19 травня 2009 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Беркій О.Ю., Фединяк В.Д.
За участю секретаря: Сурмачевської У.С.
Сторін: представника позивача Коновала Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства (далі АТ) «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2010 року,-
13 серпня 2009 року АТ «ОТП Банк» звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 06 серпня 2007 року, між закритим акціонерним товариством «ОТБ Банк» правонаступником якого з усіма правами є Публічне акціонерне товариство (надалі ПАТ) «ОТБ Банк», було укладено кредитний договір за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 200 000 доларів США, зі строком погашення до 05.08.2022 року, зі сплатою 5,99 річних та відсоткової ставки по строкових вкладах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, що станом на день укладення договору складала 7,5 відсотків річних. Відповідач отримав суму передбачену кредитним договором і зобов'язувався своєчасно її повернути з виплатою коштів за користування кредитом у строки визначені договором. Відповідач своїх зобов'язань не виконував у зв'язку із чим йому направлялись повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Заборгованість відповідачем не сплачена, що є підставою для стягнення з нього всієї суми кредиту.
Справа № 22-ц-1053/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Ковалюк І.П. Категорія 27 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, нараховані відсотки по ньому а також пеню, а всього 255 493, 15 доларів США, що еквівалентно 1 974 553 грн. 26 коп. і судові витрати по справі.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2010 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Зуб»як О.В. подав апеляційну скаргу в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи. З часу укладення договору, він своєчасно повертав кредитні кошти, але у зв'язку із погіршенням фінансового становища, він не зміг виконувати свої зобов'язання, про що повідомляв позивача. Він погодився на звернення стягнення на предмет іпотеки. 09 грудня 2008 року з ініціативи позивача вчинено виконавчий напис, про те через недобросовісних дій позивача, не вдалося реалізувати предмет іпотеки. Сума боргу за виконавчим написом різниться від суми боргу за рішенням суду, договором передбачено, що у разі настання іпотечного випадку, повернення коштів здійснюється за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. Підстав для одночасного застосування банком різних способів захисту його права за кредитним договором, немає.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи. колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено що між сторонами було укладено кредитний договір, який відповідач не виконував належним чином і у встановлений строк. За несвоєчасне виконання договору судом застосовані правові наслідки передбачені сторонами у договорі. Укладений між сторонами кредитний договір був забезпечений переданою в іпотеку земельною ділянкою площею 0,6142 га. в с. Яблуниця, Яремчанської міської ради.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що якщо позивач обрав спосіб захисту шляхом вчинення виконавчого напису і звернення стягнення на предмет іпотеки, йому слід відмовити в позові,апеляційним судом перевірені і не можуть бути підставою для відмови в позові. Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно, не позбавляє позивача можливості звернутись до суду за захистом порушеного права.
Як встановлено ч.2, ст303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: О.Ю. Беркій
В.Д. Фединяк