Постанова від 16.04.2021 по справі 755/5930/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/536/2021 Суддя 1 інстанції - Галига І.О.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мешечека В.В. та перекладача - Доквадзе Г.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за уточненою апеляційною скаргою адвоката Мешечека В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 07 квітня 2020 року о 20 год. 44 хв., в м. Києві, по вулиці Курнатовського, 21/18 керував транспортним засобом «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820 №ARNK-0540» в присутності двох свідків. Проба позитивна - 1.55‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Мешечек В.В., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2020 р., про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та направити справу на новий розгляд в Дніпровський районний суд м. Києва.

Під час апеляційного розгляду адвокат Мешечек В.В. подав уточнення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2020 р., про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та направити справу на новий розгляд в Дніпровський районний суд м. Києва для подальшого повернення протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №536947 від 07.04.2020 року до Департаменту патрульної поліції у м. Києві.

За доводами апелянта, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що винесена з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що 22.06.2020 року ним через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 з 18.06.2020 року на денному стаціонарі в клініці «Адоніс» та до клопотання був наданий відповідний підтверджуючий документ. В клопотанні зазначалося, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та хоче особисто бути присутнім всудовому засіданні та надати свої пояснення, але через лікування та перебування на лікарняному, просить відкласти судовий розгляд, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 268 КУпАП, проте суддя суду першої інстанції, порушуючиправо на захист ОСОБА_1 прийняла рішення про можливість продовження судового розгляду без участі ОСОБА_1 » який надав суду підтверджуючі документи, вказуючи на поважну причину його відсутності, позбавивши його особисто надати суду пояснення, докази, заявити відповідні клопотання.

Також захисник зазначає, що 24.06.2020 року, ним через канцелярію суду були подані клопотання про виклик та допит свідків та поліцейського в якості свідка, проте, вони залишені без задоволення.

Крім того, апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2020 № 536947 (серія ДПР18) в графі «громадянство» зазначено, «Грузія». Тобто, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є громадянином Грузії. Також в графі «Гр-ну (ці) ОСОБА_1 роз'яснено його (її) права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП» даного протоколу, громадянину Грузії поліцейським були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Апелянт зазначає, що для нього є не зрозуміло, якщо інспектором була встановлена особа правопорушника, яка є громадянином Грузії, яким чином без залучення перекладача даній особі були роз'ясненні права та обов'язки.

Окрім цього, захисник вказує на те, що передивившись відеозапис з нагрудної камери АА00996 в судовому засіданні було з'ясовано, що поліцейський навіть не представившись пояснює процедуру та варіанти проходження тесту на спеціальному технічному засобі «Драгер», а також причину зупинки транспортного засобу, а саме, не працююче ближнє світло фар, але про роз'яснення прав та обов'язків передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП громадянину Грузії ОСОБА_1 мови не йшлося. Також з відеозапису не зрозуміло, чи рухався взагалі транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

Відтак, на думку апелянта, враховуючи викладене, для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи необхідно було викликати поліцейського, який складав протокол та з'ясувати наявність протиріч.

З приводу виклику свідків, які були зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2020 № 536947 (серія ДПР18), то, за доводами захисника, виклик даних свідків викликаний необхідністю з'ясування чи були свідки очевидцями керування транспортним засобом громадянином Грузії ОСОБА_1 , а також зупинки його транспортного засобу працівниками патрульної поліції, а також чи роз'яснювались права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП громадянину Грузії ОСОБА_1 , якщо роз'яснювались, то яким чином.

За доводами апелянта, при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків суддя не дотрималась вимог ст. 245 КУпАП, та не з'ясувала всебічно, повно та об'єктивно ці обставини, про які зазначається вище, шляхом виклику особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення від 07.04.2020 № 536947 (серія ДПР18).

Посилаючись на практику ЄСПЛ захисник вказує на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення всебічно, повно та об'єктивно не з'ясував усі обставини справи.

Апелянт зазначає, що у судовому засіданні після грубих порушень ст. 268 КУпАП, прийняття рішень про відмову в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків з уточненням клопотання в судовому засіданні без будь-яких обґрунтувань та мотивів з боку судді, ним було заявлено заяву про відвід, яку суд відмовився розглядати, порушуючи загальні принципи судочинства.

Відтак, на переконання захисника, суд першої інстанції, приймаючи постанову від 24.06.2020 року припустився спрощеного підходу до судового розгляду справи про адміністративні правопорушення №755/5930/20 та проігнорував права ОСОБА_1 , якого притягають до відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мешечек В.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, допитавши інспектора патрульної поліції Познякова Д.П., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

І як передбачає п. 7 розділу 2 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вищенаведених в даній постанові доказів вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №536947 від 07.04.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 07 квітня 2020 року о 20 год. 44 хв., в м. Києві, по вулиці Курнатовського, 21/18 керував транспортним засобом «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820 №ARNK-0540» в присутності двох свідків. Проба позитивна - 1.55‰, чим порушив порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Зазначений протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і такий протокол підписав без будь - якого зазначення про незгоду з вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення результатом огляду. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав.

В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійсненого працівниками поліції на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу «Drager» Alkotest 6820, тест №2404 від 07.04.2020 року, цифровий показник якого становить 1,55 ‰ (при дозволених не більше 0,2 ‰). Результат тесту підписаний інспектором поліції та самим ОСОБА_1 . Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Окрім того, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується добровільна згода ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а також підтверджуються і результати такого огляду, які склали 1,55 ‰, з якими, згідно показань свідків, ОСОБА_1 повністю погодився. Дані свідки правильність результату проходження огляду та факт погодження ОСОБА_1 з результатами огляду підтвердили своїми підписами в протоколі про адміністративне правопорушення, а також акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 07.04.2020 року приблизно о 20 год. 44 хв. він повертався з м. Немишаєво Київської області до м. Київ. З ним в автомобілі знаходився пасажир, якого він мав відвезти додому. Висадивши пасажира, він направився в сторону свого будинку. В той момент, коли він на вулиці Курнатовського в м. Києві зупинився на червоний сигнал світлофору, до його автомобіля під'їхали працівники поліції, і ввімкнувши червоний та синій проблискові маячки наказали йому припаркуватися на узбіччі, що він і зробив. Підійшовши до його автомобіля, працівники поліції пояснили йому, що причиною зупинки стало те, що у нього в темну пору доби не було ввімкнено ближнє світло фар та попросили надати посвідчення водія та документи на автомобіль. На запитання працівників поліції чи вживав він алкогольні напої, він їм відповів, що випив вранці стакан вина. Також ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції спілкувалися з ним українською мовою, а тому він не все розумів, оскільки він є громадянином Грузії і не розуміє українську мову, про що він повідомив працівника поліції, проте, вони ніяк не відреагували та не залучили перекладача. На пропозицію інспекторів поліції пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» він погодився, при цьому під час проходження огляду, свідків не було. Результат тесту склав 1,55 ‰. ОСОБА_1 пояснив, що працівники поліції йому пояснили, що такий показник перевищує дозволену норму, проте не роз'яснили йому його прав, а саме право на адвоката, право на перекладача, а тому він не розумів як потрібно діяти. Також ОСОБА_1 зазначив, що оскільки у нього не було при собі посвідчення водія, на нього було складено постанову за ст. 126 КУпАП. В подальшому після складання адмінматеріалів за ст. 130 КУпАП його автомобіль під розписку працівниками поліції було передано його дружині, яку він викликав на місце зупинки його транспортного засобу.

З наведених пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечує того, що був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом, разом з тим, акцентував увагу суду на тому, що він потребував послуг перекладача, а цього зроблено не було, і що під час проходження ним процедури не були присутні свідки.

