Справа № 473/223/21
Номер провадження1-кп/473/115/2021
іменем України
"26" квітня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську матеріали кримінального провадження №12020155190000376 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
- в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
25.11.2020 року приблизно о 21 годині 30 хвилин на вулиці Кольчака в c. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області навпроти тильної сторони паркану Воронівського дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою c. Bоронівка, вул. Миру 2-А, між ОСОБА_6 та його співмешканкою ОСОБА_4 на грунті виниклих неприязних відносин, виникла сварка. Під час сварки y ОСОБА_6 виник злочинний нaмip направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Діючи на виконання злочинного нaмipy направленого на спричинення тілесних пошкоджень ОСОБА_6 , пiдiйшoв до ОСОБА_4 , яка лежала на землі та не хотіла підводитиcь, та умисно наніс близько 10 ударів руками та ногами, в область тулуба, голови, кінцівок останьої. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 нанесено тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 y вигляді розриву головки підшлункової залози з переломом лівих поперекових відростків 2-го та 3-го попеpекових хребців, забою обох нирок, крововиливом за очeрeвинний простір, саднами лівої підреберної ділянки і попереку зліва підреберної ділянки i попереку зліва та права, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою нeбeзпeки для життя; перелому тіла 5-го шийного хребця з саднoм в ділянці шиї, перелому 11-гo ребра зліва з вогнищами забої легень, які відносяться до тілесниx ушкоджень середньої тяжкості по ознакам дoвготpивaлого розладу здоров'я та відсутності небезпеки для життя; перелому кісток носу з саднами в ділянці обличчя та крововиливами в ділянці повік обох очей, якi відноcяться до легких тілесних ушкоджень, якi спричинили короткочаcний розлад здоров'я; саден в ділянці волосистої частини голови та крововилив правої кисті в проекції 1-го пальця, якi відносятьcя до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та пояснив, що 25 листопада він з потерпілою, перебуваючи в гостях у її матері, вживали спиртні напої. Через деякий час вони пішли додому. ОСОБА_8 пішов попереду і зрозумів, що потерпілої біля нього немає. Тоді обвинувачений почав шукати її. ОСОБА_6 побачив, що потерпіла лежить на дорозі біля дитячого садочка. Він підняв ОСОБА_4 та почав її вести додому, але вона одразу знову впала та не хотіла підійматись. Тоді ОСОБА_6 розізлився та спричинив потерплій тілесні ушкодження. В скоєному кається. Зазначає, що ходив до потерпілої в лікарню, витребував гроші за належний йому земельний пай і повністю віддав ці гроші на лікування потерпілої.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 25 листопада 2020 року вона перебувала в гостях у своєї матері, де вжила спиртні напої. ОСОБА_4 зателефонувала обвинуваченому, щоб він прийшов за нею і вони разом пішли додому, так як було вже темно і мати дала їй продуктів, які важко було б нести. ОСОБА_6 прийшов за нею і в цей час потерпілій стало погано, через те, що в будинку матері було дуже жарко. Мати пропонувала ОСОБА_4 залишитись до ранку в неї, але вони вирішили йти додому. Коли вони дійшли до дитячого садочку, то обвинувачений пішов вперед. ОСОБА_4 стало погано і вона почала бігти до будинку своєї матері, але перечепилась та впала. Потім до неї підбіг обвинувачений і далі потерпіла нічого не пам'ятає. Просить ОСОБА_6 суворо не карати, волі не позбавляти, так як в них четверо неповнолітніх дітей, за якими потрібен догляд та необхідно їх матеріально забезпечувати. Також потерпіла зазначає, що обвинувачений давав гроші на її лікування, а на теперішній час повністю допомагає їй по господарству, так як вона не може виконувати важку роботу.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 26.11.2020 року ОСОБА_4 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_6 , який 25.11.2020 року спричинив їй тілесні ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця події від 27.11.2020 року, оглянуте та зафіксоване місце події - ділянка місцевості розташована по АДРЕСА_2 навпроти паркану тильної сторони дошкільного навчального закладу. На узбіччі виявлені сліди речовини бурого кольору.
Згідно протоколу огляду предмету від 27.11.2020 року в кабінеті №40 Вознесенського ВП ГУНП, ОСОБА_6 добровільно видав належне йому майно: чоловіче взуття, , на одному з кросівок виявлені сліди речовини бурого кольору, чоловічі штани та чоловічу куртку.
Факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , їх ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується висновком експерта №535 від 22.12.2020 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді розриву головки підшлункової залози з переломом лівих поперекових відростків 2-го та 3-го поперекових хребців, забою обох нирок, крововиливом за очеревинний простір, саден лівої підреберної ділянки і попереку зліва та з права, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; перелом тіла 5-го шийного хребця з садном в ділянці шиї, перелом 11-го ребра зліва з вогнищами забою легень, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками довготривалого розладу здоров'я та відсутності небезпеки для життя; перелом кісток носу з саднами в ділянці обличчя та крововиливами в ділянці повік обох очей, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна в ділянці волосистої частини голови, крововилив правої кісті в проекції 1-го пальця, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предметів, як з обмеженою так і з необмеженою контактуючою поверхнею, до госпіталізації у лікарню, куди поступила 26.11.2020 року. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень від удару (ударів) руками, ногами.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28 грудня 2020 року з таблицею зображень, ОСОБА_6 показав та пояснив, яким чином він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 25.11.2020 року в с. Воронівка, що відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення доведено в повному обсязі і дії обвинуваченого ОСОБА_6 , які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні небезпечному для життя в момент заподіяння, необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно зі ст. 67 КК України, прокурором в обвинувальному акті не зазначено.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а саме те, що це є тяжкий злочин, висновок досудової доповіді, згідно якого орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, але враховуючи обставини скоєння злочину, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, те, що він посередньо характеризується, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, які мешкають разом з ним та потерпілою, надавав кошти на лікування потерпілої, що свідчить про бажання виправити наслідки вчиненого, потерпіла просила призначити покарання ОСОБА_6 не пов'язане з реальним позбавленням волі, так як призначення покарання у вигляді позбавлення волі може негативно вплинути на її життя та життя їх малолітніх дітей, звідси суд вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст..100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Арешт, накладений на чоловічі туфлі кросівки чорно-коричневого кольору, чоловічі штани чорного кольору та чоловічу шкіряну куртку коричневого кольору, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 , скасувати.
Речові докази: чоловічі туфлі кросівки чорно-коричневого кольору, , чоловічі штани чорного кольору та чоловічу шкіряну куртку коричневого кольору, які зберігаються в кімнаті речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївської області, повернути ОСОБА_6 , як власнику. Дві ватні палички та два диски зі слідами біологічного походження, які зберігаються в кімнаті речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївської області, знищити.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.
Суддя: ОСОБА_1