Справа № 127/7186/21
Провадження № 3/127/2196/21
26.04.2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, приватний підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521525 від 04.03.2021 р., того ж дня 04.03.2021 р. о 01 год. 20 хв. в м. Вінниці, по вул. Миколаївська, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер №0038», результат тесту 1,47 проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного вище правопорушення не визнав, зазначивши, що обставини справи, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, оскільки з результатом приладу «Драгер» він був не згоден та просив працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Так, співробітником поліції відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, співробітники поліції, провели такий огляд на місці зупинки, не надавши сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Тому ОСОБА_1 просив пройти такий огляд лише в медичному закладі. Всупереч цьому та відповідних інструкцій співробітники поліції не супроводили його до медичного закладу, а склали протокол про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 зазначив про те, що працівниками поліції було проігноровано його клопотання, до того ж погрожували складанням відносно нього протоколу за відмову від проходження огляду.
Свідок ОСОБА_2 дав показання в судовому засіданні про те, що він разом з ОСОБА_1 їхав в автомобілі TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 04.03.2021 р. між 1 та 2 годиною ночі. По вул. Миколаївській у м. Вінниці автомобіль зупинив патруль. Коли ОСОБА_1 вийшов з автомобіля поліцейський повідомив, що водій нетверезий. На що ОСОБА_1 заперечив і запропонував поїхати в лікарню для медичного огляду. Але працівники поліції відмовились їхати до лікарні і запропонували пройти тест на приладі «Драгер» і якщо ОСОБА_1 відмовиться, то вони складуть протокол про відмову. ОСОБА_1 продув прилад «Драгер», показник був більше норми. ОСОБА_1 з таким результатом не погодився і наполягав поїхати до лікарні для проходження медичного огляду. Але працівники поліції відмовились їхати до лікарні, вилучили у ОСОБА_1 посвідчення водія, склали протокол і поїхали. Також свідок ОСОБА_2 дав показання про те, що 03.04.2021 р. він з ОСОБА_1 повертались з відрядження з м. Києва. ОСОБА_1 в м. Києві чи по дорозі в м. Вінниці алкоголь не вживав.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9(а) Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відповідно до частин 2, 3 та 5 ст. 266 КУпАП, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції)
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, працівники поліції надали до суду протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2021 року серії ДПР18 №521525, чек «Драгер», Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.03.2021, рапорт.
Судом, за клопотанням ОСОБА_1 , на підтвердження своїх пояснень, які були надані ним в судовому засіданні, допитаний свідок ОСОБА_2 , який суду пояснив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення перебував разом із ОСОБА_1 .. При цьому ОСОБА_1 не погоджувався з результатом тесту на приладі «Драгер» та наполягав на проведенні відповідного огляду в медичному закладі, аледля проведення такого огляду у медичному закладі працівники поліції не направили водія ОСОБА_1 .
Підстави вважати, що пояснення свідка є недостовірним доказом в цій справі відсутні, оскільки, вони є послідовними, узгоджуються між собою.
За наведених вище обставин, суд вважає, що фіксування стану сп'яніння здійснено з порушенням вимог законодавства і складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись доказом його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), суд, виходить з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання належить вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, яка діяла на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Проте, будь-яких інших доказів, крім тих, які були надані суду, матеріали адміністративної справи не містять.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сукупність наведених обставин підтверджують те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 221, 251, 252, 268, 276, 279, 283, 284 КУпАП,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя