28 квітня 2021 року м. Чернігівсправа №927/422/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову №б/н від б/д
за заявою: Приватного підприємства "АВЕРС-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 30941812
вул. Лізи Чайкіної, 23-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
ел. адреса: luyenkoy@ukr.net
до Акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 22815333
вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000
про забезпечення позову
Учасники справи не викликались.
Приватне підприємство "АВЕРС-ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов Приватного підприємства «АВЕРС-ПЛЮС» до Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» про визнання незаконними дій щодо зобов'язання в односторонньому порядку Приватного підприємства «АВЕРС-ПЛЮС» привести у відповідність до вимог п.5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких Приватне підприємство «АВЕРС-ПЛЮС» являється ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, та щодо попередження про припинення розподілу електричної енергії з дотримання процедури, передбаченої п.11.5 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, у разі невиконання заявником цих вимог, застосувавши наступний захід:
-заборонити Акціонерному товариству «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» здійснювати припинення розподілу електричної енергії Приватному підприємству «АВЕРС-ПЛЮС» у зв'язку з його невиконанням вимоги привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких Приватне підприємство «АВЕРС-ПЛЮС» являється ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, до виникнення обставин, передбачених ст. 145 ГПК України.
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним:
На підставі договору № 610 купівлі-продажу об'єкту промислового призначення від 16.07.2002, зареєстрованого Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №3 за реєстровим №217 згідно реєстраційного посвідчення від 11.09.2002, «Приватне підприємство «АВЕРС-ПЛЮС» (заявник) є власником нежитлових будівель, які розташовані в м. Ніжині Чернігівської області по вул. Коцюбинського, 2а.
З метою здійснення електропостачання до вказаного нерухомого майна між заявником та Відкритим акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (оператор систем розподілу, ОСР) укладений договір про постачання електроенергії №356 від 20.04.2007, предметом якого є постачання постачальником електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, дозволеною для використання 550,0 кВт.
Згідно Додатку №1/1 вказаного Договору «Однолінійна схема електропостачання споживача» електропостачання здійснюється, зокрема до об'єкта «База», розташованого по вул. Коцюбинського, 2а у м. Ніжині.
Заявник зазначає, що сторонами договір виконується належним чином.
На об'єкті заявника встановлений засіб комерційного обліку електричної енергії (ЗКО, пп. 20 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ККО) відповідно до схеми підключення та проекту.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що 22.04.2021 під час одержання рахунків на оплату вартості електроенергії у приміщенні Ніжинського району електричних мереж АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» керівнику заявника було вручено повідомлення №54/54/788/01-13 від 18.03.2021, яким зобов'язано заявника до 19.04.2021 привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких заявник являється ВТКО (сторона, відповідальна за точку комерційного обліку, пп. 66 п. 1.2.1 ККО), у разі невідповідності ТКО (точки комерційного обліку, пп. 72 п. 1.2.1 ККО) вимогам ККО, слід провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР (оператором систем розподілу, п. 1.1. Кодексу систем розподілу).
Вказана вимога містить попередження, що у разі її невиконання заявником, враховуючи Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, постачальник (ОСР) з 05.05.2021 припинить розподіл електричної енергії з дотримання процедури, передбаченої п. 11.5 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018.
Тобто, 22.04.2021 заявникові фактично було пред'явлено вимогу замінити засіб комерційного обліку електричної енергії до дати, яка вже минула, до 19.04.2021, та розробити програму модернізації цього ЗКО, на підставі якої вчинити ці дії. У разі невиконання вказаної вимоги до 19.04.2021 заявник попереджений про припинення електропостачання з 05.05.2021.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що вказані обставини вказують на факт зловживання ОСР своїм становищем на ринку електроенергії, неналежного виконання своїх договірних зобов'язань з метою незаконного нав'язування своїх послуг по встановленню ЗВТ з функцією інтервального обліку та дистанційного зчитування, тобто - АСКОЕ (автоматизованої системи збору даних комерційного обліку, пп. 2 п. 1.2.1 ККО) за неринковою ціною. Вартість такого лічильника становить 2000 - 3000 грн, а вартість робіт по його встановленню постачальник (ОСР) оцінює в суму близько 100000,00 грн. Вказані роботи має право виконувати виключно ОСР.
Пунктом 12.2.1. Кодексу комерційного обліку передбачено, що ЗКО та схеми їх підключення, що були введені в експлуатацію до дня набрання чинності цим Кодексом та не відповідають вимогам проектних рішень (крім випадків прострочення періодичної повірки ЗВТ, пошкодження, несправності або відсутності ЗКО), підлягають приведенню у відповідність до вимог цього Кодексу згідно з програмою модернізації комерційного обліку електричної енергії протягом трьох років для лічильників та шести років для вимірювальних трансформаторів з дня набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки ЗКО та схема його підключення на об'єкті заявника «База» по вул.Коцюбинського, 2а в м. Ніжині були введені в експлуатацію до дня набрання чинності ККО та відповідають вимогам проектних рішень, то вимогу про його приведення у відповідність до вимог вказаного Кодексу, а фактично - про встановлення АСКОЕ заявник вважає неправомірною.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що у зв'язку з викладеним вище заявником готується позов до ОСР про визнання незаконними дій ОСР щодо зобов'язання в односторонньому порядку заявника привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких заявник є ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, та щодо попередження про припинення розподілу електричної енергії з дотримання процедури, передбаченої п. 11.5 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, у разі невиконання заявником цих вимог.
Заявник стверджує, що відповідна позовна заява буде подана до Господарського суду Чернігівської області у строк, визначений ч. 3 ст. 138 ГПК України.
Частина об'єктів нерухомого майна по вул. Коцюбинського, 2а в м. Ніжині Чернігівської області використовуються заявником у власній господарській діяльності з залученням найманої праці працівників у кількості 5-и осіб та потребами в електропостачанні. Частини об'єктів передано заявником в оренду іншим суб'єктам господарювання, які їх також використовують для виробничої діяльності з залученням праці найманих працівників (50 осіб) та необхідністю електропостачання.
У зв'язку з тим, що вимоги постачальника є незаконними і заявник фізично не встигне їх виконати, навіть, якщо погодився б з ними, існує реальна загроза припинення електропостачання з 05.05.2021 до вказаних об'єктів нерухомого майна, що спричинить значні збитки як для заявника, так і для інших суб'єктів господарювання, які орендують приміщення за вищевказаною адресою, та призведе до зупинення виробництва, вимушеної втрати роботи та заробітку для понад півсотні працівників, зменшення надходжень до бюджету тощо.
Звернення заявника до суду з позовом не перешкоджає ОСР припинити електропостачання до об'єкта заявника, що обмежує право заявника на ефективний судовий захист своїх порушених законних прав та інтересів та виключає доцільність звернення до суду.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову за його заявою може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав заявника на безперебійне електропостачання відповідно до умов Договору, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Заявник вважає, що ефективним і необхідним заходом забезпечення позову є заборона судом ОСР здійснювати припинення розподілу електричної енергії заявнику у зв'язку з його невиконанням вимоги привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких заявник являється ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, до виникнення обставин, передбачених ст. 145 ГПК України. Саме такий захід забезпечення позову на думку заявника обумовить ефективність та доцільність звернення заявника до суду з відповідним позовом. В іншому випадку у заявника зникає доцільність звернення до суду та можливість судового захисту його порушених законний прав та інтересів.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що він не вбачає необхідності зустрічного забезпечення заявленого забезпечення позову, оскільки заявлений захід забезпечення позову не спричинить жодних втрат для ОСР чи ризиків понесення таких втрат у майбутньому.
До заяви додані, зокрема, копії:
- договору № 610 купівлі-продажу об'єкту промислового призначення від 16.07.2002, акту від 17.07.2002 до договору та реєстраційного посвідчення від 11.09.2002;
- Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 254105220 від 23.04.2021;
- договору про постачання електричної енергії №356 від 20.04.2007 з додатками;
- листа Ніжинського РЕМ АТ «ЧЕРНІГ1ВОБЛЕНЕРГО» від 18.03.2021 № 54/54/788/01-13;
- довідки ФОП Турчина В.В. від 22.04.2021;
- договору оренди нерухомого майна №2 від 01.01.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 01.01.2020;
- довідки ФОП Цюрток В.М. № 3 від 22.04.2021;
- договору оренди нерухомого майна №3 від 04.01.2021 та акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду № 3 від 04.01.2021;
- відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам ПП «Аверс- Плюс» за 2020 рік.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив:
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову відповідає пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
З наведеного заявником у заяві про забезпечення позову вбачається, що заявником готується позов до ОСР про визнання незаконними дій ОСР щодо зобов'язання в односторонньому порядку заявника привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких заявник є ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, та щодо попередження про припинення розподілу електричної енергії з дотримання процедури, передбаченої п. 11.5 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, у разі невиконання заявником цих вимог.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову, заявлені заявником у заяві про забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам, з якими має намір звернутись заявник до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як було вказано вище, АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» вчинив дії, які свідчать про його намір припинити розподіл електричної енергії заявнику, що підтверджується листом Ніжинського РЕМ АТ «ЧЕРНІГ1ВОБЛЕНЕРГО» від 18.03.2021 № 54/54/788/01-13.
Суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову (за умови виконанням АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» надісланого на адресу заявника листа про припинення розподілу електричної енергії) може призвести до неможливості виконання рішення суду та ускладнити ефективний захист прав заявника.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати у разі, якщо такі заходи не будуть застосовані.
Водночас, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову не призведе до негативних наслідків для АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».
Також, слід зазначити, що припинення електропостачання призведе до фактичного зупинення господарської діяльності заявника, що у свою чергу може призвести до негативних наслідків як для заявника, так і для третіх осіб.
Засіб забезпечення позову який просить вжити заявник, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності та наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги з якою має намір звернутись заявник до суду.
З урахуванням вимог статей 74, 136 Господарського процесуального кодексу України, заявник надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду.
Згідно частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що необхідність у зустрічному забезпеченні відсутня.
Виходячи з викладеного вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного підприємства "АВЕРС-ПЛЮС" про забезпечення позову.
Частиною 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.3 ст.138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Приватного підприємства "АВЕРС-ПЛЮС" про забезпечення позову задовольнити.
2.Заборонити Акціонерному товариству «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) здійснювати припинення розподілу електричної енергії Приватному підприємству «АВЕРС-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30941812, вул. Лізи Чайкіної, 23-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) у зв'язку з його невиконанням вимоги привести у відповідність до вимог п. 5.13.1 ККО засоби комерційного обліку електричної енергії, для яких Приватне підприємство «АВЕРС-ПЛЮС» являється ВТКО, у разі невідповідності ТКО вимогам ККО, провести її модернізацію відповідно до програми, розробленої ВТКО та погодженої з ОСР, до виникнення обставин, передбачених ст. 145 ГПК України.
Ухвала складена та підписана 28 квітня 2021 року.
Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/