Справа № 127/4920/21
Провадження № 1-кп/127/224/21
22 квітня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено 16.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020030000289, -
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області від перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою мотивуючи тим, що запобіжній захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає. Прокурор зазначив, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду умисних кримінальних правопорушень, тому на переконання прокурора обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки за вчинення кримінальних правопорушень, в якому він обвинувачується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Прокурор просив врахувати, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, тому існує ризик вчинення інших аналогічних правопорушень. У обвинуваченого ОСОБА_4 , на думку прокурора, відсутні вагомі соціально стримуючі фактори, останній не має стабільного джерела доходу, неодружений, не має утриманців. Крім того, прокурор звернув увагу суду, що обвинувачений особисто знайомий з потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, відтак залишається високим ризиком незаконного впливу на потерпілих і відповідно спотворення ще не досліджених судом доказів. Вищевказані обставини дають підстави прокурору вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому мотивуючи наступним. Захисник просив врахувати, що кримінальні правопорушення інкриміновані ОСОБА_4 не є тяжкими злочинами, в яких він не визнає себе винним, письмових доказів вини обвинуваченого в матеріалах кримінального провадження немає. Також, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ризик подальшого вчинення тиску на потерпілих є необґрунтованим, оскільки обвинувачений з потерпілими спільно проживав, відтак їхні фінансові відносини є взаємними, сімейними. Захисник ОСОБА_5 просив врахувати змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м'який, зокрема на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинувачений просив врахувати, що з дівчатами, які визнані потерпілими він спільно проживав та мав сімейні відносини, відтак фінансові витрати є спільними. ОСОБА_4 зазначив, що немає доказів підтвердження інкримінованих йому злочинів, передбачених ст. 127, 146 КК України, однак він вже понад вісім місяців перебуває в умовах слідчого ізолятора, за злочини які не є тяжкими. Враховуючи вище зазначені обставини обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він не вбачає підстав для його під вартою.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, за наступних підстав.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положено ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд при вирішенні клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень за які, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. На переконання суду існує ризик того, що у разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, останній може переховуватись від суду, з метою уникнення призначеного покарання, у разі визнання його винним.
Судом прийнято до уваги ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою раніше судимою, суду не надано доказів його працевлаштування до затримання, тобто відсутність постійного джерела доходу, інкриміновані йому кримінальні правопорушення за які передбачена відповідальність ст. 185, 190 КК України, вчинені з корисливих спонукань, відтак у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який, останній може продовжувати вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення.
Крім вищевикладеного обґрунтування наявних ризиків, при вирішенні заявленого клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу судом враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а саме у незаконному позбавленні волі, вчиненому з корисливих мотивів, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, таке, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, а також обвинувачується за ч. 1 ст. 127 КК України, а саме катування, тобто умисне заподіяння морального страждання шляхом інших насильницьких дій з метою залякування потерпілого. А також, з урахуванням позиції потерпілих, на переконання суду, існує ризик впливу на потерпілих, з метою зміни їх показів наданих на досудовому слідстві.
Крім того, існує ризик, що у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, останній може перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді іншим чином.
Судом врахована та обставина, що обвинувачений має соціальні зв'язки, а саме батьків. Однак вказані обставини не виключають, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, чи іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Таким чином, на переконання суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, враховуючи усі вищезазначені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 291, 314- 317 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів з 22.04.2021 до 20.06.2021 включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду, в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: