Справа № 11-cc/824/2395/2021 (755/4528/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
19 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання, до 11 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , міні-готель «Хотей», раніше не судимого, щодо якого в провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за ч. 3 ст. 263 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Цією ж ухвалою залишено без задоволення клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Адвокат стверджує, що підозрюваного затримано у лікарні, а не на місці вчинення злочину, знаряддя злочину у виді дерев'яної дубинки і ножа у нього знайдено не було, потерпілі вказували на невідому особу. Захисник додає, що впізнання підозрюваного проводилось з численними процесуальними порушеннями, оскільки проводилось з особами, які мають різкі відмінності за зовнішнім виглядом, національністю та віком, а тому, як зазначає адвокат, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2021 року є неналежним доказом.
Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що з ухвали слідчого судді не вбачається, чи доведено стороною обвинувачення, що обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Апелянт зауважує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні матір похилого віку, постійне місце проживання в Україні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчим діям не перешкоджав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12021100040000750, відомості про яке 13.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
13.03.2021 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.03.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
15.03.2021 слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року дане клопотання задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання до 11 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою фактів та обставин з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколі огляду місця події від 13.03.2021, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_11 від 13.03.2021, рапорті нач. сектору ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 13.03.2021, протоколі перегляду відеозапису від 13.03.2021, протоколах допиту свідків ОСОБА_13 від 13.03.2021, ОСОБА_14 від 13.03.2021, ОСОБА_15 від 13.03.2021, ОСОБА_16 від 13.03.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2021.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, а саме вік та стан здоров'я потерпілого.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває матір похилого віку, постійне місце проживання в Україні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчим діям не перешкоджав, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження слідчого судді, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, та не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Твердження захисника про те, що підозрюваного затримано у лікарні, а не на місці вчинення інкримінованого злочину, не є визначеною законом підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки обставини, на які посилається захисник, не є порушенням порядку затримання особи. Крім того, відповідно до протоколу затримання, у підозрюваного та його захисника, зауважень до протоколу не було (а.с. 43-44).
Посилання апелянта на те, що під час затримання у підозрюваного не знайдено знаряддя злочину у виді дерев'яної дубинки і ножа, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що потерпілі вказували на невідому особу, на переконання колегії суддів, не свідчить про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, з урахуванням протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2021. Крім того, посилання захисника на те, що зазначений протокол є неналежним доказом, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, з урахуванням відсутності різких відмінностей за зовнішнім виглядом осіб пред'явлених особи для впізнання.
Посилання адвоката на те, що з ухвали слідчого судді не вбачається, чи доведено стороною обвинувачення, що обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є необгрунтованими, оскільки слідчим суддею розглядалось клопотання про застосування запобіжного заходу, а не його продовження.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання, до 11 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4