Справа № 473/1011/21
іменем України
"26" квітня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 08 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №436 він є власником земельної ділянки площею 5,42 га., розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий №4822083800:07:000:0203.
Проте на початку 2021 року позивач під час вирішення питання щодо переоформлення земельної ділянки виявив, що правовстановлюючий документ було втрачено.
Оскільки поновлення (отримання дубліката) правовстановлюючого документа на час розгляду справи є неможливим, а тому ОСОБА_1 на підставі ст. 392 ЦК України просив визнати за ним право власності на спірну ділянку в судовому порядку.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Прибужанівської сільської ради Вознесенського району в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивач в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 08 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №436 (виданого на підставі розпорядження Вознесенської райдержадміністрації від 28 липня 1997 року №248-р) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,42 га., розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий №4822083800:07:000:0203.
Проте з матеріалів справи вбачається, що правовстановлюючий документ є втраченим.
Поновлення (отримання дубліката) правовстановлюючого документа на час розгляду справи не є можливим (а.с. 32-33).
В той же час факт набуття та належності ОСОБА_1 земельної ділянки повністю підтвердився в судовому засіданні:
-копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №046698 від 08 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №436, згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,42 га., розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства;
-копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 січня 2014 року, згідно якого ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №046698 від 08 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №436 є власником земельної ділянки площею 5,42 га., розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначеної для ведення фермерського господарства, кадастровий №4822083800:07:000:0203;
-копією договору оренди землі №3 від 10 січня 2014 року (з додатками: актом прийому передачі земельної ділянки в оренду; планом ділянки; кадастровим планом земельної ділянки; переліком обмежень щодо земельної ділянки; актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 10 січня 2013 року; витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Хмельова В.В.» в оренду строком на 49 років належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №046698 від 08 січня 1998 року, земельну ділянку площею 5,42 га., розташовану на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства;
-копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 19 лютого 2014 року, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Хмельова В.В.» в оренду строком на 49 років належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №046698 від 08 січня 1998 року, земельну ділянку площею 5,42 га., розташовану на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно ч. 1 ст. 86 ЦК України 1963 року (чинного на час набуття позивачем земельної ділянки) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 ЗК України 1990 року (чинного на час набуття позивачем земельної ділянки) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства.
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року).
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23 ЗК України 1990 року).
Згідно ст. 392 чинного ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.
За встановлених обставин, вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,42 га., розташовану на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий №4822083800:07:000:0203.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв