Справа № 476/751/20
Провадження № 2/476/37/2021
15.04.2021 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
04.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 18.05.2015 року між нею та Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк" укладено кредитний договір № 490940059 на загальну суму 11007,25 грн. до 19.05.2018 року, процентна ставка за користування кредитом - 39,9% річних.
23.11.2019 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. вчинила виконавчий напис № 8250 про стягнення з неї на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості на загальну суму 33259,15 грн.
11.02.2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 61232262.
На початку травня 2020 року дізналася, що з неї на користь відповідача стягується борг в сумі 33259,15 грн., витрати за проведення виконавчих дій - 650 грн., основної винагороди приватного виконавця - 3325,92 грн.
Вважає, що виконавчий напис № 8250 від 23.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено з порушенням вимог законодавства, що регулюють правовідносини щодо вчинення виконавчих написів, зокрема, зазначила про відсутність кредитних правовідносин між нею та ТОВ "Вердикт Капітал", виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, водночас, виконавчий напис вчинений без належної перевірки безспірності боргу та вчинення виконавчого напису за межами строку позовної давності.
Посилаючись на вказані обставини, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 8250, про стягнення з неї на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості на загальну суму 33259,15 грн. та стягнути витрати по справі судового збору.
Ухвалою від 06.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
06.11.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області зупинено стягнення в межах виконавчого провадження №61232262, перебуваючого на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В., з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. від 23.11.2019 року за №8250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у сумі 33259,15 грн. до набрання рішенням суду законної сили.
14.12.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. належним чином засвідчену копію виконавчого напису від 23.11.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №8250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у сумі 33259,15 грн. та копії документів на підставі яких його вчинено.
18.02.2021 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчені копії виконавчого напису, який вчинено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. 23.11.2019 року за №8250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у сумі 32609,15 грн. та документів на підставі яких нотаріусом вчинено вказаний виконавчий напис.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у визначений строк відзив до суду не направив, у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за клопотанням позивачки та її представника суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вислухавши позивачку, її представника, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Як вбачається з матеріалів справи 18.05.2015 року між позивачкою ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк" укладено кредитний договір № 490940059 на загальну суму 11007,25 грн. до 19.05.2018 року, процентна ставка за користування кредитом - 39,9% річних (а.с. 8, ).
09.11.2019 року представник ТОВ "Вердикт Капітал" звернувся до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 101).
23.11.2019 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. вчинила виконавчий напис № 8250 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у сумі 32609,15 грн. за кредитним договором від 18.05.2015 року, укладеним між позивачкою та ПАТ "Альфа Банк". Також стягнуто з позивача плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 650 грн. (а.с. 18, 100).
11.02.2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. відкрито виконавче провадження № 61232262 (а.с. 22).
11.02.2020 року постановами приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. стягнуто з ОСОБА_1 основу винагороду в сумі 3325,92 грн. (а.с. 23) та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 500 грн. (а.с. 24).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. від 23.03.2020 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 (а.с. 27-28).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульована Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зокрема, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався нотаріально посвідчених договорів.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
При цьому, у виконавчому написі № 8520 вчиненому 23.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у сумі 32609,15 грн. за кредитним договором від 18.05.2015 року, укладеним між позивачкою та АТ "Альфа Банк" не вказано на підставі яких документів останній було вчинено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка в ході розгляду справи зазначала, що вона не згодна з розміром заборгованості за кредитним договором, оскільки вважає його спірним. Зазначає також, що вона повернула кошти в повному обсязі 29.12.2015 року, що підтверджується квитанцією ПАТ «Приват Банк» за № 0.0.483597749,1 на суму 530 грн. (а.с. 9).
Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснила, що як вбачається з кредитного договору № 490940059 від 18.05.2015 року, строк повернення грошових коштів визначено до 19.05.2018 року. Між тим, останній платіж позивачкою було здійснено 29.12.2015 року, отже право вимоги погашення заборгованості за кредитним договором виникло у первісного кредитора з 30.01.2015 року, а до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису відповідач звернувся лише в листопаді 2019 року. Позовна давність за кредитним договором спливла 30.01.2018 року як до основної вимоги, так і до додаткових вимог про стягнення відсотків. А тому вважає, що строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості за даним кредитним договором закінчився 30.01.2018 року. Проте, відповідач звернувся до нотаріуса за межами цього строку - 09.11.2019 року. При цьому в заяві та у виконавчому написі вказано, що вимоги відповідача розраховуються за період 29.01.2019 року до 05.11.2019 року.
Відповідно до ст. 257-258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Разом з тим відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов'язання, що позбавило останнього як права заперечити проти вчинення виконавчого напису, так і подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
В судовому засіданні представника позивачки зазначала, що ОСОБА_1 не отримувала письмової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Вказана вимога відсутня також в наданих суду документах, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 23.11.2019 року. Вказані доводи не спростовано відповідачем та не надано суду належних доказів, що підтверджують отримання позивачем письмової вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" про погашення заборгованості.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на викладене, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
А тому, з урахуванням ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, чи направлено та отримано позивачем вимогу відповідача про сплату заборгованості за кредитним договором, чи отримав відповідач право вимоги за кредитним договором, який укладено між ПАТ "Альфа Банк" і позивачкою.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивачки та її представника.
Також як слідує із пояснень позивачки та її представника, ТОВ "Вердикт Капітал" не надано приватному нотаріусу підтверджуючих документів щодо переходу права вимоги за кредитним договором від 18.05.2015 року, укладеним між позивачкою та АТ "Альфа Банк" до ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".
За таких обставин, суд вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та вчинив виконавчий напис за межами визначеного законодавством трирічного строку, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
До того ж, 10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визначення нечинним і скасування п.1 та п.2 Постанови КМУ №662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконним та нечинним розділ Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин, а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Тобто, виконавчий напис було вчинено 23 листопада 2019 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.
У виконавчому написі відсутня інформація щодо строку прострочення платежу за кредитним договором, а також відсутня інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути, виникла виключно в межах строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 305/2082/14-ц від 15.01.2020.
Отже, з викладеного вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.11.2019 року, тобто після набрання законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком і позивачкою кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально. Будь-які докази на спростування даного факту матеріали справи не містять.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відповідних доказів, які б спростовували твердження позивачки та її представника, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки пред'явлені до ТОВ "Фінансова компанія "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірними, а тому позов підлягає задоволенню.
Також позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь сплаченого судового збору.
Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою у даній справі, які складаються з суми сплаченого нею судового збору (за подання позову 840,80 грн. та за подання клопотання про забезпечення позову 420,40 грн.) в сумі 1261,20 грн., підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, оскільки вказані витрати фактично понесені позивачкою та підтверджені відповідними письмовими доказами (а.с. 1, 13).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 8250, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 490940059 від 18.05.2015 року в загальному розмірі 33259,15 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одну) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 23.04.2021 року.
Суддя Н.В.Чернякова