Справа № 161/11883/17
Провадження № 1-кп/161/267/21
27 квітня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010003163 від 05 липня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працює, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілих ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 05 липня 2017 року, близько 17 год. 30 хв., всупереч вимогам Правил дорожнього руху, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючи технічно справним транспортним засобом марки "Renault Master", д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись неподалік будинку № 11-Б по вул.Володимирській, с. Великий Омеляник Луцького району Волинської області в напрямку вул. Львівської, м. Луцьк Волинської області, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у момент виникнення небезпеки для руху, а саме, гальмування транспортного засобу марки "Mercedes Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , що рухався в попутному напрямку, і якого водій об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, з моменту початку гальмування автомобілем марки "Mercedes Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2 , де здійснив зіткнення з даним транспортним засобом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортного засобу марки "Renault Master", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 згідно висновку судово-медичної експертизи № 277 від 14 липня 2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетної спино-мозкової травми, що супроводжувалась зміщенням (вивихом) двох хребців С3-С4 до заду від стандартного положення із пошкодженням спинного мозку, які спричинили смерть останнього. За ступенем тяжкості, стосовно живої особи, виявлені тілесні ушкодження, отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3.б), 12.1., 12.3., 13.1. Правил дорожнього руху, а саме: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та кваліфікує його дії, як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України не визнав та показав, що взагалі з потерпілим знайомий, бо ОСОБА_10 допомагав йому по господарству. Того дня, потерпілий попросив його відвезти до Спиртового заводу в м. Луцьк. ОСОБА_10 сів у його автомобіль на задній ряд сидінь та був пристебнутий ременями безпеки. Коли їхали по дорозі, то перед в'їздом у м. Луцьк, був змушений різко зупинитись у зв'язку з тим, що попереду різко зупинився транспортний засіб марки "Renault Master ". З переднього автомобіля вийшла жінка, яка сказала йому, що перед ними якась машина на іноземній реєстрації різко зупинилась. Пізніше побачив, що ОСОБА_10 лежить на землі і у нього йде кров з носу. Внаслідок того, попросив ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про допомогу, останні передали медичну аптечку та викликали швидку допомогу. Працівники швидкої допомоги забрали ОСОБА_10 в лікарню, а працівники поліції попросили його проїхати в наркологічний диспансер та пройти перевірку на стан вживання алкогольних напоїв. При цьому зазначив, що як саме і коли впав потерпілий не бачив, свій автомобіль купував вже з пошкодженнями та будь-якого зіткнення з транспортним засобом марки "Renault Master" не було, а він лише різко загальмував.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його винність у інкримінованому йому органами досудового розслідування злочині, також повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
Так, потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що її чоловік ОСОБА_10 підпрацьовував у ОСОБА_3 , де доглядав за господарством. Того дня, влітку, вона подзвонила до чоловіка, однак трубку підняла невідома особа, яка повідомила що він знаходиться у лікарні. Що сталось того дня їй було невідомо, але пізніше вона домовилась про зустріч з ОСОБА_3 , який мав передати трудову книжку її чоловіка. Вони зустрілись біля Волинського обласного драматичного театру ім. Лесі Українки, приблизно десь через два тижні після похоронів чоловіка. В ході їх розмови обвинувачений розповів їй про те, що його автомобіль зіткнувся з іншим автомобілем попереду, в результаті чого чоловік перелетів через салон, вдарився та отримав ушкодження несумісні з життям, показував місце зіткнення на автомобілі - вм'ятину на бампері автомобіля, також розповідав про те, що в чоловіка була кров "запечена". Просила суворо не карати ОСОБА_3 , підтримавши заявлений нею цивільний позов.
