27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 646/1167/20
провадження № 51-2090ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року,
встановив:
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді у справі № 646/1167/20, за скаргою ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого про закриття кримінального провадження № 42017221430000279.
Не погодившись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 26 січня 2021 року відмовив у відкритті провадження за її апеляційною скаргою.
Не погодившись із вищевказаними ухвалами судів, ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді не перешкоджає подальшому провадженню. З урахуванням зазначеного, оскаржуване рішення не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження в цій частині має бути відмовлено на зазначеній підставі.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивідносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали (крім тих, що зазначені в пункті 2 частини 1 цієї статті ) у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями КПК не допускається можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвал суду за результатами розгляду заяви про відвід слідчого судді.
Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, якою залишено без задоволення заяву про відвід слідчого судді, тобто на судове рішення, яке окремому оскарженню не підлягає.
Тому суддя Харківського апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .
Верховний Суд погоджується з рішенням апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , однак не з підстав, що зазначені в оскаржуваному судовому рішенні.
Так, рішення про відмову у відкритті провадження суддя апеляційного суду обґрунтував тим, що оскарження ухвали не передбачено частинами 1, 2 ст. 309 КПК, якими встановлено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Проте, як убачається з копії ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року, заява про відвід слідчого судді розглядалася суддею місцевого суду, а не слідчим суддею, у зв'язку з чим апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження, повинен був керуватися положеннями ст. 392 КПК.
Водночас, та обставина, що Харківський апеляційний суд хоча навів некоректні підстави на обґрунтування прийнятого рішення, однак дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження, не може бути підставою для скасування ухвали Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, та, за обставин цієї справи, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення розгляду в цьому суді не призведе до відкриття провадження за апеляційною скаргою, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
З касаційної скарги та наданих до неї судових рішень Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення скарги, а тому вважає за необхідне на виконання п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3