Справа № 473/3716/20
іменем України
"22" квітня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача - ПАТ «НАСК «Оранта» Костенка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2020 року вищевказана позовна заява була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. 175ЦПК України, а позивачці було надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
12 листопада 2020 року від позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків з уточненим позовом до ОСОБА_3 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення страхового відшкодування в якому позивачка зазначала, що 13 березня 2020 року о 12 год. 30 хв. в м. Южноукраїнську на перехресті вул. Паркової та об'їзної дороги, біля Ташлицького водосховища, водій автомобіля «МАН 26464», реєстр. номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, за правильністю розміщення та кріплення вантажу, під час руху не проконтролював вантаж, щоб запобігти його падінню, чим створив перешкоду для руху, що призвело до наїзду на перешкоду автомобілем «MAZDA», реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого вказаний транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , як власнику автомобіля «MAZDA», реєстр. номер НОМЕР_2 , була завдана матеріальна шкода у вигляді необхідних витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу в розмірі 87 894,84 грн.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як володільця автомобіля «МАН 26464», реєстр. номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта».
Позивачка звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування, проте страховик здійснив часткову страхову виплату в розмірі 36 290,28 грн.
Також не відшкодував залишок шкоди й ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим ОСОБА_2 просила стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на свою користь залишок страхового відшкодування у розмірі 50 604,56 грн. та з ОСОБА_3 - 1 000 грн. в порядку відшкодування залишку шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (франшизи).
В судовому засіданні, яке проводилося без участі позивачки ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_1 позовні вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» підтримала в повному обсязі, від вимог до ОСОБА_3 відмовилася у зв'язку з добровільним відшкодуванням відповідачем матеріальної шкоди (відмова підтримана письмово позивачкою ОСОБА_2 ).
Внаслідок цього ухвалою суду від 22 квітня 2021 року провадження у справі в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди було закрито. Цією ж ухвалою з ОСОБА_3 на користь позивачки стягнуто частину судових витрат.
Представник відповідача - ПАТ «НАСК «Оранта» Костенко С.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи на недоведеність стороною позивачки розміру понесених витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Суд вважав можливим провести розгляд прави без особистої участі позивачки ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей, необхідних для вирішення спору.
Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача - ПАТ «НАСК «Оранта» Костенка С.О., дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 13 березня 2020 року о 12 год. 30 хв. в м. Южноукраїнську на перехресті вул. Паркової та об'їзної дороги, біля Ташлицького водосховища, водій автомобіля «МАН 26464», реєстр. номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, за правильністю розміщення та кріплення вантажу, під час руху не проконтролював вантаж, щоб запобігти його падінню, чим створив перешкоду для руху, що призвело до наїзду на перешкоду автомобілем «MAZDA», реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого вказаний транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2020 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як володільця автомобіля «МАН 26464», реєстр. номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» згідно полісу №АО/5619714 від 04 червня 2019 року з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в 100 000 грн. та з встановленою франшизою в 1 000 грн.
За загальним правилом, передбаченим ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (до яких належить діяльність з використання транспортних засобів) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме винною особою в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі, якщо цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу, як джерела підвищеної небезпеки застрахована, при настанні з його вини страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу потерпілого (витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством).
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» N 4 від 01 березня 2013 року при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи належний позивачці автомобіль «MAZDA», реєстр. номер НОМЕР_2 відновлений.
Згідно висновку за звітом про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП №86-20 від 25 березня 2020 року (а.с. 15-18) вартість відновлювального ремонту належного позивачці пошкодженого автомобіля (без врахування технічного зносу замінюваних деталей) складає 186 788,91 грн., а вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням технічного зносу замінюваних деталей) складає 87 894,84 грн.
Необхідність проведення та обсяг ремонтних робіт також підтверджується протоколом огляду транспортного засобу, фототаблицею пошкоджень та ремонтною калькуляцією (а.с. 19-22), а також електронними доказами - фотокартками (а.с 29).
Вказаний висновок узгоджується з наданим стороною позивачки актом виконаних робіт №18 від 27 січня 2021 року (а.с. 71), згідно якого повна вартість відновлювальних робіт з ремонту автомобіля «MAZDA», реєстр. номер НОМЕР_2 з врахуванням використання замінюваних деталей, що були у використанні (що мають фізичний знос), становила 91 679 грн.
Вказана вартість в судовому засіданні в передбаченому законом порядку не оспорена та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Зокрема, представником ПАТ «НАСК «Оранта» в судовому засіданні на спростування вимог позивачки надано розрахунок страхового відшкодування від 12 серпня 2020 року про те, що розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) становить 37 290,28 грн., а сума страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи) становить 36 290,28 грн. (а.с. 11). Проте вказаний документ містить лише загальну інформацію та не містить необхідної деталізації та розрахунків.
В той же час, згідно п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Тобто, оскільки страховик та потерпіла не досягли згоди про розмір здійснення страхового відшкодування, а тому здійснення страхової виплати без проведення експертизи (оцінки) на підставі розрахунку страхового відшкодування (який в даному випадку не є належним доказом розміру шкоди) не ґрунтуються на законі.
Інших належних та допустимих доказів на спростування розміру завданої шкоди стороною відповідача надано не було.
Проте, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою у ОСОБА_2 в межах її вимог з'явилося право на отримання від ОСОБА_3 1 000 грн. в порядку відшкодування завданої матеріальної шкоди (франшизи) та від ПАТ «НАСК «Оранта» - 86 894,84 грн. страхового відшкодування.
З матеріалів справи (а.с. 64) вбачається, що ОСОБА_3 в порядку відшкодування завданої шкоди сплатив ОСОБА_2 1 000 грн. в той час, як ПАТ «НАСК «Оранта» свої зобов'язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності виконало частково - в розмірі 36 290,28 грн. (а.с. 12).
Таким чином, вимоги про стягнення страхового відшкодування підлягають повному задоволенню, при цьому з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 50 604,56 грн. недоплаченого страхового відшкодування.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами судові витрати, пропорційно до розміру вимог, заявлених до цього відповідача (98,06 % від загального розміру вимог):
-824,49 грн. судового збору (98,06 % сплаченого судового збору (840,80 грн.));
-2 451,50 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на оплату послуг з проведення оцінки з визначення вартості завданого матеріального збитку, необхідного для обрахування розміру страхового відшкодування (98,06 % вказаних витрат (2 500 грн.));
-2 941,80 грн. витрат на професійну правничу допомогу (98,06 % вказаних витрат (3 000 грн.)).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д; ідент. номер 00034186) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_3 ) 50 604 (п'ятдесят тисяч шістсот чотири) гривні 56 копійок страхового відшкодування, а також 6 217 (шість тисяч двісті сімнадцять) гривень 79 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 квітня 2021 року.
Суддя: О.В. Вуїв