номер провадження справи 33/30/21
26.04.2021 Справа № 908/712/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні без виклику та участі учасників справи матеріали заяви вих. № 21/0414/01 від 14.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/712/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57)
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення суми
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі № 908/712/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” задоволені, стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57, код ЄДРПОУ 42632465) 73386 (сімдесят три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 36 коп. 3% річних, 733 (сімсот тридцять три) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
16.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” до суду надійшла заява вих. № 21/0414/01 від 14.04.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/712/21, згідно якої просив стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2021 вказана заява передана на розгляд судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.04.2021 вказана заява прийнята судом до розгляду, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи без виклику у судове засідання. Відповідачу запропоновано у строк до 23.04.2021 подати письмове пояснення щодо заяви.
Будь-яких письмових заяв, клопотань, пояснень щодо заяви від сторін до суду не надійшло.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З урахуванням того, що матеріали справи є достатніми, сторони у судове засідання не викликалися, частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначені строки для ухвалення додаткового рішення, неявка сторін не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 26.04.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у судовому засіданні 13.04.2021 представник позивача заявив, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства позивачем у позовній заяві викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначено, що позивач очікує понести витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовно, у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.
Відповідач будь-яких письмових заперечень на заяву позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 01.12.2020 № 01/12, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” (клієнт за договором) та адвокатом Мухіним Олегом Івановичем. За умовами договору адвокат зобов'язався надати клієнту наступну правничу допомогу: захист інтересів клієнта за позовом до Державного підприємства НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу за договором постачання товару № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 від 13.03.2020 (п. 2.1).
Згідно з додатковою угодою № 2 від 10.03.2021 до вказаного договору, розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, здійсненої з дотриманням умов цього договору, розраховується за фактичні надані послуги, виходячи з витраченого адвокатом часу та погодинної оплати його послуг, що дорівнює 500,00 грн. без ПДВ на 1 годину. Розмір гонорару адвоката за цим договором не може бути більшим ніж 3000,00 грн., незалежно від результатів розгляду справи, що вказана у п. 2.1 договору.
У матеріалах справи наявні копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1040444 від 17.03.2021, виданого позивачу адвокатом Мухіним О.І. на підставі договору № 01/12 від 01.12.2020.
До заяви долучена копія акту про надання правничої допомоги від 14.04.2021, в якому зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги: підготовка позовної заяви № 21/0316/01 від 16.03.2021 (витрачений час - 4 години, вартість наданої послуги - 2000,00 грн.), підготовка відповіді на відзив № 21/0412/01 від 12.04.2021 (витрачений час - 1 година, вартість наданої послуги - 1000,00 грн.), загальна вартість послуг складає 3000,00 грн. Зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.
Адвокатом Мухіним О.І. виписаний позивачу рахунок № 14/04 від 14.04.2021 на суму 3000,00 грн., який оплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 59 від 14.04.2021.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат, про які було зазначено вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Враховуючи наведене, оскільки позивачем подані належні докази щодо обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги адвоката та їх вартості, враховуючи, що позов у справі № 908/712/12 був задоволений повністю, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” задовольнити, стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Композитсталь” (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57, код ЄДРПОУ 42632465) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 квітня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко