Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Рішення від 16.04.2021 по справі 910/16299/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2021Справа № 910/16299/20

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛДСКУЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком"

простягнення 3 699 957, 10 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ОСТРА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Комплект Сервіс" про стягнення в порядку регресу суми збитків в розмірі 3 699 957, 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збитки, завдані клієнту внаслідок невиконання чи неналежного виконання обов'язку щодо перевезення вантажу залученими експедитором особами (безпосередніми виконавцями), підлягають стягненню з експедитора, а останній, у свою чергу, може звернутися з вимогами про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/16299/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.01.2021.

16.01.2021 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та перенесено підготовче засідання на 19.02.2021.

22.01.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Сторони та третя особа явку уповноважених представників у підготовче судове засідання 19.02.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як встановлено судом під час підготовки справи до розгляду та вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, назву та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Комплект Сервіс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) змінено на - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛДСКУЛ" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 16).

За таких обставин суд вирішив зобов'язати позивача повторно надіслати відповідачеві позовну заяву з доданими до неї документами з урахуванням нової адреси на найменування.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 19.03.2021.

Також враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

10.03.2021 через загальний відділ діловодства суду позивачем долучено документи на виконання вимог ухвали суду.

У підготовче засідання 19.03.2021 сторони та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що в підготовчому засіданні 19.03.2021 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 16.04.2021.

13.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 16.04.2021 без представника ПрАТ "СК "Остра".

У судове засідання сторони та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ОСТРА» (далі за текстом - ПрАТ «СК «ОСТРА»), як Страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМ» (далі за текстом - ТОВ «ІНВЕСТКОМ»), як Страхувальником, був укладений Генеральний договір страхування вантажів № 23012017/Г (далі за текстом - Договір), предметом страхування якого є наступне: майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать Закону, пов'язані зі знищенням або пошкодженням застрахованого вантажу внаслідок настання страхового випадку. Згідно з умовами зазначеного Договору факт укладення Договору страхування відносно конкретного вантажу між Страховиком та Страхувальником посвідчується страховим полісом (Сертифікатом), виданим на підставі Заяви Страхувальника, складеної за встановленою формою.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору Страхувальником подано заяви на страхування № 2019-1200 від 14.11.2019 року, № 2019-1199 від 15.11.2019 року, на підставі яких укладено Договори (Поліси) страхування № 109191124/1 від 14.11.2019 року, № 109191129/1 від 15.11.2019 року.

Згідно полісів страхування № 109191124/1 від 14.11.2019 року. № 109191129/1 від 15.11.2019 року застраховано вантаж з лімітами відповідальності Страховика - 1 696 969, 71 грн, 2 002 987,39 грн відповідно, що перевозиться автомобільним транспортом за маршрутами: Веленьє, Словенія - смт.Гостомель, Київська область, Україна.

Страховими випадками за Договором визнаються збитки, які настали внаслідок: пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу, які виникли з будь-якої причини; витрат та внесків за загальною аварією, встановлені необхідністю уникнути загибелі вантажу з будь-якої причини, крім випадків, які виключають відповідальність Страховика; всі необхідні та доцільно здійснені витрати зі спасіння вантажу, а також зі зменшення збитку та встановлення його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

Період страхування згідно полісу страхування № 109191124/1 від 14.11.2019 року - з 14.11.2019 року по 13.12.2019 року, або до моменту кінцевої доставки вантажу та вивантаження в пункті призначення, який зазначений у полісі.

Період страхування згідно полісу страхування № 109191129/1 від 15.11.2019 року - з 15.11.2019 року по 14.12.2019 року, або до моменту кінцевої доставки вантажу та вивантаження в пункті призначення, який зазначений у полісі.

19.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» (далі за текстом - TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС») (Транспортний експедитор) та TOB «ІНВЕСТКОМ» (Замовник) був укладений договір № 01062018-002 транспортного експедирування, за умовами якого (п. 1 Договору) Транспортний експедитор зобов'язується за дорученням та за рахунок Замовника виконати чи організувати або забезпечити виконання транспортно-експедиторських послуг, що пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу.

Згідно з п. 2 Договору Транспортний експедитор за дорученням Замовника:

- за заявкою Замовника організовує перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС»;

- фрахтує національні, іноземні судна та залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснює роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- веде облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів, та надає на вимогу Замовника відомості про обіг вантажів Замовника;

- організовує охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; відповідальність Транспортного експедитора за зберігання вантажу Замовника виникає з моменту прийняття Транспортним експедитором вантажу для виконання послуг транспортного експедирування;

- здійснює оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Пункт 4.2 Договору встановлює обов'язки Транспортного експедитора, у тому числі, забезпечення збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до видачі вантажоодержувачу (пп. 4.2.8 Договору).

Відповідно до пп. 5.2 Договору, за псування або втрату вантажу Транспортний експедитор несе повну матеріальну відповідальність у розмірі втраченого або пошкодженого вантажу.

Крім того, згідно з пп.5.8 Договору Транспортний експедитор, залучаючи до виконання своїх обов'язків за даним Договором третіх осіб, несе повну відповідальність перед Замовником за виконання умов даного Договору та за будь-які дії (бездіяльність) таких третіх осіб як за свої власні.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС (накладна УМВС). коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ (СІМ), вантажна відомість (Cargo Manifest), інші документи, визначені законами України (пп. 6.7 Договору).

На виконання умов Договору відповідно до Заявок № 228, 229, підписаних Замовником TOB «ІНВЕСТКОМ» та Транспортним експедитором (Виконавцем) TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС», останній зобов'язався організувати перевезення вантажу за маршрутами: Веленьє, Словенія - смт.Гостомель, Київська область, Україна.

Для організації вищезазначеного перевезення Транспортним експедитором TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД КАРПАТІЯ» (далі за текстом - TOB «ГРАНД КАРПАТІЯ») (Виконавець) укладено Договір № 05/11/19 про організацію автомобільних перевезень вантажів від 05.11.2019 року (далі за текстом - Договір № 05/11/19 від 05.11.2019 року), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язаний запланувати. організувати та здійснити перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання умов Договір № 05/11/19 від 05.11.2019 року відповідно до Заявок, підписаних Замовником TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» та Виконавцем TOB «ГРАНД КАРПАТІЯ», останній зобов'язався організувати перевезення вантажу за маршрутами: Веленьє, Словенія - смт.Гостомель. Київська область, Україна.

Виконання перевезення TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» із залученням TOB «ГРАНД КАРПАТІЯ» на підставі зазначених вище Договорів та заявок підтверджується CMR № 723344, CMR№ 8477184.

18.11.2.019 року від TOB «ІНВЕСТКОМ» надійшло електронні повідомлення про настання страхового випадку.

29.11.2019 року TOB «ІНВЕСТКОМ» звернулось із заявою про настання страхового випадку (крадіжка вантажу) та виплату страхового відшкодування на суму 3 699 957, 10 грн.

Факт настання страхового випадку та розмір збитків підтверджується наступними документами: копія заяви TOB «ІНВЕСТКОМ» про виплату страхового відшкодування від 29.11.2019 року, копія CMR № 723344, CMR № 8477184: копії декларації SI72615320; копії INVOICE №№ 3006642061-69; копії Packing List №№ 3006642061-69; копії INVOICE №№ 3006642263-67, 3006642270-74, 3006642278-79, 3006642281-82; копії Packing List №№ 3006642263-67, 3006642270-74, 3006642278-79, 3006642281-82; копія свідоцтв про реєстрацію ТЗ; копія посвідчення водія ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; копія інформаційного листа вих. № 19-1/11/2019 від 19.11.2019 року; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100100011717; копія довідки про прийняття і реєстрацію заяви; копія талону-повідомлення єдиного обліку № 94957 від 18.11.2019 року; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100100011820, листа № 218/106/7-2020 від 20.01.2020 року, заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.12.2019 року; копія заяви про кримінальне правопорушення в поліцію Словенії з перекладом; копія претензії TOB «ІНВЕСТКОМ» до TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС»; копія претензії TOB «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» до TOB «ГРАНД КАРПАТІЯ»; копія відповіді на претензію 'ГОВ «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС»; копія договору № 01062018-002 транспортного експедирування від 19.11.2018 року, заявок до нього: копія Договору № 05/11/19 про організацію автомобільних перевезень вантажів від 05.1 1.2019 року, заявок до нього; копія Контракту № GOR-UKR 059/14 на поставку товарів від 01.10.2014 року; копія Додаткової угоди № 1 від 23.10.2014 року; копія Додаткової угоди № 2 від 23.03.2015 року; копія Додаткової угоди № 3 від 06.04.2015 року; копія Додаткової угоди № 4 від 20.04.2015 року; копія Додаткової угоди № 5 від 05.05,2015 року; копія Додаткової угоди № 6 від 22.06.2015 року; копія Додаткової угоди № 7 від 02.11.2015 року; копія Додаткової угоди № 8 від 02.1 1.2015 року; копія Додаткової угоди № 9 від 04.12.2015 року; копія Додаткової угоди № 10 від 24.12.2015 року; копія Додаткової угоди № 11 від 24.12.2015 року; копія Додаткової угоди № 12 від 14.03.2015 року; копія Додаткової угоди № 13 від 03.06.2016 року; копія Додаткової угоди № 14 від 28.12.2016 року; копія Додаткової угоди № 15 від 20.02.2017 року; копія Додаткової угоди № 16 від 05.06.2017 року; копія Додаткової угоди № 17 від 05.07.2017 року; копія Додаткової угоди № 18 від 01.09.2017 року; копія Додаткової угоди № 19 від 02.01.2018 року; копія Додаткової угоди № 20 від 02.01.2018 року; копія Додаткової угоди № 21 від 05.06.2018 року; копія Додаткової угоди № 21/1 від 01.04.2018 року; копія Додаткової угоди № 22 від 28.12.2018 року; копія Додаткової угоди № 23 від 12.03.2019 року; копія Додаткової угоди № 24 від 15.04.2019 року; копія Додаткової угоди № 25 від 02.05.2019 року.

Відповідно до умов договору страхування № 109191124/1 від 14.11.2019 року, страхового акту № 296 від 24.06.2020 року страхова сума становить 1 696 969,71 гри., безумовна франшиза 0% від страхової суми вантажу.

Відповідно до умов договору страхування № 109191124/1 від 14.11.2019 року, страхового акту № 297 від 24.06.2020 року страхова сума становить 2 002 987,39 гри., безумовна франшиза 0% від страхової суми вантажу.

Даний випадок був визнаний позивачем страховим та на підставі страхових актів № 296, 297 від 24.06.2020 року було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за заявою Страхувальника в загальному розмірі 3 699 957,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після виплати Страхувальнику -- ТОВ «ІНВЕСТКОМ» страхового відшкодування за втрату вантажу, до Страховика - ПрАТ «СК «ОСТРА» перейшло право вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 14 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 п. 5 Договору Транспортний експедитор несе відповідальність за повну або часткову утрату вантажу (в тому числі внаслідок протиправних дій третіх осіб) або його ушкодження, що відбулись в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею. Транспортним експедитором підлягає відшкодуванню: оплата за перевезення, митні збори і мита, а також інші витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком - у випадку втрати усього вантажу, і в пропорції, що відповідає розміру збитку або частковій утраті, інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частина 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі за текстом - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, на виконання своїх обов'язків за Договором страхування СК «ОСТРА» здійснено виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів у сумі 3 699 957, 10 грн на рахунок ТОВ «ІНВЕСТКОМ», що підтверджується платіжними дорученнями № 3933 від 18.09.2020 року на суму 390 000, 00 грн, № 3942 від 22.09.2020 року на суму 395 000, 00 грн, № 3943 від 23.09.2020 року на суму 398 000, 00 грн, № 3945 від 24.09.2020 року на суму 399 000, 00 грн, № 3950 від 25.09.2020 року на суму 390 000, 00 грн, № 3963 від 29.09.2020 року на суму 30 987, 39 грн, № 3964 від 29.09.2020 року на суму 364 012, 61 грн, № 3971 від 01.10.2020 року на суму 397 000, 00 грн, № 3972 від 02.10.2020 року на суму 393 000, 00 грн, № 3984 від 06.10.2020 року на суму 542 957, 10 грн.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтями 932 та 934 ЦК України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з ЦК України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

При цьому, ані законом, ані договором транспортного експедирування № 01062018-002 від 19.11.2018 року не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця (фактичного перевізника вантажу) за втрату вантажу, обов'язок по організації перевезення якого взяв на себе експедитор.

Таким чином, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі одержувачу. Покладення виконання обов'язків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З врахуванням приписів ст. 614 ЦК України слід вказати, що, по-перше, Транспортний експедитор ТОВ «ТД «КОМПЛЕКТ СЕРВІС» не довів належне виконання умов договору транспортного експедирування № 01062018-002 від 19.11.2018 року, оскільки вантаж було викрадено (втрачено) під час організованого ним перевезення.

По-друге, виходячи зі змісту ст. ст. 618, 932, 934 ЦК України та умов Договору транспортного експедирування № 01062018-002 від 19.11.2018 року відповідач має нести відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу у вантажовідправника до перевезення та його здачею замовнику в рамках відповідальності перевізника у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів.

За таких обставин, збитки, завдані клієнту внаслідок невиконання чи неналежного виконання обов'язку щодо перевезення вантажу залученими експедитором особами (безпосередніми виконавцями), підлягають стягненню з експедитора, а, останній, в свою чергу, може звернутися з вимогами про відшкодування збитків в порядку регресу до осіб, на яких експедитором було покладено виконання обов'язків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 3 699 957, 10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛДСКУЛ" (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 36272403) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13; код ЄДРПОУ 14288111) в порядку регресу кошти в розмірі 3 699 957, 10 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 55 499, 36 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2021 року.

Суддя Ю.О.Підченко

Попередній документ
96568783
Наступний документ
96568785
Інформація про рішення:
№ рішення: 96568784
№ справи: 910/16299/20
Дата рішення: 16.04.2021
Дата публікації: 29.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: страхування
Розклад:
29.01.2021 11:00 Господарський суд міста Києва
16.04.2021 12:00 Господарський суд міста Києва