ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"28" квітня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/195/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ № 114-43/3-155874 від 15.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3127/21 від 26.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/195/21 за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ до відповідача 1 Приватного малого підприємства “Раіс”, м. Ужгород, до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Ужгород
про стягнення солідарно 579 203 грн. 74 коп., в тому числі 481 856 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом та 97 347 грн. 25 коп. заборгованості по відсотках, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача 2 (житловий будинок та земельну ділянку),
Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовними вимогами до відповідача 1 Приватного малого підприємства “Раіс”, м. Ужгород, до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Ужгород про стягнення солідарно 579 203 грн. 74 коп., в тому числі 481 856 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом та 97 347 грн. 25 коп. заборгованості по відсотках.
26.04.2021 року на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ № 114-43/3-155874 від 15.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3127/21 від 26.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/195/21 шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача 2 (житловий будинок та земельну ділянку).
Оцінюючи заяву Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ № 114-43/3-155874 від 15.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3127/21 від 26.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/195/21, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що заявлені вимоги мають значний розмір, а враховуючи відсутність належного виконання зобов'язання, в тому числі після пред'явлення позову, заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущенню відчуження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації, в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.
Заявник вказує на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо), а в даній справі відповідач повністю припинив навіть часткове виконання зобов'язання перед АТ “Райффайзен Банк Авaль”, незважаючи на наявність достатньої кількості додаткового майна, кошти від реалізації якого (в самостійному порядку позичальником) могли бути частково спрямовані на погашення наявної заборгованості.
Наголошує також заявник і на тому, що предметом позову у даній справі є вимога про захист прав і законних інтересів АТ “Райффайзен Банк Авaль”, порушених внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення заборгованості.
Зазначає про те, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки заборгованість позичальника є суттєвою та становить - 579 203 грн. 74 коп., а обставини, що породили виникнення заборгованості, вказують на неплатоспроможність боржника, оскільки він не виконує взяті на себе боргові зобов'язання, відмовляється від пропонованих програм рефінансування, припинив відповідати на телефонні дзвінки працівників банку, тощо, у зв'язку з чим існують всі підстави забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності поручителю/відповідачу - 2 - гр. ОСОБА_1 .
Вищенаведені обставини в сукупності позивач вважає тією обставиною, яка свідчить про можливе утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у даній справі та є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу 2.
Отже, позивачем у цій частині обрано захід забезпечення позову, визначений відповідною нормою.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20).
Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.
В даному випадку, заявником не надано суду жодних доказів того, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду, як то доказів, які б підтверджували факт розпродавання майна, або ж виведення коштів із рахунків тощо. Сам факт несплати (неповернення) коштів, що належать позивачу, не може свідчити про намір ухилення від виконання зобов'язань перед заявником у випадку задоволення позову.
З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заявник не подав доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за даним позовом, суд вбачає відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ № 114-43/3-155874 від 15.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3127/21 від 26.04.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову, що є підставою для відмови у їх застосуванні шляхом винесення відповідної ухвали.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ № 114-43/3-155874 від 15.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3127/21 від 26.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/195/21 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 28.04.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.