Миколаївської області
Справа №489/6319/19
Провадження №1-кп/477/48/21
11 березня 2021 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , його захисника - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019150040002653, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 та пункту 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 КК України, -
На розгляді вЖовтневому районному суді Миколаївської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Під час розгляду справи прокурор подав суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів.
Обґрунтовував його тим, що той, будучи раніше неоднарозово судимим за вчинення злочинів, за які судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, та знову, повторно, умисно, з корисних мотивів вчинив особливо тяжкі кримінальні злочини. Тому продовжують існувати ризики, що він буде переховуватися від суду або ж вчинить нові злочини.
В судовому засіданні підтримав клопотання, оскільки продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання йому міри запобіжного заходу, зокрема схильність до вчинення злочинів, намагання переховуватися від суду та вплинути на потерпілого та недопитаних свідків.
Захисник просив обрати обвинуваченому міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки його підзахисний вже значний час тримається під вартою, тому ризики, які існували при обранні йому міри запобіжного заходу, зменшилися і на теперішній час найсуворіша міра запобіжного заходу втратила свою актуальність. Крім того зазначив, що розгляд справи вже триває значний час, допитані свідки і досліджені письмові докази, тому актуальність тримання під вартою обвинуваченого зменшилася, а прокурор в своєму клопотанні посилається на ті ж самі доводи, що й заявлені раніше ним у аналогічних клопотаннях.
Обвинувачений підтримав захисника та просив змінити йому міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Представник потерпілого підтримала клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши клопотання та матеріали провадження, суд встановив наступне та прийшов до таких висновків.
21 липня 2019 року ОСОБА_6 в цьому провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 та пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 КК України.
23 липня 2019 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Обираючи міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя визнав, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, у виді можливості його переховування від суду та вчинення інших злочинів.
В подальшому строк тримання під вартою йому неодноразово судом продовжувався і останньою ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області - по 14 березня 2021 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.
У відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів важає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який обрано раніше, є неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, зокрема: обвинувачений матиме змогу вчиняти нові злочини або ж переховуватися від суду, чи впливати на не допитаних свідків і потерпілого.
На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15-ти років; він неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, не має офіційного та постійного місця роботи.
Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, суд вважає необхідним продовжити йому дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Беручи до уваги, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 не перестали існувати, то суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, тобто в задоволенні його клопотання та клопотання захисника про це слід відмовити.
Керуючись статтями 177, 178, 191, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали - по 09 травня 2021 року включно.
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області на протязі семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2