61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
20.04.2021р. Справа № 905/1561/20
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі Гур'євій М.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця Оганесян Сільвії Каренівни про продовження строку подання відзиву на позов у справі
за позовом Маріупольської міської ради
до фізичної особи-підприємця Оганесян Сільвії Каренівни, м.Маріуполь Донецької області,
про визнання додаткового договору до договору оренди земельної ділянки укладеним та стягнення 404' 316,96грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця Оганесян Сільвії Каренівни, м.Маріуполь Донецької області, про визнання додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 26.04.2013 укладеним та стягнення 404' 316,96грн (заборгованості з орендної плати у розмірі 391' 876,87грн та пені у розмірі 12' 440,09грн).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1561/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1561/20 до судового розгляду по суті на 20.04.2021.
19.04.2021 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив б/н від 16.04.2021 на позовну заяву, в якому викладено клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.
В обґрунтування пропущеного встановленого судом строку для звернення з відзивом відповідач посилається на ч.4 Прикінцевих положень ГПК України, відсутність можливості вчасно подати відзив у зв'язку з карантинними обмеженнями, а також на те, що договір на правову допомогу з адвокатом Ботман О.О. було укладено відповідачем лише 30.03.2021.
Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву на позов та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, право на подання відзиву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина 1 статті 118 ГПК України).
Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2020 відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк до 09.10.2020 для подання через канцелярію суду відзиву на позов. Дану ухвалу вручено відповідачу 26.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 15.10.2020 відповідачу було продовжено строк до 11.11.2020 для подання через канцелярію суду відзиву на позов разом з належним чином засвідченими доказами на підтвердження позиції зі спору. Вказана ухвала отримана відповідачем 07.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Судом також враховано, що судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Усі процесуальні документи по справі були оприлюднені у вказаному Реєстрі. Учасники справи у розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Незважаючи на викладене, відзив на позовну заяву було направлено на адресу суду лише 16.04.2021, про що свідчить відмітка на конверті.
Відповідно до ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Частина 4 статті 119 ГПК України визначає, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
При цьому за змістом частин 6 - 8 статті 119 ГПК України поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, під час розгляду клопотання представника відповідача про продовження строку подання відзиву на позов судом враховується, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в наступній редакції - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання/заяви заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Обставини, на які посилається відповідач, як на підставу продовження строку на подання відзиву, за висновками суду не є поважними, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність в тому числі адвокатів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Так, відповідачем не доведено, що несвоєчасне подання відзиву зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Так, відділення поштового зв'язку не припиняли свою роботу, отже відповідач мав можливість направити позицію по суті спору засобами зв'язку. Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, посилання відповідача на неможливість прибуття до м.Харкова не спростовують можливість направлення позиції зі спору засобами зв'язку. Суд також критично сприймає викладені відповідачем аргументи з огляду на те, що вони суперечать його попередній поведінці, враховуючи, що незважаючи на карантинні заходи матеріали справи місять декілька адресованих суду заяв за підписом відповідача, водночас відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву протягом підготовчого провадження не скористався.
Отже, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості подати відзив у справі у строк, встановлений судом.
Враховуючи тривалість проведення підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що забезпечив обом сторонам можливість скористатися своїми процесуальними правами. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 26.09.2020, однак відзив у справі був направлений на адресу суду лише 16.04.2021, тобто після спливу шестимісячного строку, а також після винесення 30.03.2021 ухвали про закриття підготовчого провадження. При цьому, протягом строку проведення підготовчого провадження відповідачем не заявлялося про намір подати позицію по суті спору, що є виключно правом сторони.
Наведені заявником факти укладення договору на правову допомогу з адвокатом Ботман О.О. лише 30.03.2021 не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для поновлення строку для подання відзиву, оскільки можливість подання відзиву виникає з моменту, коли особа отримала ухвалу суду та дізналася про встановлення такого строку і його початок, а, отже, можливість подання відзиву залежала лише від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.
Відтак, наведені представником відповідача обставини не можуть бути підставою для поновлення строку для подання відзиву, оскільки можливість його подання залежала лише від волевиявлення самого відповідача, тобто мала суб'єктивний характер.
Інших обгрунтованих підстав неможливості надати відзив до закриття підготовчого провадження, які б були підтверджені документально, суду не надано.
Враховуючи викладене, вказані у клопотанні обставини в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із відзивом не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії по наданню відзиву у встановлений строк.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Отже, кожен, хто звертається до суду, повинен дотримуватися певних правил та процедур, визначених законом. Зазначене є передумовою забезпечення прав та свобод людини.
Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.
При цьому право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб).
Водночас суд звертає увагу відповідача на приписи статті 43 ГПК України щодо добросовісного користування учасниками процесу та їх представниками своїми процесуальними правами та недопущення зловживання ними цими правами.
За змістом частини першої цієї статті Кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд акцентує увагу, що процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зазначено, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, клопотання представника фізичної особи-підприємця Оганесян С.К. про продовження строку подання відзиву на позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.118, 119, 165, 169, 180, 234 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника фізичної особи-підприємця Оганесян Сільвії Каренівни, м.Маріуполь Донецької області, про продовження строку подання відзиву на позов.
2. Залишити без розгляду відзив бн від 16.04.2021р. на позовну заяву представника відповідача.
3. В судовому засіданні 20.04.2021 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 20.04.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, передбачені ст.ст. 255-256 ГПК України, з урахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
5. Повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2021.
Суддя Ю.В. Макарова