Справа № 158/2894/20
Провадження № 2/161/1481/21
22 квітня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Костенко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Українська інноваційна компанія», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивує тим, що 29.08 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №13255 про звернення стягнення на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загального площею 39,5 кв.м., житловою площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер 02721885801:01:001:0384, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: с. Прилуцьке, Ківерцівський район, Волинська область; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загального площею 179,6 кв.м., житловою площею 90,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,1639 га, кадастровий номер 02721885801:01:001:0400, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: с. Прилуцьке, Ківерцівський район Волинська область; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 0722880700:01:001:2055, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: с. Боратин, Луцького району Волинської області та погашення заборгованості перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» у розмірі 615151,10 грн.
Вказує, що вчиняючи вищезазначений виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, наявності документу, що підтверджує факт отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, а тому ним порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» при вчиненні такого напису.
На підставі наведеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13255 від 29.08.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в користь відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія».
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ПАТ «Українська інноваційна компанія» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПАТ «Українська інноваційна компанія», введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Українська інноваційна компанія» (а.с. 52-55).
Зазначена ухвала суду 15 травня 2020 року оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України -
http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=64793&v=97eeee6dab&t=3.
Таким чином, ПАТ «Українська інноваційна компанія» перебуває в процесі банкрутства на стадії розпорядження майном.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
З 21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який прийнятий Верховною Радою України 18 жовтня 2018 року та набрав чинності 21 жовтня 2019 року.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що будь-які позовні вимоги до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника, відповідним господарським судом за правилами, встановленими ГПК України.
Тому, твердження представника позивача у письмових поясненнях про те, що господарський суд розглядає не виключно всі справи за участі боржника, а лише ті, що пов'язані з майновими активами боржника, не ґрунтуються на положеннях вищевказаних норм закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В даному випадку, позивачем пред'явлені до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства, позовні вимоги про визнання недійсним спірного виконавчого напису нотаріуса, що підтверджує право вимоги ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 на загальну суму в розмірі 615151,10 грн.
Враховуючи предмет спору та суб'єктний склад у даній справі, наявність порушеної щодо ПАТ «Українська інноваційна компанія» справи про банкрутство, суд приходить до висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинна розглядатися судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія», тобто за правилами ГПК України, а тому провадження в даній справі слід закрити.
При цьому суд враховує, що позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідного господарського суду із даною позовною заявою за правилами ГПК України, в межах процедури банкрутства ПАТ «Українська інноваційна компанія».
Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 255, 256, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Роз'яснити позивачу, що зазначена справа повинна розглядатися відповідним господарським судом в межах процедури, передбаченої Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ - 05839888, адреса місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Северодонецьк, вул. Сметаніна, 3 а.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 10, прим. 505.
Повна ухвала суду складена 23 квітня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.