22 квітня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Переяслав-Хмельницький міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2019 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стовп'яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_9 покладені обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов потерпілої задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_6 1295 грн. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди,
Вказаним вироком ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він 10 жовтня 2017 року близько 03 год. 00 хв., перебуваючи по АДРЕСА_1 , відчинивши защіпку на воротах, проник на огороджену територію домогосподарства АДРЕСА_2 , пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії є непомітними для сторонніх осіб, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок майна інших осіб, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, біля теплиці викрав металеву бочку, об'ємом 200 л, яку перекотив у кущі неподалік вказаного домогосподарства. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 повернувся до території вищевказаного подвір'я та, перелізши через хвіртку до двору, біля будинку викрав металевий автоклав, вагою 80 кг, який власноручно відкотив за територію даного домогосподарства та сховав в кущах. Викрадене майно заховав у кущах, неподалік домогосподарства по АДРЕСА_1 , з метою його продажу.
В результаті злочинних дій ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 546 грн. 40 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 жовтня 2017 року близько 19 год. 00 хв. (точного часу не встановлено) ОСОБА_9 , відчинивши защіпку на воротах, проник на огороджену територію домогосподарства АДРЕСА_1 , переліз через паркан, пішов до господарського приміщення, де відчинив металеву защіпку на вхідних дерев'яних дверях та проник в середину приміщення.
Переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, взяв два мішки грецьких горіхів в шкарлупі, вагою 37 кг, та відніс їх до кущів неподалік вищезазначеного домогосподарства. В подальшому ОСОБА_9 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результат злочинних дій ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_6 заподіяна майнова шкода на суму 1295 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі потерпіла просить скасувати оскаржуваний вирок суду та призначити ОСОБА_9 покарання пов'язане з позбавленням волі. Цивільний позов задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілої в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9990 грн. та 20 000 в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Потерпіла вважає, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання необґрунтовано призначив надто м'яке покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням. Вважає, що таке рішення суду є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки не зрозуміло на підставі яких висновків суд прийняв таке рішення, адже обвинувачений у вчиненому не розкаявся, а лише визнав частково свою вину у вчиненому злочину. У вироку не наведено жодних переконливих доводів щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Обвинувачений викрав у неї і інші речі, які не зазначені в обвинувальному акті, завдавши їй загальної матеріальної шкоди на суму 9900 грн. Вартість харчового котла встановлена органом досудового розслідування невірно. Суд безпідставно відмовив у повному задоволенні її позовних вимог, оскільки розміри на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, які визначив суд першої інстанції, не відповідають вимогам розумності та справедливості.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, а також відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, кількості злочинних епізодів, негативних даних про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, не відшкодував спричинену потерпілій шкоду, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.
Водночас, з урахуванням позитивних даних про особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, характеризується задовільно, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Висновки суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими та узгоджуються з вимогами ст.75 КК України.
Колегія суддів визнає безпідставними доводи потерпілої про те, що стягнуті судом розміри на відшкодування моральної та матеріальної шкоди є заниженими, адже стягнутий судом розмір матеріальної шкоди відповідає зазначеному в обвинувачені розміру завданої правопорушеннями шкоди.
Твердження потерпілої про те, що перелік викраденого майна є ширшим виходить за межі висунутого обвинувачення, а відтак і за межі судового розгляду.
Стягнутий судом розмір моральної шкоди відповідає глибині душевних страждань, завданих потерпілій внаслідок вчинення обвинуваченим відносно неї кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги потерпілої не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Переяслав-Хмельницький міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2019 року щодо ОСОБА_9 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3