В свою чергу потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 05 липня 2017 року до нього зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про те, що він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в ході якої він в'їхав у інший транспортний засіб, разом із ним у машині перебував його батько ОСОБА_5 , який отримав тілесні ушкодження та знаходиться у лікарні без свідомості. Після того, біля 19 год. до нього зателефонувала медсестра, яка повідомила про те, що батько в тяжкому стані знаходиться у Луцькій міській лікарні № 2, в реанімації. Поки батько перебував у лікарні, ОСОБА_3 ніяким чином не зв'язувався з ним. Вже після смерті батька він разом із своєю матір'ю ОСОБА_6 та дядьком ОСОБА_12 зустрічалися з ОСОБА_3 на парковці, що знаходиться біля Волинського обласного драматичного театру ім. Лесі Українки, в ході якої вони оглядали машину, обвинувачений показував їм пошкодження - вм'ятину на бампері, як слід від форкопу, розповідав як трапилась дорожньо-транспортна пригода, що його батько сидів в задньому ряді сидінь, а як він вдарився, то на той момент одного ряду сидінь не було та перед батьком лежав диск від колеса та показав, як потім він лежав. Просив суворо не карати ОСОБА_3 , також підтримуючи заявлений ним цивільний позов.
Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_13 суду показав, що здійснював досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. В тому числі і проводив допит безпосередньо підозрюваного ОСОБА_3 , в ході якого жодного тиску чи погроз до останнього не висловлювалось. Також зазначив, що допитував і свідків у провадженні, які були на місці події, такі повідомили, що дійсно відбулось зіткнення автомобілів.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що він працює слідчим Луцького ВП ГУНП у Волинській області. Того дня, до нього надійшло від чергової частини відділу поліції повідомлення про вчинення дорожньо-транспортної пригоди на вул. Володимирській в м. Луцьку. Прибувши на місце він побачив два транспортних засоби марки "Mercedes Sprinter" та "Renault Master", які вже стояли на узбіччі вулиці. Зі слів працівників патрульної поліції та учасників пригоди він дізнався про те, що сталась дорожньо-транспортна пригода за участі вищевказаних автомобілів. Потерпілого ОСОБА_10 на той час вже не було на місці, його повезли працівники швидкої медичної допомоги в лікарню. Зі слів учасників він дізнався, що транспортні засоби переставили на узбіччя, щоб не заважати руху іншим транспортним засобам. В ході огляду місця події він зафіксував вищевказану обстановку, наявні ушкодження на автомобілях. Так, передній автомобіль марки "Mercedes Sprinter" не мав ушкоджень, позаду автомобіля був наявний форкоп. Задній автомобіль марки "Renault Master" мав пошкодження на передньому бампері, і при їх візуальному зіставленні можна було дійти висновку, що пошкодження утворились від форкопу переднього транспортного засобу. При цьому зазначив, що якби не було дорожньо-транспортної пригоди - тоді б не викликали б слідчо -оперативної групи.
Свідок ОСОБА_9 показав, що приблизно 3 роки тому він рухався на автомобілі марки "Mercedes" разом із своєю дружиною ОСОБА_11 та пасажиркою на ім'я ОСОБА_15 в напрямку м. Луцька. Біля автозаправної станції "WOG" перед ним різко зупинився автомобіль на іноземній реєстрації, внаслідок чого він змушений був теж різко зупинитись. Внаслідок цього, у нього перестав працювати двигун, а з салону почув звук удару. Через пару секунд до нього підійшов водій автомобіля, який зупинився позаду, поцікавився про те, що сталось, вони обдивились свої транспортні засоби, у його автомобілі пошкоджень не було. Після того, ОСОБА_3 повідомив, що у нього пасажир в автомобілі і тоді вони поставили свої автомобілі на узбіччя. Після відкриття дверей заднього автомобіля, побачили чоловіка, у якого на лобі була кров, який сидів між сидіннями. Він з дружиною надав медичну коробку та викликали швидку допомогу.
Допитана свідок ОСОБА_11 суду показала, що 3 роки назад вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_9 їхали власним автомобілем з с. Забороль в напрямку м.Луцька. В момент руху по вул. Володимирській перед ними різко зупинився автомобіль на польській реєстрації, внаслідок чого ОСОБА_9 також вимушений був різко зупинитись, після чого вона почула гуркіт, бо в задній частині автомобіля попадали коробки. На її зауваження щодо того, що він погано поскладав ящики, ОСОБА_9 сказав їй, що щось там трапилось ззаду. Далі вони вийшли з автомобіля, подивились на свій автомобіль, будь-яких видимих пошкоджень у їх автомобілі не було, на пошкодження автомобіля, який зупинився позаду вони не звертали уваги. Після цього, вони з'їхали на узбіччя дороги. В той момент, як вони вирішили вирушати далі, до них звернувся водій заднього автомобіля з проханням допомогти йому, так як його пасажир отримав тілесні ушкодження і у нього з носа йшла кров. Хтось викликав швидку медичну допомогу для пасажира заднього автомобіля. У зв'язку з тим, що пошкоджень у її автомобілі не було, а транспортні засоби стояли на відстані 1,5 метри, вважає, що зіткнення не було, а гуркіт в автомобілі виник внаслідок падіння коробок через різке тормозіння.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що був залучений працівниками поліції в якості понятого. Підтвердив всі факти, які внесені до протоколу огляду місця події. Жодних зауважень під час проведення вказаної дії від учасників не було.
Також в суді свідок ОСОБА_17 показав, що теж був понятим під час огляду місця події за фактом дорожньо-транспортної пригоди на вул. Володимирській, зазначивши, що бачив один з транспортних засобів із наявними ушкодженнями на передньому бампері.
Експерт ОСОБА_18 в суді підтвердив висновки, надані у висновку експерта № 277 від 14 липня 2017 року та повідомив, що причиною смерті ОСОБА_10 є саме закрита хребетно спинно-мозкова травма, що супроводжувалась зміщенням тіл двох хребців С3-С4 до ззаду від стандартного положення із пошкодженням спинного мозку, а механізм утворення зміщення хребців-хлистоподібне, різке згинання шийного відділу хребта, що має місце при різкому зупиненні авто чи ударі об перешкоду. При цьому зазначив, що вихідні дані для проведення експертизи використовував з постанови слідчого про проведення експертизи та були достатніми для її проведення.
Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.
Зокрема, рапортом про надходження 05 липня 2017 року о 17 год. 31 хв. в ЧЧ Луцького ВП ГУНП у Волинській області з диспетчерського центру лінії 102 повідомлення від працівників швидкої медичної допомоги про те, що на вул.Володимирській в м. Луцьк за заправкою "WOG" трапилось дорожньо-транспортна пригода з потерпілими.
Протоколом огляду з доданими фототаблицями від 05 липня 2017 року, яким зафіксовано місцезнаходження автомобілів, пошкодження на транспортному засобі марки "Renault Master", а саме, передньої частини бампера ліворуч у вигляді деформації в середину та біля краю номерних знаків, а також на проїжджій частині дороги відповідно осип бруду.
Рапортом про надходження 08 липня 2017 року о 19 год. 25 хв. в ЧЧ Луцького ВП ГУНП у Волинській області з диспетчерського центру лінії 102 повідомлення від органів охорони здоров'я про те, що ОСОБА_10 помер у відділенні реанімації з тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на вул. Володимирській в м. Луцьк, поблизу автозаправної станції "WOG".
Протоколом огляду місця події від 09 липня 2017 року, яким зафіксовано обстановку палати у відділенні реанімації у КЗ "Луцька міська клінічна лікарня", в якій наявна каталка, на якій знаходиться труп потерпілого ОСОБА_10 з відповідними ушкодженнями.
