Справа №11-cc/824/2378/2021 (761/9159/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
19 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 38 днів, терміном до 22 квітня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат посилається на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюванимінкримінованого кримінального правопорушення, оскільки додані слідчим матеріали не підтверджують викладених у клопотанні обставин. Додає, що слідчим, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України, не надано до суду всіх матеріалів на підтвердження обставин вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, у зв'язку із чим порушено право останнього на всебічний, повний і об'єктивний розгляд.
Далі в апеляційній скарзі захисник вказує на відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та прийнято рішення про проведення судово-медичного обстеження останнього, який до матеріалів клопотання не долучено. Апелянт зауважує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні непрацездатних батьків похилого віку, трьох дітей, має постійне місце проживання в м. Києві, є учасником бойових дій, має нагороди, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяє слідству.
Також автор апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного судового рішення, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 більше ніж на три місяці, враховуючи термін дії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2021 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження і обговоривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №22020000000000154, відомості про яке 07.07.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України.
22.01.2021 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.01.2021 ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України.
23.01.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 21 березня 2021 року.
17.02.2021 ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2021 залишено без змін.
11.03.2021 старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року задоволено та продовжено щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 38 днів, терміном до 22 квітня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання про продовженнящодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні сторони обвинувачення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та те, що додані слідчим до клопотання матеріали не підтверджують викладених у клопотанні обставин, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у протоколі огляду місця події від 22.01.2021, постанові про визнання речовими доказами від 22.01.2021, протоколі обшуку від 22.01.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 28.01.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 28.01.2021, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_13 від 09.11.2020, протоколі проведення слідчого експерименту від 27.01.2021, протоколах допиту свідка ОСОБА_14 від 10.12.2020, від 06.01.2021, від 12.01.2021, від 14.01.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 24.01.2021, протоколі пред'явлення для впізнання від 25.01.2021, протоколах огляду від 27.01.2021, від 29.01.2021, протоколі огляду речей та документів від 09.02.2021, протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 21.12.2020, від 22.12.2020, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи від 29.12.2020, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 14.01.2021, протоколі за результатами проведення негласної (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 14.01.2020, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи від 14.01.2021.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження адвоката про те, що слідчим, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України, не надано до суду всіх матеріалів на підтвердження обставин вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, у зв'язку із чим порушено право останнього на всебічний, повний і об'єктивний розгляд.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Посилання адвоката на наявність у підозрюваного постійного місця проживанняв м. Києві, міцних соціальних зв'язків, наявність на утриманні непрацездатних батьків похилого віку, трьох дітей, те, що ОСОБА_8 є учасником бойових дій, має нагороди, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, сприяє слідству, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження слідчого судді, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, та не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки.
Не є підставою для скасування ухвали слідчого судді і посилання захисника на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2021 року, якою застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та постановлено забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження, оскільки вказане судове рішення не є предметом апеляційного перегляду у даному судовому засіданні. Крім того, відсутність у матеріалах провадження наведеного медичного обстеження не є визначеною законом самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги захисника.
Посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного судового рішення, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 більше ніж на три місяці, з урахуванням терміну дії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2021, не заслуговують на увагу, оскільки двомісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 23.03.2021 та постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_16 від 12.03.2021 продовжений до трьох місяців, а тому, на переконання колегії суддів, продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , а саме до 22.04.2021 включно, здійснено в межах строку досудового розслідування.
Твердження захисника про незаконність та необгрунтованість оскаржуваного судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 та продовжено щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 38 днів, терміном до 22 квітня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування, залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4