Справа № 157/663/16-а
Провадження №2-а/157/2/21
26 квітня 2021 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судових засідань - Фесь Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Волинській області Дубеля Андрія Івановича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 30 червня 2016 року звернувся у суд з позовом до головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ у Волинській області Дубеля А.І., в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 121 від 22 червня 2016 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що 25 червня 2016 року отримав рекомендований лист, в якому містилась постанова по справі про адміністративне правопорушення № 121 від 22 червня 2016 року, винесена головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Дубелем А.І., згідно з якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 4250 грн. Вважає, що у його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, інспектором не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, постанова є необґрунтованою та не відповідає дійсним обставинам справи. Він дійсно розпочав реставрування старої господарської будівлі на гараж, яку збудовано більше п'ятнадцяти років тому. Орієнтовно три роки тому він залив по периметру стрічковий фундамент та й у червні 2016 року розпочав обкладати вказану господарську будову будівельними блочками. На протязі всього терміну, протягом якого була збудована вказана господарська будова, тобто на протязі п'ятнадцяти років, ніхто із сусідів, ніхто із працівників владних структур тощо, претензій ніколи не ставили. Чому тільки тепер виникло у сусідів невдоволення йому не відомо, адже саме вони збудували свою господарську споруду на межі із порушенням всіляких будівельних норм раніше нього, а також саме вони встановили огорожу між їхніми земельними ділянками, які перебували ще у володінні його батьків. У протоколі про адміністративне правопорушення від 16 червня 2016 року , а також у оскаржуваній постанові не встановлений час вчинення правопорушення, оскільки він в дійсності реконструкцію старої будівлі під гараж розпочав ще восени 2013 року, про що можуть підтвердити свідки. На доданих ним фототаблицях видно, що на місці будови знаходиться стара господарська будівля. Відповідальність за ч. 5 ст. 96 КпАП України повинні нести лише юридичні особи та фізичні особи-підприємці як суб'єкти містобудування. Крім того, повідомлення про початок будівельних робіт направляється на підставі будівельного паспорту на забудову та правовстановлюючого документу на земельну ділянку. При цьому будівельний паспорт на забудову під господарську будівлю на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови були відсутні, про що інспектором було зазначено у вищевказаних протоколі та постанові. Отже, звернутися з повідомленням про початок будівельних робіт без будівельного паспорта та правовстановлюючого документу він не мав змоги.
Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 липня 2016 року у справі було відкрите провадження.
У запереченні на позовну заяву відповідач головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Волинській області Дубель А.І. просить у позові відмовити, посилаючись на його необгрунтованність. В обгрунтування заперечення зазначає, що на підставі звернення ОСОБА_2 від 01 січня 2016 року, яке надійшло до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області 06 червня 2016 року за вхідним № П-84 та виданого 10 червня 2016 року за № 242 направлення для проведення позапланової перевірки, у присутності позивача ним була проведена позапланова перевірка законності будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 , та за результатами перевірки оформлено акт від 16 червня 2016 року, яким встановлено, що позивач за вищевказаною адресою у червні 2016 року самочинно розпочав будівництво будівлі з гаражем без документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без будівельного паспорту на забудову земельної ділянки та без подання до вказаного управління повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. На об'єкті залито стрічковий бетонний фундамент, зведено стіни з шлакобетонних блоків, розмір будівлі 7,5 м на 10 м, будівля одноповерхова. Одночасно з актом перевірки відповідно до вимог пунктів 15-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, складено протокол про адміністративне правопорушення від 16 червня 2016 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16 червня 2016 року. У ОСОБА_1 не було зауважень до проведення перевірки, останній погодився із актом, складеним за результатом такої перевірки, про що свідчить відсутність зауважень у відповідній графі вищевказаного акта. Враховуючи виявлені порушення, на підставі вищевказаних документів та матеріалів фотофіксації 22 червня 2016 року була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 121, якою позивача визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КпАП України, та, враховуючи його майновий стан, характер правопорушення та особу правопорушника, накладено штраф у мінімальному розмірі, що передбачений санкцією зазначеної статті закону, тобто у розмірі 4250 гривень. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, передбаченого п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 pоку № 466 (зі змінами), від позивача до управління не надходило. Позивач допустив триваюче правопорушення і безпідставними є твердження останнього про те, що відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КпАП України, можуть нести лише юридичні особи та фізичні особи-підприємці, адже ОСОБА_3 притягувався до відповідальності, яка передбачена ч. 5 ст. 96 КпАП України, а не нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Під час винесення оскаржуваної постанови правильно кваліфіковано вчинене адміністративне правопорушення та застосовано відповідну норму, яка передбачає відповідальність за його вчинення, а тому оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, і підстав для її скасування немає.
Адміністративна справа вже розглядалася судами.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року задоволено частково касаційну скаргу Управління Державної архітектурного-будівельної інспекції у Волинській області та скасовано постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 липня 2016 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 жовтня 2020 року справу для розгляду розподілено судді Антонюк О.В.
Як вбачається із змісту постанови Верховного Суду від 17 вересня 2020 року, підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій стало те, що вирішуючи позов про скасування винесеної відносно позивача постанови у справі про адміністративне правопорушення, який пред'явлений до посадової особи, суд першої інстанції не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 25 березня 2021 року до участі у справі як другого відповідача залучено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник Плясун І.М. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача.
Відповідач - інспектор Дубель А.І. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі.
Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відзив на позов не подав.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що постановою № 121 від 22 червня 2016 року, винесеною головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Дубелем А.І., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КпАП України, і на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 4250 гривень. У цій постанові зазначається, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , у червні 2016 року самочинно розпочав будівельні роботи з будівництва господарської будівлі з гаражем без документа на право власності чи право користування земельною ділянкою, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року №466, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 96 КпАП України.
Вказані у постанові обставини були встановлені головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Волинській області Дубелем А.І. 16 червня 2016 року за результатами позапланової перевірки, про що складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким постановлено такі вимоги: усунути виявлені під час перевірки порушення містобудівного законодавства (до 20 жовтня 2016 року). У зв'язку з зазначеними порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності було також складено відповідний протокол від 16 червня 2016 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Пунктом 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (далі - Порядок), визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Згідно з п. 5 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів IV і V категорії складності.
Отже, замовником може бути особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки і саме на замовника покладається обов'язок подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Матеріалами справи підтверджується, що у позивача відсутні документи на право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій самочинно розпочато будівельні роботи з будівництва господарської будівлі з гаражем.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивач не може вважатися замовником в розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на нього не поширюються вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а, відтак, такий не може нести відповідальність згідно з ч. 5 ст. 96 КпАП України, якою встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.
Хто є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій самочинно здійснюються будівельні роботи, відповідачем, як органом державної влади, який має відповідні повноваження, не з'ясовано.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не дотримано вимог ст. 280 КпАП України.
Отже, суб'єктом владних повноважень не доведено належними доказами факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КпАП України.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, скасувати оскаржувану постанову і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73-77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Волинській області Дубеля Андрія Івановича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову № 121 від 22 червня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 96 КпАП України у виді штрафу у розмірі 4250 гривень та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:О. В. Антонюк