Висновком судово-медичного експерта № 277 від 14 липня 2017 року, згідно якого, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_10 є закрита хребетна спинно-мозкова травма, що супроводжувалась зміщенням (вивихом) тіл двох хребців С3-С4 до ззаду від стандартного положення із пошкодженням спинного мозку, які могли утворитись за обставин дорожньо-транспортної пригоди, і в даному випадку викликали смерть останнього. Механізм утворення зміщення хребців - хлистоподібне, різке згинання шийного відділу хребта, що має місце при різкому зупиненні авто чи при ударі об перешкоду.
В судовому засіданні перевірялись показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ДТП не відбулось, а лише з його сторони різке гальмування, однак вони не знайшли свого належного підтвердження і спростовуються показаннями самих потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_17 , які є послідовними та їх суд покладає в основу обвинувального вироку, а також допитаних свідків - слідчих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , і вони узгоджуються з іншими письмовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, протоколами огляду місця події та висновком експерта, тощо.
А тому суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 , як намагання ухилитись від встановленої кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин та понесення законного покарання.
Разом з цим, доводи сторони захисту про незаконність проведення досудового розслідування слідчими та прокурорами у кримінальному провадженні, оскільки останні не були належним чином уповноваженні на його проведення, а тому усі докази здобуті під час досудового розслідування є "плодами отруйного дерева", не знайшли свого належного підтвердження, оскільки усі зібрані докази на думку суду є належними та допустимими та можуть покладатись в сукупності для обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, наслідки, що наступили в результаті ДТП, інформацію про стан здоров'я самого обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та за допомогою до них не звертався, його задовільну характеристику по місцю проживання, відомості про те, що він в порядку ст. 89 КК України не судимий, є опікуном неповнолітньої дитини, думку самих потерпілих, які просили не суворо покарати обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується у виді позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільняє його від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши максимальний трирічний іспитовий строк із покладенням на нього обов'язків, згідно ст. 76 КК України.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
До початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_10 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13571 грн. 59 коп., моральної шкоди в сумі 100000 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 3200 грн.
Свої позовні вимоги потерпілий ОСОБА_10 обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП постраждав та вподальшому загинув його батько, що призвело до витрат на лікування та його подальше поховання, а також моральних та фізичних страждань, які спричинили зміни у його житті та він витрачав кошти на правову допомогу представника.
До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9346 грн. 89 коп., моральної шкоди в сумі 100000 грн.
Свої позовні вимоги потерпіла ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП загинув її чоловік, що призвело до душевних страждань, відсутності спокою, які спричинили зміни у її повсякденному житті, а також те, що вона понесла витрати на його поховання та проведення панихиди.
В судовому засіданні потерпілі - цивільні позивачі, а також їхній представник підтримали подані цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_3 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , заявлені до нього цивільні позови не визнав.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даних цивільних позовів.
У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі вимог ст. 1167 ЦК України, суд враховує матеріальний стан відповідача, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, вимоги розумності та справедливості, тяжкість вчиненого злочину, глибину фізичних і душевних страждань потерпілих, зміни в їх повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв'язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, у тому числі і те, що злочин вчинено з необережності, та оцінює їх в розмірі 50000 грн. та 60000 грн., які слід стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно, а тому цивільні позови в цій частині підлягають до часткового задоволення.
Водночас, інші позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13571 грн. 59 коп. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 3200 грн. та вимога потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9346 грн. 89 коп. з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення і стягненню з нього на користь потерпілих понесених ними витрат, адже такі підтверджується відповідними квитанціями, долученими до провадження.
У відповідності до вимог ст.ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.128, 368, 370 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавленням волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, моральної шкоди та витрат на професійну правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 13571 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 59 коп., моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 9346 (дев'ять тисяч триста сорок шість) грн. 89 коп., моральну шкоду в сумі 60000 (шістдесят тисяч) грн.
Речові докази: транспортний засіб марки "Renault Master", д.н.з НОМЕР_1 - залишити за належністю ОСОБА_3 ; транспортний засіб марки "Mercedes Sprinter", д.н.з НОМЕР_2 - залишити за належністю ОСОБА_9 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1