Справа № 473/1213/21
іменем України
"26" квітня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним в якому вказував, що 16 квітня 1999 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав в останньої житловий будинок АДРЕСА_1 .
В цей же день договір було зареєстровано на Вознесенській філії Універсальної товарної біржі «Нерухомість-Н» за реєстр. №2.
Нотаріально договір сторони не посвідчували, ухилившись від цього.
Однак всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме, продавець передала покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору.
У 2021 році ОСОБА_1 , під час вирішення питання щодо реєстрації у вказаному будинку своєї доньки, дізнався, що спірний договір є недійсним, що створює йому перешкоди в розпорядженні будинком.
Враховуючи ухилення сторін договору від його нотаріального посвідчення на час укладення правочину та неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи з об'єктивних причин (сторона договору, а саме продавець, померла), а тому ОСОБА_1 просив суд визнати такий договір дійсним.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, проте останній надав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі сторін та представника позивача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для її вирішення.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
При цьому судом встановлено, що 16 квітня 1999 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 , уклавши та зареєструвавши в цей же день письмовий договір купівлі-продажу на Вознесенській філії Універсальної товарної біржі «Нерухомість-Н», про що в журналі реєстрації біржових угод внесено запис за №2.
Нотаріально договір сторони не посвідчували, ухилившись від цього.
ІНФОРМАЦІЯ_1 продавець майна - ОСОБА_4 померла. Після її смерті спадщину прийняв ОСОБА_2 .
У 2021 році позивач дізнався, що договір купівлі-продажу є недійсним.
Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи з об'єктивних причин неможливе (сторона договору, а саме продавець, померла), що перешкоджає позивачу належним чином розпорядитися будинком.
Ст. 9 Житлового Кодексу України вказує, що громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.
При укладенні договору сторони угоди узгодили всі її істотні умови і виконали свої зобов'язання, але не здійснили нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагала ст. 227 ЦК України 1963 року (чинна на час придбання майна).
З положень ч. 1 ст. 47 ЦК України 1963 року вбачається те, що угода, укладена з порушенням вимог про її обов'язкове нотаріальне посвідчення, вважається недійсною.
Проте, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
В п. 4 постанови від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами) Пленум Верховного Суду України зазначив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.
Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що цивільне право позивача підлягає захисту, а позов - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений та зареєстрований 16 квітня 1999 року на Вознесенській філії Універсальної товарної біржі «Нерухомість-Н», про що в журналі реєстрації біржових угод внесено запис за №2, за яким ОСОБА_1 купив у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: Вуїв О.В.