанові. Дані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Отриманні тілесні ушкодження можуть знаходитись в прямому причинному зв'язку з даною ДТП (а.с.138-139); - висновком судово-автотехнічної експертизи №126 А від 19.02.2009 року, згідно якого встановлено, що за даних дорожніх обставин водій автомобіля ЗІЛ повинен був діяти відповідно до вимог п.п.13.1 та 1.10 ПДР. При виконанні даних вимог ПДР водій автомобіля ЗІЛ мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем ПЕЖО, на що у нього не було перешкод технічного характеру (а.с. 153-154); - схемою дорожньо-транспортної пригоди, де зафіксована проїзна частина її розміри, розташування автомобілів (а.с. 14, 32); - постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2008 року по справі № 3-31732/2008р., якою визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також квитанцією про сплату ОСОБА_6 накладеного адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с.11,17); - протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що стали підставою для притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності (а.с. 11-16); - протоколом огляду місця події від 05.12.2008 року, схемою ДТП і фототаблицею (а.с. 32-37), іншими доказами по справі.
Суд, розглядаючи справу, прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом, п орушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Юридична кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.
Посилання в апеляції з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину, є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_6 має позитивну характеристику з місця роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, постійно проживає на території зони радіоекологічного контролю. При призначенні покарання ОСОБА_6 судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і призначено покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України і є домірним скоєному, тому підстав для скасування вироку та призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.
Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_6 на відсутність в його діях складу злочину та наявність казусу, спростовується матеріалами справи, а винність засудженого встановлена доказами по справі, які суд дослідив у судовому засіданні і дав належну оцінку всім доказам в їх сукупності.
Щодо посилань в апеляції засудженого на наявність постанови про притягнення його за вказані дії до адміністративної відповідальності, а тому, на його думку, його не могли притягнути до кримінальної відповідальності, то вони є безпідставними.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КК України, ніхто не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за той самий злочин більше одного разу, а згідно ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення
Оскільки ОСОБА_6 за вчинене притягнуто до різних видів юридичної відповідальності - адміністративної і кримінальної, і не більше одного разу, викладені в його скарзі доводи в цій частині також є необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що суд в мотивувальній частині вироку допустив описку, вказавши про отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП ОСОБА_10 у вигляді забою головного мозку середнього ступеню, забою шийного, попереково-крижового відділу хребта, які, згідно матеріалів справи, спричинені ОСОБА_9, однак зазначена описка не є підставою для скасування вироку суду.
Судом на законних підставах відмовлено потерпілим щодо відшкодування витрат на правову допомогу.
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора в апеляції з доповненнями як на підстави для скасування вироку суду відсутність опису ходу медичного дослідження у висновку судово - медичної експертизи № 61 І від 31.10.2008 року щодо тілесних ушкоджень у ОСОБА_9, оскільки експертом зроблено висновок на підставі даних медичної документації, викладених у висновку спеціаліста в галузі судово - медичної експертизи № 566 від 22 липня 2008 року.
Підстав для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -
Апеляцію з доповненнями прокурора та апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2009 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Вважати, що в мотивувальній частині вироку тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта № 61 І від 31.10. 2008 року спричинені ОСОБА_9
В решті вирок залишити без зміни.
Судді : підпис
підпис
підпис
З оригіналом згідно:
Суддя : А. М. Дрига