29.03.2021 Справа № 920/808/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/808/20
за позовом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455),
до відповідача Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991),
про стягнення 2197625,41 грн,
за участю представників:
від позивача: Дудник Н.В. (довіреність від 02.01.2020 № 22/20),
від відповідача: Сафронов М.А. (довіреність від 27.12.2019 № 18-49/15),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження,
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1921910,78 грн. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 209251,10 грн. - пені, 35616,86 грн. - 3% річних, 30846,67 грн. - інфляційних нарахувань, 32964,38 грн. - судового збору.
Згідно з Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020, суддею у справі було визначено Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 07.08.2020 заявлено та задоволено самовідвід судді Резніченко О.Ю. у справі №920/808/20 та зазначену справу передано для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 головуючим суддею у справі № 920/808/20 визначено суддю Котельницьку В.Л.
Ухвалою суду від 11.08.2020 (суддя Котельницька В.Л.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/808/20 в порядку загального позовного провадження; встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
01.09.2020 відповідачем надіслане клопотання (вх № 2657к) про продовження строку на подання відзиву, за яким відповідач просить суд продовжити йому строк для надання відзиву до 04.09.2020.
08.09.2020 відповідачем поданий відзив (вх № 7909/20) (згідно з поштовим штемпелем відправлений на адресу суду 04.09.2020), відповідно до якого відповідач просить суд дослідити докази за їх місцезнаходженням (Хімічна лабораторія контролю промстоків КП “Міськводоканал” СМР, м. Суми вул. Білопільський шлях. 9. м. Суми), а саме:1) ДСТУ ISO 5667-2-2003 “Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб”; 2) ДСТУ ISO 5667-3-2001 “Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами”; 3) ДСТУ ISO 5667-10-2005 “Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод”; 4) ДСТУ ISO 11885:2005 “Якість води. Визначення 33 елементів методом атомно- емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою”; 5) МВВ № 081/12-0413-07 Води стічні, зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації цинку атомно-абсорбційним методом (полумененва атомізація); 6) МВВ № 081/12-0106-03 “Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фотоколометричним методом з реактивом Неслера”; 7) КНД 211.1.4.030-95 “Методика фотометричного визначення амоній іонів з реактивом Неслера в стоках”; 8) КНД 211.1.4.039-95 “Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних та стічних водах”; 9) КНД 211.1.2.037-95 “Методика меркуметричного визначення хлоридів в поверхневих і стічних водах”; 10) СЕВ “Унифицированньїе методьі исследования качества вод”. Москва. 1973 г.; 11) КНД 211.1.4.042-95 “Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах”. Також відповідач просить суд відмовити КП “Міськводоканал” у задоволенні позову у повному обсязі.
09.09.2020 позивачем подана заява (вх № 8013/20), відповідно до якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчену заяву свідка лаборанта аналізу стоків підприємств Кузан О.І. від 09.09.2020.
15.09.2020 позивачем подана відповідь на відзив відповідача (вх № 8187/20), згідно з якою позивач просить суд подовжити позивачу строк для подання відповіді на відзив та долучити дану заяву по суті справи до матеріалів справи; позовні вимоги задовольнити; долучити до матеріалів справи докази, які додані до відповіді на відзив.
У підготовчому судовому засіданні 15.09.2020, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено дві протокольні ухвали:
1) про задоволення клопотання відповідача (вх № 2657к від 01.09.2020) про продовження строку для надання відзиву; продовжено відповідачу до 04.09.2020 строк для надання відзиву та долучено зазначений відзив (вх № 7909/20 від 08.09.2020) до матеріалів справи; про задоволення клопотань позивача, викладених в прохальної частини відповіді на відзив, щодо продовження строку для надання відповіді на відзив та долучення до матеріалів справи відповіді на відзив та доданих до неї доказів; продовжено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 15.09.2020 та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх № 8187/20 від 15.09.2020) з доданими до неї доказами; про долучення до матеріалів справи заяви свідка поданої позивачем за заявою (вх № 8013/20 від 09.09.2020);
2) про відмову в задоволенні клопотання відповідача, викладеного в прохальній частині відзиву на позовну заяву (вх № 7909/20 від 08.09.2020) щодо дослідження доказів за їх місцезнаходженням.
Ухвалою суду від 15.09.2020 відкладено підготовче засідання на 20.10.2020.
07.10.2020 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично міститься клопотання, в якому він просить суд:
- встановити додатковий строк подання витягів зі зведеного журналу по контролю за якістю промстоків та журналу реєстрації хімічних аналізів КП “Міськводоканал” СМР з інформацією про результати проведення аналізу проби №35, відібраної згідно акту № 722 від 18.09.2019; проби № 46, відібраної згідно акту №735 від 24.09.2019; проби № 44, відібраної згідно акту № 738 від 24.09.2019; проби №48, відібраної згідно акту № 741 від 25.09.2019; проби № 47, відібраної згідно акту №740 від 25.09.2019;
- витребувати у позивача для огляду в судове засідання оригінали Зведеного журналу по контролю якістю промстоків, в якому відображені результати дослідження проби № 35, відібраної згідно акту № 722 від 18.09.2019; проби №46, відібраної згідно акту № 735 від 24.09.2019; проби № 44, відібраної згідно акту №738 від 24.09.2019; проби № 48, відібраної згідно акту № 741 від 25.09.2019; проби №47, відібраної згідно акту № 740 від 25.09.2019 та журналу реєстрації хімічних аналізів хімічної лабораторії контролю промстоків КП “Міськводоканал” СМР в якому відображені результати проведення аналізу проби № 35, відібраної згідно акту №722 від 18.09.2019; проби № 46, відібраної згідно акту № 735 від 24.09.2019; проби №44, відібраної згідно акту № 738 від 24.09.2019; проби № 48, відібраної згідно акту №741 від 25.09.2019; проби № 47, відібраної згідно акту № 740 від 25.09.2019.
20.10.2020 позивачем подані заперечення на клопотання (вх №9219/20), в яких позивач просить суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку для подання витягів із зведеного журналу по контролю якості промстоків, журналу реєстрації хімічних аналізів хімічної лабораторії контролю промстоків КП «Міськводоканал» СМР та витребувати у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали даних журналів.
Ухвалою суду від 20.10.2020 задоволено клопотання представника відповідача, викладені в запереченнях на відповідь на відзив, а саме: про продовження строків подання додаткових доказів та про витребування оригіналів документів; встановлено додатковий строк до 10.11.2020 для подання витягів зі зведеного журналу по контролю за якістю промстоків та журналу реєстрації хімічних аналізів КП “Міськводоканал” СМР з інформацією про результати проведення аналізу проби №35, відібраної згідно акту № 722 від 18.09.2019; проби № 46, відібраної згідно акту №735 від 24.09.2019; проби № 44, відібраної згідно акту № 738 від 24.09.2019; проби №48, відібраної згідно акту № 741 від 25.09.2019; проби № 47, відібраної згідно акту №740 від 25.09.2019; витребувано у КП “Міськводоканал” СМР для огляду в судовому засіданні оригінали Зведеного журналу по контролю якістю промстоків, в якому відображені результати дослідження проби № 35, відібраної згідно акту № 722 від 18.09.2019; проби № 46, відібраної згідно акту № 735 від 24.09.2019; проби № 44, відібраної згідно акту № 738 від 24.09.2019; проби № 48, відібраної згідно акту № 741 від 25.09.2019; проби № 47, відібраної згідно акту № 740 від 25.09.2019 та журналу реєстрації хімічних аналізів хімічної лабораторії контролю промстоків КП “Міськводоканал” СМР в якому відображені результати проведення аналізу проби №35, відібраної згідно акту № 722 від 18.09.2019; проби № 46, відібраної згідно акту №735 від 24.09.2019; проби № 44, відібраної згідно акту № 738 від 24.09.2019; проби №48, відібраної згідно акту № 741 від 25.09.2019; проби № 47, відібраної згідно акту №740 від 25.09.2019; відкладено підготовче засідання на 10.11.2020.
06.11.2020 позивачем подано додаткові пояснення (вх№9773/20), в яких позивач підтримав подані позовні вимоги та просив суд приєднати до матеріалів справи письмові докази, які додані до таких пояснень.
09.11.2020 відповідач подав клопотання (вх№9831/20) про долучення до матеріалів справи копії листа №22/6771 від 28.10.2020 та копії аркушів з журналу обліку результатів дослідження стічних вод з підприємств та копії аркушів журналу реєстрації актів відбору проб з підприємств.
У підготовчому судовому засіданні 10.11.2020, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено наступні протокольні ухвали:
1)першою - задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та долучено відповідні документи до матеріалів справи;
2)другою - задоволено усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви та усне клопотання представника позивача про поновлення строку для подачі додаткових доказів для долучення до матеріалів справи;
3)третьою - оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.11.2020.
26.11.2020 позивачем подане клопотання (вх № 3599к), в якому позивач просить суд визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його; приєднати до матеріалів справи №920/808/20 докази: додаткову угоду від 04.11.2020 та додаток №2 до договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 05.01.2006 №3.
У підготовчому судовому засіданні 26.11.2020, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено наступні протокольні ухвали:
1)першою - задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання додаткових доказів та долучено до матеріалів справи докази, подані за клопотання позивача.
2)другою - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 18.01.2021.
У судових засідання 18.01.2021, 09.09.2021, 17.02.2021, 03.03.2021 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольні ухвали про оголошення перерви.
15.03.2021 відповідачем подані пояснення, які в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України протокольною ухвалою від 15.03.2021 долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 15.03.2021 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 29.03.2021.
24.03.2021 відповідачем подана заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх№1373к).
Ухвалою суду від 26.03.2021 задоволено заяву представника відповідача від 23.03.2021 б/н (вх. №1373к від 24.03.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду у справі № 920/808/20; постановлено провести судове засідання по суті у справі № 920/808/20, призначене на 29.03.2021, 14:30 за участю представника відповідача - адвоката Сафронова М.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EasyCon”.
У судовому засіданні 29.03.2021 судом встановлено:
Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в режимі відеоконференції в судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував.
Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.03.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
05.01.2006 між КП “Міськводоканал” Сумської міської ради (позивач - виконавець) та ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») (відповідач - споживач) укладено договір № 3 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.
У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 05.01.2006 №3, які є невід'ємною частиною зазначеного договору.
Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів, Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі - Правила № 4).
Згідно п. 3.1 розд. 3 Правил № 4 до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.
Стічні води споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п. 3.2. розд. 3 Правил № 4. Крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил № 4.
Згідно п. 2 розд. 2 Правил № 4 споживачі повинні:
-дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання вимог цих Правил (підп. 2.2.1);
-здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого -водовідведення (підп. 2.2.2.);
-надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд (підп. 2.2.7.);
-визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником (підп. 2.2.8.).
Відповідно до п. 6.1. розд. 6 Правил № 4 споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил.
Споживач зобов'язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
Згідно підп. 2.1.3. п.2.1. розд. 2 Правил № 4 КП “Міськводоканал” Сумської міської ради повинен контролювати якість, кількість та режим скидання стічних вод споживачами. При цьому, підп. 2.1.5. п. 2.1 розд. 2 Правил № 4 встановлено, що виробники повинні здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється розділом 6 цих Правил.
Позивач має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача). Пред'являти споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду їх з понаднормативним забрудненням, що встановлено п. 4.3.7 договору.
З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень, що передбачено п. 6.6 розд. 6 Правил № 4.
Пунктом 4.2. Правил № 4 визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК).
Відповідно до п. 4.3 розд. 4 Правил № 4 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил. У разі виявлення у стічних водах споживачів речовин, ДК яких не передбачені Правилами № 4, виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах згідно з Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила № 316).
Виконавець зобов'язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити споживачу рахунок.
Згідно з п. 8.3. Правил № 4 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховує виробник за формулою:
Рс=Т х Qd + 5Т х Qpd + Кк x Т х Qpz, де
Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3;
Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;
Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;
Qpz - об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Виходячи із складових зазначеної вище формули, величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) складається із суми:
- плати за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором (Т х Qd);
- плати за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором (5Т х Qpd);
- плати за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями (Кк х Т х Qpz).
Тариф (Т), встановлений з 22.09.2019 за надання послуг з централізованого водовідведення споживача та згідно постанови НКРЕКП від 17.09.2019 № 1968 та наказу позивача від 23.09.2019 № 435 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення” складав 9,624 грн/м3 (з ПДВ).
Плата за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором, визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором № 3 (Qd), тобто Т х Qd.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення відповідач здійснює протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку від позивача за розрахунковий період, (п. 3 протоколу розбіжностей до договору від 05.01.2006 № 3). Платіжні документи за розрахунковий період відповідач забирає нарочно з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором (Qd), визначається відповідно до пунктів 4.6, 4.8 договору, якими передбачено, що облік кількості використаної відповідачем води розраховується за показниками водолічильників. Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел.
Відповідно до п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Як зазначає позивач у позовній заяві об'єм скинутих відповідачем стічних вод у межах, обумовлених договором (Qd), згідно Витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об'єктам АТ «Сумське НВО» за вересень 2019 року склав:
-по вул. Комарова, 2, об'єкт УБТ (ДП “Завод ОБ та ВТ”) за період з 01.09.2019 до 22.09.2019 склав 3292,10 м3, за період з 22.09.2019 по 30.09.2019 склав 1410,90 м3;
-по вул. Комарова, 2, об'єкти - машинобудівне виробництво АЕН і КО, тех. вода, за період з 01.09.2019 до 22.09.2019 склав 385,70 м3, за період з 22.09.2019 по 30.09.2019 склав - 165,30 м3;
-по вул. Ковпака, 6, об'єкти - дирекція “Котельної ППУ” (цех № 63), свердловина № 1, тех.вода, свердловина № 2, свердловина № 3, за період з 01.09.2019 до 22.09.2019 склав 827,40 м3 (172,20 + 431,20 + 224,0= 827,40 м3), за період з 22.09.2019 по 30.09.2019 склав 354,60 м3 (73,80 + 184.80 + 96,0 = 354,60 м3);
-по вул. Горького, 58, об'єкти - виробництво хімобладнання, скважина № 1, тех. вода, скважина № 2, кафе УЮТ, за період з 01.09.2019 до 22.09.2019 склав 6523,30 м3 (4093,60 + 2429,70 = 6523,30 м3), за період з 22.09.2019 по 30.09.2019 склав 2795,70 м3 (1754,40 + 1041,30 = 2795,70 м3);
-по пр-т Курський, 30, об'єкти - компресорне виробництво 1 скважина 2 скважина, тех.вода, за період з 01.09.2019 до 22.09.2019 склав 6956,60 м3 (1402,10 + 2653,00 + 2901,50 = 6956,60 м3), за період з 22.09.2019 по 30.09.2019 склав 2981,40 м3 (600,90 + 1137,00 + 1243,50 = 2981,40 м3)
Підставляючи дані у формулу ТхQd, отримуємо плату за скид стічних вод споживача за розрахунковий період - вересень 2019 року у межах, обумовлених договором:
1)по вул. Горького, 58 (цех 52 - виробництво хімобладнання вул. Горького, 58) за вересень 2019 року плата склала - 84 049,93 грн. (8,76 грн./м3 х 6523,30 м3 + 9,624 грн./м3 х 2795,70 м3) =57144,11 + 26905,82 = 84049,93 грн.
2)по пр-т Курський, 30 (об'єкт компресорне виробництво), за вересень 2019 року плата склала 89632,81 грн. (8,76 грн./м3 х 6956,60 м3 + 9,624 грн./м3 х 2981,40 м3) =60939,82 + 28692,99 = 89632,81 грн.
3)по вул. Комарова, 2, об'єкт ДП “Завод ОБ та ВТ” (УБТ), за вересень 2019 року плата склала - 42417,30 грн. (8,76 грн./м3 х 3292,10 м3 + 9,624 грн./м3 х 1410,90 м3) = 28 838,80 + 13 578,50 = 42417,30 грн.
4)по вул. Комарова, 2, об'єкт АЕН і КО (Машинобудівне виробництво), за вересень 2019 року плата склала - 4969,58 грн. (8,76 грн./м3 х 385,70 м3 + 9,624 грн./м3 х 165,30 м3) = 3 378,73 + 1 590,85 = 4 969,58 грн.
5)по вул. Ковпака, 6, об'єкт AT “Сумське НВО” КСПУ, за вересень 2019 плата склала - 10660,69 грн. (8,76 грн./м3 х 827,40 м3 + 9,624 грн./м3 х 354,60 м3) = 7248,02 + 3412,67 = 10660,69 грн.
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача за розрахунковий період - вересень 2019 року у межах, обумовлених договором, за вищеперелічиними об'єктами склала - 231730,31 грн, виставлена відповідачу рахунком № 3 (84049,93 грн. + 89632,81 грн. + 42417,30 грн. + 4969,58 грн + 10660,69 грн = 231730,31 грн.
Як зазначає позивач у своєму позові, плата за скид стічних вод споживача за вересень 2019 року у межах, обумовлених договором по вище переліченим об'єктам в сумі - 231730,31 грн. входить в предмет спору у справі №920/546/20 за позовом КП “Міськводоканал” Сумської міської ради до AT “Сумське НВО” про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по договору від 05.01.2006 № 3 за період з 01.01.2019 по 31.03.2020 в сумі 1669010,45 грн.
Водночас, плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені Договором, визначається як добуток п'ятикратного розміру тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором (Qpd). тобто 5Т х Qpd.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором (Qpd), склав 0м3, оскільки в вересні 2019 року скид стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, AT “Сумське НВО” не здійснювало, тому Qpd = 0
Підставляючи дані у формулу 5Т х Qpd, отримуємо : 5 х 9,624 грн./м3 х 0м3 =0 грн.
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором,у вересні 2019 року відповідачу позивачем не нараховувалася та в рахунку не виставлялася.
Разом з тим, предметом даного спору, є плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями, яка визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), об'єму скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Qpz), та коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (Кк), тобто Т х Qpz х Кк
Відповідно до п. 8.12. Правил № 4 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше 90 (дев'яноста) днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об'єкта.
При цьому, згідно п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 N 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Qpz) в вересні 2019 року склав:
по вул. Горького, 58 (цех 52 - виробництво хімобладнання вул. Горького, 58), за період з 27.06.2019 по 21.09.2019 (за 87 днів) - 27 592,50 м3; за період з 22.09.2019 по 24.09.2019 (за 3 дні) - 951,50 м3, а всього - 28 544,00 м3;
по вул. Комарова, 2 (об'єкт УБТ) за період з 28.06.2019 по 18.09.2019 (за 83 дні) -12089,00 м3;
по вул. Комарова, 2 (об'єкт АЕН і КО) за період з 28.06.2019 по 29.07.2019 (за 32 дні) -786,00 м3, за період з 30.07.2019 по 21.09.2019 (за 54 дні) - 1326,00 м3, за період з 22.09.2019 по 25.09.2019 (за 4 дні) - 73,50 м3, а всього - 2185,50 м3;
по вул. Ковпака, 6 (об'єкт Сумське НВО КСПУ) за період з 28.06.2019 по 21.09.2019 (за 86 днів) - 3096,00 м3 за період з 22.09.2019 по 24.09.2019 (за 3 дні) - 108,00 м3, а всього - 3204,00 м3;
по пр-т Курський, 30 (об'єкт компресорне виробництво) за період з 27.06.2019 по 29.07.2019 (за 33 дні) - 9647,00 м3, за період з 30.07.2019 по 21.09.2019 (за 54 дні) - 19349,60 м3, за період з 22.09.2019 по 24.09.2019 (за 3 дні) - 993,80 м3, а всього - 29990,40 м3.
Коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (Кк), визначався позивачем на підставі протоколу дослідження якості стічних вод та розділу 8 Правил № 4, по кожному окремому об'єкту споживача
Так, позивачем були складені акти відбору проб стічних вод № 722 від 18.09.2019, №735 від 24.09.2019, № 738 від 24.09.2019, №741 від 25.09.2019, № 740 від 25.09.2019 підписані як представником позивача так і представником відповідача без зауважень. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, що передбачено п. 6.4 Правил № 4.
Хімічна лабораторія контролю промстоків позивача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18.
Зазначеною лабораторією складено відповідні протоколи дослідження якості стічних вод, а саме: №317 від 24.09.2019, №327 від 30.09.2019, №328 від 30.09.2019, №330 від 30.09.2019, №329 від 30.09.2019 по наступним об'єктам: ДП «Завод ОБ та ВТ» м. Суми вул. Комарова, 2; АТ «Сумське НВО» м. Суми вул. Горького, 58, хімвиробництво; АТ «Сумське НВО» м. Суми, вул. Ковпака, 6, КСПУ (цех №63); АТ «Сумське НВО» м. Суми, пр. Комарова, 2 АЕНіКо. Машинобудівництво; АТ «Сумське НВО» м. Суми пр. Курський, 30, Компресорне виробництво.
Так зокрема:
- по вул. Горького, 58 (цех 52 - виробництво хімобладнання вул. Горького, 58) коефіцієнт кратності склав Кк = 0,68.
Згідно акту відбору проб стічних вод від 24.09.2019 № 735 та протоколу дослідження якості стічних вод від 30.09.2019 р. № 327 встановлено скид споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як:
•хлоридів 125,26 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л,
•мініралізація загальна (сухий залишок) 1076,0 мг/л при дозволеній нормі 987,0 мг/л
Відповідно до п. 8.11. Правил № 4 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначається за формулою:
де Cfі, - фактична концентрація і-ої речовини,
ДКі - допустима концентрація і-ої речовини.
Таким чином,
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 0,68.
-по вул. Комарова. 2, об'єкт ДП “Завод ОБ та ВТ” (УБТ), коефіцієнт кратності склав Кк = 0,96.
Згідно акту відбору проб стічних вод від 18.09.2019 № 722 та протоколу дослідження якості стічних вод від 24.09.2019 № 317 встановлено скид споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як:
• азоту амонійного 36,96 при дозволеній нормі 20,0 мг/л
• фосфатів 5,45 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л.
Таким чином, керуючись п. 8.11 Правил № 4
Отже, Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 0,96.
-по вул. Комарова, 2, об'єкт АЕН і КО (Машинобудівне виробництво), коефіцієнт кратності склав Кк=5,00
Згідно акту відбору проб стічних вод від 25.09.2019 № 741 та протоколу дослідження якості стічних вод від 30.09.2019 № 330 встановлено скид споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як:
• цинку 0,822 мг/л при дозволеній нормі 0,12 мг/л.
Згідно п. 8.9. Правил № 4 у разі виявлення виробником під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Cf) понад установлену Правилами користування та цими Правилами допустимою концентрацією (ДК) коефіцієнт кратності (Кк) для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою:
Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5, крім випадків, передбачених пунктами 8.4, 8.5 цього розділу.
Таким чином, керуючись п. 8.9 Правил № 4,
Кк = (0,822:0,12) - 1 = 5,85
Таким чином, Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 5,85. Для розрахунку плати за понаднормативний скид стічних вод позивачем застосовано коефіцієнт кратності Кк = 5.
-по вул. Ковпака, 6, об'єкт AT “Сумське НЕЮ” КСПУ, коефіцієнт кратності склав Кк = 0,79.
Згідно акту відбору проб стічних вод від 24.09.2019 № 738 та протоколу дослідження якості стічних вод від 30.09.2019 № 328 встановлено скид споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як:
· хлоридів 115,17 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л,
· завислих речовин 337,5 мг/л при дозволеній нормі 254,3 мг/л,
Таким чином, керуючись п. 8.11. Правил № 4,
Кк= (337,5-254,3)/254,3+(115,17-79,0)/79,0=0,79
Таким чином, Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 0,79.
- по пр-т Курський, 30, об'єкт компресорне виробництво, коефіцієнт кратності склав Кк =5,81.
Згідно акту відбору проб стічних вод від 25.09.2019 №740 та протоколу дослідження якості стічних вод від 30.09.2019 № 329 встановлено скид споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як:
• цинку 0,677 мг/л при дозволеній нормі 0,12 мг/л,
• азоту амонійного 32,4 при дозвроленій нормі 20,0 мг/л
• фосфатів 7,6 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л,
Отже, керуючись п. 8.11 Правил № 4
Кк=(0,677-0,12)/0,12+(7,6-4,9)/4,9+(32,4-20,0)/20,0=5,81
Таким чином, Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 5,81.
Отже, підставляючи дані у формулу Т х Qpz х Кк позивачем розраховано плату за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями :
1)по вул. Горького, 58 (цех 52 - виробництво хімобладнання вул. Горького, 58) за період з 27.06.2019 по 24.09.2019 плата склала - 170 589,92 грн. (8,76 грн./м3 х 27592,50 м3 х 0,68 + 9,624 грн./м3 х 951,50 м3 х 0,68) = 164 363,00 + 6 226,92 = 170 589,92 грн.
2)по пр-т Курський, 30 (об'єкт компресорне виробництво) за період з 27.06.2019 по 24.09.2019 плата склала - 1531368,11 грн. (8,76 грн./м3 х 9647,00 м3х 5,81 + 8,76 грн./м3 х 19349,60 м3х 5,81 + 9,624 грн./м3 х 993,800 м3х 5,81) = 490 989,85 + 984 809,50 + 55 568,76 = 1531368,11 грн.
3)по вул. Комарова. 2, об'єкт ДП “Завод ОБ та ВТ” (УБТ), за період з 28.06.2019 по 18.09.2019 плата склала - 101663,65 грн. (8,76 грн./м3 х 12089,00 м3х 0,96 = 101663,65 грн.)
4)повул. Комарова, 2, об'єкт АЕН і КО (Машинобудівне виробництво), за період з 28.06.2019 по 25.09.2019 плата склала - 96 042,42 грн. (8,76 грн./м3 х 786,00 м3 х 5 + 8,76 грн./м3 х 1326,00 м3 х 5 + 9,624 грн./м3 х 73,50 м3 х 5) =34 426,80 + 58 078.80 + З 536,82 = 96042,42 грн.
5)по вул. Ковпака, 6, об'єкт AT “Сумське НВО” КСПУ, за період з 28.06.2019 по 24.09.2019 плата склала - 22 246,68 грн. (8,76 грн./м3 х 3096,00 м3х 0,79 + 9,624 грн./м3 х 108,00 м3х 0,79) =21 425,56 + 821,12 = 22246,68 грн.
Згідно з рахунку позивача № 115 від 30.10.2019 загальна величина плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями по всім вищеперерахованим об'єктам AT “Сумське НВО” складає - 1921 910,78 грн. (170 589,92 грн. + 1 531 368,11 грн. + 101 663,65 грн. + 96 042,42 грн. + 22 246,68 грн. = 1 921 910,78 грн.).
Відповідно до п. 8.13 Правил № 4 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня отримання рахунку.
Споживач зобов'язаний дотримуватися встановлені кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
На підставі актів відбору проб стічних вод від 18.09.2019 № 722, від 24.09.2019 №№735, 738, від 25.09.2019 №№740, 741 та протоколів дослідження якості стічних вод від 24.09.2019 № 317, від 30.09.2019 №№ 327, 328, 329, 330 позивачем складено листи-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин, а саме: від 24.09.2019 №05/7295, від 30.09.2019 №05/7543, від 01.10.2019 №05/7553.
31.10.2019 супровідним листом №21/8291 позивач надіслав на адресу відповідача вищезазначені листи-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин, акти відбору проб стічних вод, протоколи дослідження якості стічних вод та рахунок від 30.10.2019 № 115.
Даний лист від 31.10.2019 № 21/8291, відповідно до проставленого штемпеля, отриманий відповідачем 01.11.2019 за вх №3770.
Проте, як зазначає позивач, на час звернення до суду з даним позовом рахунок за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідачем не оплачені.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору на надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставленого рахунку, наявність часткової чи повної їх сплати, допущення прострочення оплати виставленого рахунку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою, другою статті 19 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 № 322 “Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми” КП “Міськводоканал” Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.
Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів, Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі Правила № 4).
Акти відбору проб стічних вод підписані представником споживача без зауважень. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, тобто КП “Міськводоканал” Сумської міської ради, що передбачено п. 6.4. Правил № 4.
Хімічна лабораторія контролю промстоків КП “Міськводоканал” Сумської міської ради відповідає критеріям атестації та атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18.
Відповідно до п. 8.13. Правил № 4 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня його отримання.
Доказів оплати відповідачем цих рахунків до матеріалів справи сторонами надано не було.
03.01.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 02.01.2020 № 22/13 про перерахування заборгованості в сумі 1921910,78 грн, однак претензія залишена відповідачем без задоволення.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, відповідач у поданих ним відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях зазначає, що плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями фактично обрахована за недостовірними, на його думку, результатами досліджень, оскільки останні проведені позивачем з порушенням аналітичних методів дослідження та здійснені без належного контролю похибок дослідження, що унеможливлює їх використання у повному обсязі в сфері законодавчо регульованої метрології.
У заяві свідка, ОСОБА_1 , що працює інженером-лаборантом аналізу стоків підприємств КП «Міськводоканал» Сумської міської ради зазначено, що хімічною лабораторією контролю промстоків КП “Міськводоканал” Сумської міської ради для визначення: 1)фактичної концентрації азоту амонійного в пробі № 35, що відібрана у відповідності до акту відбору проб №722 від 18.09.2019, та в пробі № 47, що відібрана у відповідності до акту №740 від 25.09.2019 застосовувався КНД 211.1.4.030-95 Методика фотометричного визначення амоній іонів з реактивом Неслера в стоках; 2)фактичної концентрації хлоридів в пробі № 44, що відібрана у відповідності до акту відбору проб № 738 від 24.09.2019, та в пробі №46, що відібрана у відповідності до акту №735 від 24.09.2019 застосовувався КНД 211.1.4.037-95 Методика меркуметричного визначення хлоридів в поверхневих і стічних водах; 3)фактичної концентрації цинку в пробі №47, що відібрана у відповідності до акту №740 від 25.09.2019 та в пробі №48, що відібрана у відповідності до акту №741 від 25.09.2019 р. застосовувався ДСТУ ISO 11885: 2005 Визначення 33 елементів методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язальною плазмою.
Також Кузан О.І., засвідчено, що при здійсненні фізико-хімічних досліджень проб стічної води, відібраних 18.09.2019, 24.09.2019, 25.09.2019 на об'єктах AT “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, працівниками лабораторії КП “Міськводоканал” СМР здійснювався контроль похибок методик, що були використані при здійсненні досліджень якості стічних вод. Допустимі концентрації забруднюючих речовин, визначені при проведенні досліджень якості відібраних у AT “Сумське НВО” проб стічних вод, в протоколах дослідження якості стічних вод від 24.09.2019 №317, від 30.09.2019 №327, від 30.09.2019 №328, від 30.09.2019 №330, від 30.09.2019 №329, зазначені з урахуванням похибок вимірювання, тобто є остаточними.
Разом з цим, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач скористався своїм правом, передбаченим п.6.9 Правил №4 та у разі незгоди з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах відповідача перевищень ДК забруднюючих речовин, відповідач звернувся до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» для проведення аналізу арбітражних проб, які відбирались одночасно з контрольною пробою.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення порядку відібрання проб стічних вод, проведення лабораторних досліджень та оформлення їх результатів, оскільки під час відібрання проб і їх фіксації зауважень з боку представників відповідача не надходило, акти відповідають встановленій формі, лабораторія позивача має належні повноваження та компетенцію для проведення відповідних досліджень у цій галузі, її працівники мають відповідний фах, посадових обов'язків ними дотримано, іншого відповідачем не доведено.
На підставі встановлених обставин, з урахуванням наданих сторонами в обґрунтування їх позицій стосовно предмета спору доказів, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо необґрунтованості нарахування позивачем 1921910,78 грн заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, оскільки позивачем доведено у встановленому порядку підстави проведених нарахувань відповідачу за перевищення ГДК забруднюючих речовин у стічних водах, а також судом встановлено правильність проведених розрахунків. Відтак суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1921910,78 грн заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод.
Відповідно до п. 5.3. договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 209251,10 грн та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 35616,86 грн 3 % річних та 30846,67 грн інфляційних нарахувань.
Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського пов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, сума нарахованої пені за період з 18.11.2019 по 24.04.2020 складає 209251,10 грн.
Водночас у поданому відзиві на позов, щодо розміру нарахованої позивачем пені відповідач заперечує з огляду на наступне.
13.08.2019 набрали сили Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 5 липня 2019 р. N 690, у відповідності до вимог п. 27 яких визначено, що «у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.».
Як вбачається з розрахунку пені, що наведений у додатку до позову, КП «Міськводоканал» СМР нараховує неустойку за період з 18.11.2019 по 30.04.2020.
Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги заперечення відповідача, та відповідно до п. 27 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 5 липня 2019 р. N690 за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16, здійснив разрахунок пені в розмірі 0,01 % за період з 18.11.2019 по 30.04.2020, який склав 31711,53 грн.
У зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 209251,10 грн пені задовольняються судом частково, а саме: підлягає стягненню з відповідача 31711,53 грн пені, а в частині стягнення 177539,57 грн пені суд відмовляє за необґрунтованістю.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Невиконання відповідачем передбаченого договором обов'язку щодо перерахування КП “Міськводоканал” Сумської міської ради плати за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, розмір яких визначено у відповідності із положеннями Правил № 4, є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні статті 610 ЦК України та підставою для стягнення відповідного боргу в порядку статті 625 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від суми боргу.
Згідно з пунктом 5.4 договору боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 35616,86 грн від простроченої суми та інфляційні нарахування в сумі 30846,67 грн, що підтверджується детальним розрахунком, який додано позивачем до позовної заяви.
Суд погоджується з правильністю проведеного розрахунку. Відтак вимоги позивача в цій частині суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов частково та стягує з відповідача 1921910,78 грн. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 31711,53 грн. - пені, 35616,86 грн. - 3% річних, 30846,67 грн. - інфляційних нарахувань. Щодо стягнення з відповідача 177539,57 грн пені - суд відмовляє за необґрунтованістю.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 30301,29 грн підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) на користь Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 03352455) заборгованість за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод в сумі 1921910,78 грн (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча дев'ятсот десять грн 78 коп), пеню в сумі 31711,53 грн (тридцять одна тисяча сімсот одинадцять грн 53 коп), 3 % річних в сумі 35616,86 грн (тридцять п'ять тисяч шістсот шістнадцять грн 86 коп), інфляційні нарахування в сумі 30846,67 грн (тридцять тисяч вісімсот сорок шість грн 67 коп), а також 30301,29 грн (тридцять тисяч триста одна грн 29 коп) витрат по сплаті судового збору.
3. В іншому - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
У зв'язку з лікарняним судді Котельницької В.Л, повний текст рішення складено та підписано 28.04.2021.
Суддя В.Л. Котельницька