Справа №367/6475/15-к
Провадження №11-кп/824/1962/2021 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія: 537, 539 КПК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
22 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року у кримінальному провадженні №12015110000000145 щодо ОСОБА_6 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про виправлення описки у виконавчому листі за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 року таким, що не підлягає виконанню.
Мотивуючи вказане судове рішення, суд зазначив, що вирок Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286, 75 КК України набрав законної сили 18.04.2018 р. (з моменту постановлення ухвали Апеляційним судом Київської обл. (а. п. 222), а 13.08.2018 року було видано виконавчий лист № 367/6475/15-к про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. 00 коп. та пред'явлений заявником до ВДВС Бучанського МУЮ для примусового виконання, а тому підстав для задоволення заяви не має. Суд вважає, що думка адвоката про те, що датою набрання законної сили вищевказаного вироку має бути вказано 31.05.2016 р., є такою, що не ґрунтується на вимогах закону.
Також суд першої інстанції зазначає, що 19.09.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем проведено ряд заходів, направлених на виконання, і станом на 10.06.2019 року виконавчий лист перебуває на виконанні в ВДВС Бучанського МУЮ (всі зазначені вище дані булі з'ясовані при попередньому дослідженні матеріалів виконавчого провадження та учасниками розгляду скарги не оскаржувалися).
На вказану ухвалу суду першої інстанції засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою визнати виконавчий лист Ірпінського міського суду Київської області №367/6475/15-к, який видано судом 10 вересня 2018 року, таким, що непідлягає виконанню.
За доводами апелянта, ухвала суду першої інстанції є безпідставною та незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд не в повному обсязі дослідив обставин, викладені заявником, не перевірив доводи заявника ОСОБА_6 , внаслідок чого залишив поза увагою приписи ст.ст. 532 та 533 КПК України, та в ході прийняття рішення по суті не врахував, що згідно до Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2017 року, його ( ОСОБА_6 ), засудженого за ст. 2 ст. 286 КК України, звільнено від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році».
На переконання засудженого ОСОБА_6 , висновок судупро те, що вирок від 24.03.2016 року набрав чинності 18 квітня 2018 року суперечить положенням ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, оскільки
ОСОБА_10 вказує на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року, вирок Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2016 року по справі №367/6475/15-к (кримінальне провадження 1- кп/367/321/2015) залишено без змін, а тому датою набрання рішенням законної сили є 31 травня 2016 року, оскільки згідно до ч.4 ст.532 КПК України, судові рішення суду апеляційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення, проте, у порушення вимог п.6 та п.7 ч. 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначено що виконавчий лист Ірпінського міського суду Київської області №367/6475/15-К видано судом 10 вересня 2018 року, датою набрання законної сили вироку суду зазначено 18 квітня 2018 року, а строком пред'явлення виконавчого листа до виконання визначено, відповідно, 18 квітня 2021 року, тобто три роки з дати набрання чинності судовим рішенням.
На переконання апелянта, у відповідності до вимог п.п.6 та 7 4.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, датою набрання законної сили повинно бути зазначено 31 травня 2016 року,а строком пред'явлення виконавчого листа до виконання має бути зазначено 31 травня 2019 року, а тому, невідповідність виконавчого листа вимогам п.п.6 та 7 ч.І ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, №№1404-УІІІ в частині відображення достовірних відомостей щодо дати набрання чинності судовим рішенням та строку пред'явлення судового рішення до виконання, унеможливлює його виконання.
Засуджений ОСОБА_6 вказує на те, що належним та допустимим доказом виконання вироку Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2016 року по справі №367/6475/15-к саме з 31 травня 2016 року є постановка його на облік Ірпінського міськрайонного відділу з питань пробації Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Апелянт зазначає, що згідно довідки Ірпінського міськрайонного відділу з питань пробації Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 05 березня 2018 року, його знято з обліку на підставі Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2017 року, згідно до якої його звільнено від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році».
На переконання засудженого ОСОБА_6 , звільнення його від відбування основного та додаткового покарання підставі Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2017 року унеможливлює законність та обґрунтованість висновку суду щодо набрання чинності вироку Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2016 року саме 18 квітня 2018 року, адже за таких умов він відбував покарання з 31.05.2016 року по 12.01.2018 року без законних підстав, за вироком, що не набрав чинності та звільнився від відбування покарання за умови не набрання чинності вироком суду від 24.03.2016 року.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції в ході вивчення матеріалів справи встановлено, що 18 квітня 2018 року Апеляційним судом Київської області апеляційну скаргу прокурора повернуто останньому у зв'язку з листом заступника начальника Ірпінського відділу Києво- Святошинської місцевої прокуратури про залишення без розгляду їх апеляційної скарги на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2016 року відносно ОСОБА_6 , тобто, прокурор відмовився від підтримання апеляційної скарги
Окрім цього, засуджений ОСОБА_6 вказує на те, додатковим, на його думку, доказом упередженості суду при розгляді його заяви є залишення поза увагою клопотання про витребування у Бучанському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київський області (08200, м. Буча Київської області, вул. Енергетиків, матеріали виконавчого провадження №57239963 від 19.08.2018 року, яке містить оригінальний примірник виконавчого листа, що викладене у п. 3 заяви в порядку ст. 432 ЦПК України, а відтак, його заяву було розглянуто за відсутності спірного виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №367/6475/15-к, від 10 вересня 2018 року, що, на переконання апелянта, неможливо при розгляді даної категорії справ
На апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 представником потерпілої ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_11 подано заперечення, в який останній просить апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року залишити без змін.
