Справа № 161/7553/21
Провадження № 1-кс/161/3411/21
м. Луцьк 28 квітня 2021 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання начальника відділення СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 ,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Начальник відділення СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_8 ,звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене 21.04.2021 в ході проведення огляду другого поверху адміністративної будівлі/літер А-4/загальною площею 540,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на системний блок, марки «GREEN VISION», с/н:01804-004-160-806 та системний блок, марки «GREEN VISION», с/н:01804-004-160-807 із встановленням заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися чи вчиняти будь-які інші дії із вищевказаними майном.
Клопотання вмотивовано тим, що слідчим відділом Луцького РУП ГУНП у Волинській області розслідується кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021030580000551, що розпочате за зверненням директора ТзОВ «Грандпостач».
Досудовим розслідуванням було встановлено, що з лютого 2017 року по листопад 2020 року в ТзОВ «Грандпостач» на посаді менеджера відділу збуту працював громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В силу виконання покладених обов'язків, останньому було надано мережевий доступ (із можливістю коригування та редагування) до інформації, яка становить комерційну таємницю, а саме до клієнтської бази даних у якій міститься вичерпна інформація щодо покупців підприємства. Дана інформація зберігалася на персональних комп'ютерах товариства. Клієнтська база являє собою табличний документ MICROSOFT EXCEL.
13 квітня 2021 року, в рамках розслідування даного кримінального провадження, отримано ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду про надання дозволу на проведення огляду другого поверху приміщення - адміністративної будівлі/літер А-4/загальною площею 540,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення огляду, що відбувся 21 квітня 2021 року, було вилучено два системні блоки на яких було виявлено файли формату EXEL, при відкриті яких було виявлено інформацію про анкетні дані клієнтів ТзОВ «Грандпостач». Крім того, той факт, що на обох комп'ютерах було віднайдено саме інформацію про клієнтів ТзОВ «Грандпостач» підтвердили присутні під час огляду громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_9 - бувші працівники ТзОВ «Грандпостач».
Вилучені 21.04.2021 під час огляду два комп'ютерні системні блоки належать приватному підприємству «Фірма» «AGROCENTRE», однак перебувають у фактичному використанні громадян ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Право власності на адмінбудівлю/літерА-4/, загальною площею 540,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому було проведено огляд 21.04.2021, зареєстровано за громадянином ОСОБА_10 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, вилучені 21.04.2021 під час огляду два комп'ютерні системні блоки містять на собі сліди кримінального правопорушення, є об'єктом експертних досліджень та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх переховування, пошкодження, зникнення, знищення, пересування, передачі, відчуження, просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судовому засіданні заслухавши думку слідчого ОСОБА_3 яка підтримала клопотання, просила задовольнити з підстав викладених у ньому, володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 який щодо задоволення клопотання заперечував, оскільки вказані системні блоки, відношення до розслідуваного кримінального провадження не мають та є власністю ПП «Фірма «Агро- Центр», представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , яка просила у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до положень ст.167 КПК України якими передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна обґрунтовує підстави і мету накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи, що слідчим в клопотанні та в судовому засіданні не доведено наявності підстав для накладення арешту на майно, оскільки окрім винесення формальної постанови про визнання вилученого майна речовими доказами не доведено, як і не доведено, чи має будь-який предмет, з числа вилучених, значення для кримінального провадження, суду надано представниками володільця майна підтверджуючі документи законності набуття права власності на вилучене майно та здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку із вилученням вищевказаного майна фактично зупинена господарська діяльність підприємства (що негативно позначається на його інтересах), окрім того, як вбачається із витягу кримінальне провадження ведеться щодо ОСОБА_5 , його фактичне користування одним із вилучених системних блоків не доведено, що викликає у суду розумний сумнів щодо доцільності накладення арешту та виконання завдань кримінального провадження, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167; 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання начальника відділення СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 ,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна, згідно ч.3 ст.173 КПК України, тягне за собою негайне повернення особі вилученого майна.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1