Справа № 473/1453/21
Номер провадження1-кп/473/198/2021
іменем України
"27" квітня 2021 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без застосування засобів фіксації в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12021153190000155 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Миколаїв, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, інвалід 3 групи, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
обставини встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.Суд визнав доведеним те, що 07.04.2021 року в смт.Олександрівка, Вознесенського району, Миколаївської області, в період часу з 22:00 до 22:25 год., більш точний час встановити не представилось можливим, в приміщенні будинку по провулку Партизанському №3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт.
В подальшому ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , підійшов до останньої та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді настання тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, навмисно наніс два удари дерев'яним бруском в область голови потерпілої. В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_3 . ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці лоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Положеннями частин 2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті, наданому до суду, міститься клопотання прокурора про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, - у спрощеному провадженні.
Також надана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій він зазначив, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз'яснено та зрозуміло, що у разі розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі. Згоду на це надала і потерпіла ОСОБА_4 .
Оскільки вимоги ст.302 КПК України дотримані, суд розглянув обвинувальний акт у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, зазначені в обвинувальному акті та які не оспорюються учасниками судового провадження, підтверджено сукупністю наданих стороною обвинувачення письмових доказів та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є проступком, повністю визнав вину, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Враховуючи зазначені обставини, а також той факт, що обвинувачений в заяві просить суд призначити йому покарання у вигляді штрафу, оскільки має можливість його сплатити та не бажає, щоб було призначено покарання у вигляді громадських робіт, виправних робіт, арешту або обмеження волі через його стан здоров'я, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125 КК України.
Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався
Керуючись ст.ст.368-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до п.2-1 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються: 2-1) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч 1 ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази, а саме: дерев'яний брусок (палицю) довжиною приблизно 30-35 см - залишити потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1