Допитаний в суді апеляційної інстанції за клопотанням захисника інспектор патрульної поліції - Позняков Д.П., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 пояснив, що 07.04.2020 року приблизно о 20 год. 40 хв. на лінію 102 надійшов виклик, про те, що водій на чорному джипі на іноземній реєстрації зайшов до магазину та купив пиво і заявнику здалося, що водій знаходиться з ознаками алкогольного сп'яніння. Виклик надійшов іншому екіпажу, проте, оскільки їхній екіпаж знаходився найближче до місця, яке повідомив заявник, було передано орієнтування, і вони відразу вирушили на виклик. Приїхавши орієнтовно за зазначеною у повідомленні адресою, ними було виявлено автомобіль «Jeep Grand Cherokee», який підпадав під описання, та який, окрім того, рухався в темну пору доби без включеного ближнього світла фар. Зупинивши за допомогою маячків синього та червоного кольору вказаний автомобіль, вони представились, та попросили пред'явити документи. В подальшому під час спілкування з водієм встановили, що він погано розуміє українську мову, проте, гарно говорить та розуміє російську мову. Тому подальше спілкування проводилось російською мовою. Будь-яких клопотань з приводу того, що водієві потрібен перекладач, останній не заявляв. На контакт водій йшов легко, розповідав про свою дружину - українку. Саме під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, основною з яких був запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду. Водій погодився пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки. Дочекавшись інший екіпаж, у наявності якого був прилад «Драгер», та запросивши свідків, водій, в присутності двох свідків пройшов огляд на стан сп?яніння. Результат тесту склав 1,55 ‰, і водієві було роз'яснено, що такий результат перевищує допустиму норму більше ніж в 6 разів. Також інспектор поліції зазначив, що хоч протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП було складено українською мовою, але, коли він ознайомлював водія з вказаним протоколом, він зміст протоколу перекладав на російську мову, і для ОСОБА_1 все було зрозумілим. Після складання адмінматеріалів, водій поставив свої підписи, при цьому будь-якої незгоди з приводу проведеного щодо нього огляду він не висловлював. З приводу роз'яснення водієві його прав, інспектор поліції пояснив, що він це робить всім без виключення, навіть не звертаючи уваги на те, що особа іноземець, а в даному випадку, тим більше це робив, про що водій в протоколі поставив свої підписи. Також працівник поліції пояснив, що водія було усунено від керування, шляхом передачі автомобіля під розписку його дружині.

Пояснення працівника поліції повністю узгоджуються з переглянутим під час апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер відеореєстраторів з місця події.

Так, відеофайл 20200408070603000479.MP4 розпочинається з того, що працівник поліції, російською мовою, пояснює ОСОБА_1 причину зупинки, а саме те, що він рухався в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, що є порушення вимог 19.1 ПДР України, а також зазначив, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що водій повідомив, та запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, на що водій повідомив, що він зранку вживав алкогольні напої (випив вина) та запитав, як краще вийти з даної ситуації, щоб він міг далі керувати автомобілем та поїхати додому. Інспектор поліції пояснив водієві, що він може або пройти огляд на стан сп'яніння або відмовитися від проходження будь-якого огляду, а оскільки, за повідомленням самого водія з приводу того, що він вживав алкогольні напої, найближчий час він не має права керувати автомобілем. Водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». При цьому, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 ведеться російською мовою, яку вільно розуміє останній. Будь-яких клопотань з приводу залучення перекладача водій не заявляє.

На відеофайлі 20200408070610000480.MP4 інспектор поліції пояснює свідкам, що ними було зупинено водія за порушення ПДР України а, саме за те, що водій рухався на автомобілі в темну пору доби без включеного ближнього світла фар. В пристутності свідків водієві пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що водій погодився. В подальшому, працівник поліції на російській мові, роз'яснив водієві процедуру огляду за допомогою приладу «Драгер» та зазначив, що у разі виявлення у організмі водія більше 0,2 ‰ алкоголю, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Будь-яких зауважень, з приводу того, що йому не зрозуміла процедура проходження огляду на стан сп'яніння, водій не висловлював. Результат тесту склав 1,55 ‰. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що така кількість помілле алкоголю в крові перевищує допустиму норму 0,2 ‰, а тому він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, при цьому водій будь-якої незгоди з результатом огляду не висловлював.

Відтак, відеозаписами в сукупності з показаннями поліцейського, наданими під час апеляційного розгляду, повністю спростовуються доводи апелянта про те, що працівники поліції зобов'язані були залучити перекладача, адже, такого клопотання працівникам поліції ОСОБА_1 не заявляв, спілкувався з працівниками поліції російською мовою, яку він повністю розумів.

Більш того, даними відеозаписів спростовуються пояснення ОСОБА_1 , про відсутність свідків під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та про те, що він не керував транспортним засобом.

Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Відтак, наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується посилання захисника на недотримання судом першої інстанції вимог ст. 245 КУпАП, оскільки не було задоволено його клопотання про виклик свідків, в присутності яких ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, то вони є безпідставними, оскільки як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання, адже, захисником неодноразово заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, що, на думку суду першої інстанції свідчило про усвідомлення можливості уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, будь - яких сумнівів, що процедура проходження огляду була проведена в присутності свідків не було, адже, це міститься на наявних у справі відеофайлах.

Під час апеляційного розгляду будь-яких клопотань про виклик та допит свідків ні ОСОБА_1 , ні його захисником, заявлено не було.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП у зв'язку з розглядом справи без участі ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки суд першої інстанції належним чином мотивував прийняте рішення щодо можливості розгляду справи без участі ОСОБА_1 який, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, неодноразово в судові засідання не з'являвся.

Так, відповідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в судове засідання 24.06.2020 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку та направив клопотання про відкладення у зв'язку із його перебуванням на лікарняному та долучено до клопотання консультативний висновок невролога, ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Адоніс плюс».

Разом з тим, суд першої інстанції дав належну оцінку вказаному висновку, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, обґрунтовано розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 .

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

При цьому, не було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки участь під час судового розгляду в суді першої інстанції приймав захисник - Мешечек В.В.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що за клопотанням ОСОБА_1 до участі у справі було залучено перекладача, який, врешті, участі у справі не приймав, виключно через неявку в судове засідання самого ОСОБА_1 та відсутністю потреби здійснювати переклад.

Що ж стосується процесуальних, на думку апелянта, порушень вимог закону судом першої інстанції, а саме, проведення розгляду справи, без розгляду заяви захисника про відвід судді, то на це слід вказати, що по даній категорії справ не передбачено фіксування технічними засобами, відтак, будь - якої заяви у такий спосіб не зафіксовано. А письмової заяви про відвід судді у даному провадженні Галиги І.О. матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Обраний ОСОБА_1 суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.

Що стосується вимог апеляційної скарги захисника скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2020 р., про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та направлення справи на новий розгляд в Дніпровський районний суд м. Києва для подальшого повернення протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №536947 від 07.04.2020 року до Департаменту патрульної поліції у м. Києві, то слід зазначити, що протокол складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, в ньому повно та правильно викладено суть правопорушення; виходячи з характеру вчинених дій, указані ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 та результат проходження ним огляду; є вказівка на порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а) ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала - інспектором поліції Позняковим Д.П. та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що останній поставив підпис, при цьому, зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав.

Крім того, нормами КУпАП не передбачено повернення адміністративного провадження апеляційною інстанцією на новий судовий розгляд.

Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року є законною та обґрунтованою, отже апеляційну скаргу адвоката Мешечека В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а уточнену апеляційну скаргу адвоката Мешечека В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал

Попередній документ
96545462
Наступний документ
96545464
Інформація про рішення:
№ рішення: 96545463
№ справи: 755/5930/20
Дата рішення: 16.04.2021
Дата публікації: 28.04.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.04.2020)
Дата надходження: 27.04.2020
Розклад засідань:
18.05.2020 09:37 Дніпровський районний суд міста Києва
27.05.2020 09:37 Дніпровський районний суд міста Києва
15.06.2020 10:05 Дніпровський районний суд міста Києва
24.06.2020 09:30 Дніпровський районний суд міста Києва
28.07.2020 12:00 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАЛИГА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
КУРИЛО А В
суддя-доповідач:
ГАЛИГА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
КУРИЛО А В
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Папунашвілі Владімір Муразович