За доводами адвоката ОСОБА_11 , апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
В обґрунтування своїх вимог представник потерпілої зазначає, що станом на 10.06.2019 року виконавчий лист перебуває на виконанні в ВДВС Бучанського МУЮ, а тому подача ОСОБА_6 до суду даної заяви, на думку представника потерпілої, вказує фактично на ухилення ОСОБА_6 від виконання рішення суду.
Адвокат ОСОБА_11 погоджується із рішенням суду першої інстанції, та звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вирок Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 р. набрав законної сили 18.04.2018 р. (з моменту постановлення ухвали Апеляційним судом Київської області), а 13.08.2018 р. було видано виконавчий лист №367/6475/15-к про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. 00 коп. та пред'явлений заявником до ВДВС Бучанського МУЮ для примусового виконання, а тому, на переконання представника потерпілої, в оскаржуваній ухвалі судом правильно встановлено, що заява ОСОБА_6 , про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Також, на думку представника потерпілої, твердження апелянта про те, що датою набрання законної сили зазначеного вироку має бути вказано 31.05.2016 р. є надуманим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Потерпіла ОСОБА_9 та її представник - адвокат ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися, та клопотань про відкладення не подавали. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність потерпілої та її представника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу частково, змінили її прохальну частину та просили суд скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, позицію прокурора, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги зі змінами, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга зі змінами засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 432 ЦПК України, і просив виправити допущені в ході оформлення виконавчого листа Ірпінського районного суду м. Києва помилки у виконавчому листі, виданому судом 10 вересня 2018 року, в частині визначення дати набрання законної сили Вироку суду. В подальшому доповнив заяву та просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вирок Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286, 75 КК України набрав законної сили 18.04.2018 р. (з моменту постановлення ухвали Апеляційним судом Київської обл. (а. п. 222), перебуває на виконанні, будь - яких описок в ньому не виявлено, станом на 10.06.2019 р. виконавчий лист не виконано, і тому суд відмовив в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 .
Проте, погодитись з вказаною ухвалою суду не може колегія суддів, виходячи з наступного.
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 року було засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286, 75 КК Українидо 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки та стягненням на користь ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.
На даний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурорами у провадженні були подані апеляційні скарги.
Ухвалами Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_12 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора Ірпінського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_13 повернуто особі, яка її подала.
За наслідками перегляду вироку суду за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 , згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 р. апеляційну скаргу обвинуваченого було залишено без задоволення, а вирок суду залишено без змін.
На підставі даної ухвали Ірпінським міським судом Київської області 29.06.2016 року видано розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили (Т.1 а.п. 138), та виписано і направлено на виконання виконавчий лист про стягнення боргу з ОСОБА_6 на користь держави ( Т.1 а.п. 141).
Разом з тим, зазначеним обставинам суд першої інстанції будь - якої оцінки не надав, та окрім того, не звернув уваги на висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 28.11.2019 р., ( а.п 14-15).
З матеріалів провадження дійсно вбачається, що за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження ОСОБА_13 , постановою Верховного Суду від 06 березня 2018 року, ухвалу судді Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року про повернення апеляційної скарги прокурора скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. А під час нового апеляційного розгляду в цій частині, прокурор надіслав заяву про залишення апеляційної скарги без розгляду, і ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року, апеляційну скаргу прокурора - повернуто апелянту.
Наявність у справі ухвали суду апеляційної інстанції від 31.05.2016 р. та від 18.04.2018 р. суду слід було оцінити з врахуванням вимог ст. 532 КПК України, чого зроблено не було. Як і не було надано оцінки тому, що згідно довідки Ірпінського міськрайонного відділу з питань пробації Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 05 березня 2018 року, ОСОБА_6 знято з обліку на підставіухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2017 року, згідно до якої його звільнено від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році», що в свою чергу свідчить, що на той час вирок суду набрав законної сили.
Допущені судом порушення вимог КПК є істотними та такими, що позбавили суд прийняти законне та об'єктивне рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Більш того, окремо слід відмітити, що ОСОБА_6 , звертаючись із заявою до суду, ставив питання про виправлення описки, допущеної у виконавчому листі, виданому судом 10 вересня 2018 р., а згодом, без подання про це письмових змін до заяви, просив, згідно аудіозапису судового засідання, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, разом з тим, оригінал виконавчого листа судом не оглядався, більш того, у вступній частині ухвали суд вказує, що розглянув заяву засудженого ОСОБА_6 про виправлення описки у виконавчому листі, а у мотивувальній та резолютивній частині ухвали нечітко сформулював рішення про "відмову в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про виправлення описки у виконавчому листі за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 р. таким, що не підлягає виконанню".
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 зі змінами - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2021 року, якою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про виправлення описки у виконавчому листі за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 24.03.2016 року таким, що не підлягає виконанню - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4