"20" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/414/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (54056, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 62-А, код ЄДРПОУ 08029523)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881)
про стягнення 177891,22 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк-Південь” про стягнення 177891,22 грн., з яких: 169271,10 грн. основного боргу, 4534,45 грн. пені, 2627,67 грн. інфляційних втрат та 1458 грн. 3% річних.
Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 16.03.2021 о 10:15. Ухвалою суду від 16.03.2021 відкладено розгляд справи на 06.04.2021 о 12:30. Ухвалою суду від 06.04.2021 відкладено розгляд справи №916/414/21 на 20.04.2021 о 12:15.
У судові засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. 19.04.2021 за вх.№10878/21 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка у судовому засіданні 20.04.2021 судом у протокольній формі задоволена. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення сторін про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/414/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
14.03.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (позичкодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (користувач, відповідач) укладений договір №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272), відповідно до якого позичкодавець забезпечує користувача одержаною від постачальних організацій МКП «Миколаївводоканал»; КП «Водопостачання м. Вознесенськ»; ТОВ «БОС»; КП «Очаків сервіс»; МКП «Первомайської міської ради Первомайський міський водоканал» водою та водовідведенням, які останній використовує для надання послуг з харчування особового складу військових частин, що надається до приміщень, які користувач використовує на підставі договорів позички нерухомого військового майна; №3(А2637); №4(А2920); №5(А2183); №6(А1688); №7(А2488); №8(А4465); №9(А2183); №№12,14,15(А1836); №№13,16(А3767); №17(А2428) від 20.02.2019, укладених відповідно до договору №286/2/19/1 від 17.01.2019 про закупівлю послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), та відшкодовує позичкодавцю їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п.2.2.1 позичкодавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати від користувача плату, відшкодування вартості спожитої води та водовідведення та інші платежі, обумовлені цим договором.
За п.п. 2.4.1-2.4.3 договору користувач зобов'язується виконувати умови цього договору; своєчасно відшкодовувати позичкодавцеві вартість спожитої води та водовідведення, згідно виставлених рахунків; після отримання від позичкодавця рахунку-фактури, акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту воду та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки позичкодавця.
Відповідно до п.3.1 договору облік води, спожитої користувачем, ТОВ «МАЯК-ПІВДЕНЬ», здійснюється згідно засобів обліку води. У разі відсутності засобів обліку води обсяги спожитої води визначаються КЕВ м. Миколаїв шляхом розрахунку. Облік водовідведення визначається за кількісно води, що споживається ТОВ «МАЯК-ГІІВДЕНЬ», згідно засобів обліку води. У разі пошкодження або виходу з ладу засобу обліку розрахунок здійснюється по середньому споживанню за минулі два місяці.
У відповідності до п.п. 3.5, 3.5.1, 3.5.2 договору щомісячно, першого числа, позичкодавець та користувач, на підставі лімітів споживання води, які визначаються згідно з діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках. Користувач протягом п'яти днів з дати одержання акту виконаних робіт зобов'язується повернути позичкодавцеві один примірник оригіналу акту виконаних робіт, підписаний уповноваженим представником користувача та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту виконаних робіт. У випадку не повернення користувачем підписаного оригіналу акту виконаних робіт, або не надання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом п'яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт, такий акт вважається підписаним користувачем без зауважень.
За п.3.8 договору користувач зобов'язаний отримати у позичкодавця рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору, першого числа кожного місяця. Якщо дата отримання рахунків та актів виконаних робіт припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, користувач зобов'язаний отримати їх у найближчий робочий день, що слідує за вихідним чи святковим днем. Рахунки-фактури та акти виконаних робіт надаються позичкодавцем повноважному представнику користувачем, на підставі документів, що посвідчують повноваження особи (довіреність, витяг з наказу, тощо). Доказом отримання документів, на підставі яких здійснюється оплата, є відмітка про вручення повноважному представнику користувача, засвідчена підписом такої особи.
Відповідно до п.3.9 договору оплата вартості спожитої води та водовідведення здійснюється користувачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та актів виконаних робіт, в розмірі 100% нарахованої місячної вартості споживання, на розрахункові рахунки позичкодавця, зазначені в цьому договорі. Датою фактичної оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок позичкодавця.
У відповідності до п.п. 3.10, 3.11 договору відповідно до умов даного договору користувач, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаними сторонами, виходячи з тарифів, встановлених організаціями, що надають послуги з постачання води та водовідведення відшкодовує вартість спожитої води та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки позичкодавця. Користувач відшкодовує вартість води та водовідведення позичкодавцю за тарифами, встановленими постачальними організаціями для позичкодавця, на підставі укладених між позичкодавцем та вказаними суб'єктами господарювання договорів про закупівлю товарів за державні кошти.
Згідно з п.4.2.1 договору за порушення термінів відшкодування вартості спожитої та водовідведення користувач сплачує позичкодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.
У відповідності до п.п. 8.1, 8.2 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до п.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.02.2019. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.
Додатковою угодою №1 до договору №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019 сторони внесли зміни, виклавши п.2.4.3 в наступній редакції: «Після отримання від позичкодавця рахунку-фактури, акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за послуги та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки позичкодавця».
Додатковими угодами №№ 1, 2 до договору №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019 строк дії договору щорічно продовжувався, остаточно до 31.12.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, супровідними листами позивач надіслав відповідачу рахунки №360 від 01.07.2020 на суму 25711,60 грн., №451 від 28.08.2020 на суму 25779,80 грн., №510 від 29.09.2020 на суму 28154,89 грн., №557 від 29.10.2020 на суму 28948,91 грн., №630 від 01.12.2020 на суму 30337,95 грн., №632 від 01.12.2020 на суму 30337,95 грн. та акти виконаних робіт (надання послуг) №360 від 01.07.2020 на суму 25711,60 грн., №451 від 28.08.2020 на суму 25779,80 грн., №510 від 29.09.2020 на суму 28154,89 грн., №557 від 29.10.2020 на суму 28948,91 грн., №630 від 01.12.2020 на суму 30337,95 грн., №632 від 01.12.2020 на суму 30337,95 грн., які відповідачем не сплачені, що зумовило звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що факт наявності у відповідача боргу перед позивачем за договором №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019 за червень 2020 року, серпень - грудень 2020 року на суму 169271,10 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення зазначеної суми.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата пені передбачена п.4.2.1 договору №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Натомість, вимогами ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення оплати відповідачем боргу за договором, проаналізувавши наявні матеріали справи, перевіривши розрахунки позивача, а також приймаючи до уваги ненадання відповідачем контррозрахунків заявлених до стягнення сум, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов'язання в частині сплати платежів за договором №300 про відшкодування вартості води та водовідведення (КЕКВ 2272) від 14.03.2019, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 4534,45 грн. пені, 2627,67 грн. інфляційних втрат та 1458 грн. 3% річних.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (54056, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 62-А, код ЄДРПОУ 08029523) 169271 /сто шістдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят одну/ грн. 10 коп. основного боргу, 4534 /чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири/ грн. 45 коп. пені, 2627 /дві тисячі шістсот двадцять сім/ грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1458 /одну тисячу чотириста п'ятдесят вісім/ грн. 3% річних та 2668 /дві тисячі шістсот шістдесят вісім/ грн. 37 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 26 квітня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля