07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кп/356/45/21
Справа № 356/138/21
23.04.2021 року Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
Законного представника потерпілої ОСОБА_6 .
Представника Баришівського МРВ
філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві
та Київській області ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130000101 від 22.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 17.01.2019 року Березанським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120211111130000101 від 22.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор зазначила, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Останній до затримання не мав місця роботи, а отже, не має постійного джерела прибутку, також не має стійких соціальних зв'язків за місцем свого проживання, а відтак, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України. З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на малолітнього свідка та законного представника малолітнього потерпілого, здійснювати на них фізичний та психологічний тиск з метою зміни показань в кримінальному провадженні. Оскільки ОСОБА_4 тривалий час, тобто понад 10 років проживає у цивільному шлюбі із бабусею малолітніх свідка та потерпілої, то останньому відоме їх місце проживання, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може будь-яким чином намагатися вплинути на дачу показань свідками чи законним представником малолітнього потерпілого, при цьому, свідки в суді ще не допитані, а відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
Відтак, на думку сторони обвинувачення, доведеним є те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, мати можливість незаконно впливати на потерпілого чи свідків.
Як мету продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор наводить забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, попередження вчинення іншого кримінального правопорушення. Підстава продовження обвинуваченому запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри, та пред'явлення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому умисного тяжкого злочину проти статевої недоторканості особи, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити вищевказані дії, що зазначені в пунктах 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оскільки ризики, які взяті до уваги слідчим суддею Броварського міськрайонного суду Київської області при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 під час досудового розслідування, не перестали існувати та вони не могли зникнути за час перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, прокурор стверджує, що є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , тому просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на строк 60 діб та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою постійного місця проживання АДРЕСА_2 . Свою позицію обґрунтовує тим, що одних припущень щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення судом рішення про обрання/продовження запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, а сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дійсно, наразі ОСОБА_4 не має роботи, оскільки його було звільнено у зв'язку з обставинами, які відбулись, в той же час, відповідно до характеристики КП «Житлово-побутового підприємства виконавчого комітету Березанської міської ради» обвинувачений характеризується з позитивної сторони, як працівник, який добросовісно відноситься до своїх обов'язків, людина не конфліктна. Щодо міцності соціальних зв'язків ОСОБА_4 захисник зазначила, що він, майже 14 років проживає разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_8 , має постійне місце роботи, тому твердження сторони обвинувачення, що він веде антигромадський спосіб життя не має під собою жодного підґрунтя. Щодо ризику впливу на свідків, ОСОБА_5 вважає таке твердження прокурора необґрунтованим, оскільки цілодобовий домашній арешт не дозволить йому бачитись із свідками, якщо на це не буде бажання їхньої матері ОСОБА_6 , зважаючи на те, що діти мають постійне місце проживання окремо від дідуся та бабусі. Відтак, за наведених вище обставин, з урахуванням необґрунтованості підозри, особи обвинуваченого, його віку та соціальних зв'язків, захисник вважає продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпідставним та необґрунтованим. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечила.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Законний представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_6 проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 заперечила, просила застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, суд виходить з наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Березанському міському суду Київської області.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
Щодо клопотання прокурора по продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд виходить із наступного.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 25.02.2021 року ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з моменту затримання, тобто до 24 квітня 2021 року включно, без визначення розміру застави, з утримуванням його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
30 березня 2021 року ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2021 року, скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24 квітня 2021 року включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статті 29 Конституції України кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України. Санкція ч. 2 ст. 156 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Отже, в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_4 , може застосовуватися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судом перевірено наявність визначеної ч. 2 ст. 177 КПК України підстави застосування запобіжного заходу, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд при вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, його репутацію, наявність судимостей.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику - слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні з покладенням на підозрюваного певних обов'язків.
Суд прийшов до переконання, що прокурором було доведено наявність ризиків, які були враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, проте, наведені прокурором об'єктивно підтверджені ризики, не мають такого ступеню небезпеки, якому може запобігти лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Тобто, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання захисника та зміни обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу.
Крім того, суд враховує позицію законного представника потерпілої, яка в судовому засіданні просила застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»). Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
В силу приписів ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає за доцільне змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово строком 60 діб.
Зазначений вище запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий: негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово. Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст.ст. 314 -316, 177, 181, 183, 194, 199, 202, 205, 392-393, 395 КПК України, суд-
Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130000101 від 22.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області на 11 годину 30 хвилин 29 квітня 2021 року.
Задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, офіційно не працюючому, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати квартиру АДРЕСА_3 цілодобово.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки: прибувати за викликом до прокурора чи суду, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками.
Строк дії ухвали становить 60 діб, а саме до 22.06.2021 року.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - відмовити.
Ухвалу передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Броварської окружної прокуратури.
В судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника, законного представника потерпілої, представника уповноваженого органу з питань пробації.
Зобов'язати уповноважений орган з питань пробації скласти досудову доповідь, передбачену ст. 314-1 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та направити дану доповідь до суду в строк до 29.04.2021 року.
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
У решті ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1