61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
03 лютого 2010 р. Справа № 2-а-80/09/1603
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Мельник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2009р. по справі № 2-а-80/09/1603
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області < Текст >
про перерахунок та нарахування пенсії та додаткової пенсії по інвалідності, що настала через каліцво внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком ,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії та додаткової пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком.
Просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області перерахувати та призначити пенсію з дня звернення з заявою відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” по III третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, що складає 2988 грн. з послідуючим перерахунком вказаної пенсії в зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, та додаткову пенсію інваліду III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення з заявою (03.02.2009 року), що складає 249 грн, з послідуючим перерахунком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІІ групи та отримує державну та додаткову пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю відповідно до Закону України “Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі - Закон України № 796). Але відповідачем була нарахована та виплачена сума менша, ніж передбачено Законом України № 796, чим порушені права і свободи позивача.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії та додаткової пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком було задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ч. 1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України №796 виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” незаконними з 03.02.2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ч. 1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України №796 виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 03.02.2009 року в подальшому з послідуючим перерахунком відповідно до чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права. Неправомірність в діях відповідача, щодо нарахування пенсії позивачу, відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Законів України про державний бюджет на відповідні роки, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, постанов Кабінету Міністрів України № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27.12.2005 року, № 530 від 28 травня 2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі передбаченому ч.4 ст. 54 та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796 , а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено і знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується доданими до справи копіям посвідчення НОМЕР_1 та довідкою НОМЕР_2 та має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796.
Статтею 49 Закону України №796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по третій групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796 особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам третьої групи 50% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зазначені вище положення Закону були змінені.
Так, відповідно до п. 28 Розділу ІІ Закону: особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року та на день ухвалення рішення судом першої інстанції, діяли положення Закону України №796 в редакції закону від 22.05.2008 р.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо неприйняття посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, № 530 від 28 травня 2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, як на підставу визначення розміру пенсії.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пунктом 2, 3 статті 116 передбачено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини, громадянина, забезпечувати проведення політики , зокрема в сфері соціального захисту.
Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій.
Враховуючи, що положення зазначених постанов, встановлюють менший, ніж Закон України № 796, розмір державної пенсії для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вони є такими, що суперечать положенням Закону №796 та Конституції України, а отже не підлягають застосуванню.
Так, згідно з ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності нарахування пенсії позивачу передбаченої ч.4 ст.54 та ч.1 ст. 50 Закону України №796 з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України є помилковими, з вище зазначених підстав, а тому висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вихідним критерієм розрахунку пенсії передбаченої ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України №796 є мінімальна пенсія.
При цьому для визначення розміру мінімальної пенсії застосуванню підлягають положення ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В свою чергу, прожитковий мінімум встановлюється Законом України про державний бюджет на відповідний рік.
Згідно статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Так, статтею 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме з 1 жовтня 2008 року в сумі 498 гривень.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не поширюються на позивача у зв'язку з тим, що останній отримує пенсію відповідно до Закону України №796 є помилковим виходячи з наступного.
Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації ч. 4 ст. 54 та ч.1 ст.50 Закону України № 796 не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, адже відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є єдиним Законом, який дає визначення мінімальної пенсії за віком при розрахунку пенсії необхідно застосовувати саме положення ч. 1 ст. 28 даного Закону..
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії незаконними та зобов'язання нарахувати пенсію з 03.02.2009 року відповідно до вимог ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України №796, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком передбаченою Законом "Про державний бюджет України" на 2008 рік та провести відповідну виплату підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині зобов'язання судом відповідача виплачувати визначену пенсію ОСОБА_1 з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства.
Враховуючи, що компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб, суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.
Отже, рішення суду першої інстанції, щодо зобов'язання УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області виплачувати позивачеві визначену пенсію з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства є помилковим і потребує зміни.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач рішення суду не оскаржив в апеляційному порядку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення судового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо покладання обов'язку на Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснювати наступний перерахунок відповідно до змін діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2009 року по справі № 2-а-80/09/1603 скасувати в частині покладання обов'язку на Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснювати наступний перерахунок відповідно до змін діючого законодавства .
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2009 року по справі № 2-а-80/09/1603 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.
Судді < підпис >
< підпис > Любчич Л.В. Спаскін О.А.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 08.01.2010 р.