Справа № 645/3184/20 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/245/21 Сілантьєва Е.Є.
Категорія: ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
09 квітня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Комарова М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП,-
22 травня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143830 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 22 травня 2020 року о 2030 год. в м. Харкові по вул. Танкопія, 9/3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та на місці зупинки, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
22 травня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143831 стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 126 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 22 травня 2020 року о 2028 год. в м. Харкові по вул. Танкопія, 9/3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом. Постанова ДВС від 24 березня 2018 року № 33633300 18522843, чим порушив вимоги статті 15 Закону України «Про дорожній рух».
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2020 року скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У разі відсутності підстав для закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 просить закрити справу на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді незаконна та необґрунтована, прийнята з порушенням вимог законодавства.
Зазначає, що він був позбавлений наданих йому законних прав, оскільки в порушення вимог статей 268, 2772 КУпАП справу розглянуто за його відсутності, без належного повідомлення про судове засідання.
Посилається, що обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам події та не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки транспортним засобом він не керував, що виключає його відповідальність.
За обставинами події ОСОБА_1 зазначає, що 22 травня 2020 року, близько 2000 год. він зі своїм знайомим приїхали на автомобілі «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 у двір будинку № 9/3 по вул. Танкопія у м. Харкові. Зупинившись у дворі, він зі своїм знайомим знаходився безпосередньо в салоні автомобіля, спілкувались та пили пиво. Після 2200 год. до них під'їхав екіпаж патрульної поліції та поліцейські попросили надати посвідчення водія та документи на автомобіль, після чого йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на який він спочатку погодився. В подальшому до них під'їхав ще один автомобіль поліцейських, один з яких зазначив, що він має право відмовитися від проходження огляду.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає, що поліцейський цілеспрямовано створив ситуацію, що відмова від огляду є законним правом ОСОБА_1 .
Посилається, що поліцейський не роз'яснив йому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише зазначив, що за таку відмову, передбачена відповідальність за статтею 130 КУпАП при цьому, не вказав, що це є порушенням пункту 2.5 ПДР України.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що письмові пояснення свідків є неналежними доказами по справі. Поліцейським порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він складений, до того як поліцейський виписав направлення до закладу охорони здоров'я, яке не підписано особою яка його виписала та в матеріалах справи відсутні докази його відсторонення від керування транспортним засобом.
Також, як на підставу скасування постанови судді, ОСОБА_1 зазначає, що Закон № 2617- VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року скасував адміністративну відповідальність за відмову від проходження в передбаченому законом порядку огляду на стан сп'яніння, а тому суд мав закрити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Комарова М.С., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, допитавши у якості свідка поліцейську ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 22 травня 2020 року о 2030 год. в м. Харкові по вул. Танкопія, 9/3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та на місці зупинки.
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143830 від 22 травня 2020 року за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були залучені поліцейськими в якості свідків та зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та на місці у встановленому законом порядку (а.с. 4);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що автомобіль «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 стоїть посеред проїзної частини. ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводиться зухвало, намагається покинути місце події та вирішити питання з поліцейським щодо нескладання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, в наслідок чого був попереджений поліцейським про кримінальну відповідальність. В подальшому, в присутності двох свідків поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 спочатку погоджується пройти такий огляд за допомогою газоаналізатора. Після надання ОСОБА_1 спеціального технічного приладу для проходження огляду, останній відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та погоджується пройти його в закладі охорони здоров'я. В подальшому відмовляється прослідувати з поліцейськими до закладу охорони здоров'я. Після роз'яснення поліцейським наслідків відмови, ОСОБА_1 відмовився від будь-якого запропонованого огляду (а.с. 9).
Судом апеляційної інстанції допитана у якості свідка поліцейська ОСОБА_2 , яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейська пояснила, що під час патрулювання 22 травня 2020 року, приблизно о 2200 год., точний час вона не пам'ятає у зв'язку зі значним збігом часу, перебуваючи в складі екіпажу отримали повідомлення від невстановленого громадянина про керування водієм автомобілю «Citroen» білого кольору в стані алкогольного сп'яніння. Відпрацьовуючи повідомлення, рухаючись по вул. Танкопія їм на зустріч виїхав автомобіль який підпадав під ознаки повідомлення. Зупинивши вказаний автомобіль за допомогою проблискових маячків, встановлено, що водієм був ОСОБА_5 , який був тимчасово обмежений у праві керуванні транспортними засобами та мав ознаки алкогольного сп'яніння. Пояснила, що поліцейськими неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Водій спочатку погоджувався пройти такий огляд, однак в подальшому відмовився. Нею було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Оцінюючи надані ОСОБА_2 пояснення, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а лише знаходився в припаркованому автомобілі з приятелем, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення таким правом скористався та в протоколі зазначив: «Не згоден», інших пояснень не надав (а.с. 1).
Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейським не роз'яснено ОСОБА_1 наслідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та положень пункту 2.5 ПДР України, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейським поліцейськими неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_6 , що за відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння настає адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до пункту 1.4 ПДР України на водія покладено обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, у тому числі й вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків є неналежними доказами по справі, апеляційний суд до уваги не приймає.
Апеляційний суд враховує, що з клопотанням про допит свідків під час розгляду справи ОСОБА_1 не звертався, а їх письмові пояснення які наявні в матеріалах справи відповідають обставинам події та узгоджуються з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими його не було відсторонено від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано як ОСОБА_1 було попереджено про заборону подальшого руху на транспортному засобі.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, не спростовують висновків судді, оскільки таке направлення виписується для закладу охорони здоров'я у разі погодження водія пройти такий огляд, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу такого огляду.
Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Відповідно допущена поліцейським під час складання направлення помилка в часі його складання не впливає на кваліфікацію вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським саме за невиконання останнім вимог пункту 2.5 ПДР України, який зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що суддя розглянув справу за його відсутності без належного повідомлення про час та місце судового розгляду не є підставою для скасування постанови.
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення повернулась з дооформлення 12 серпня 2020 року.
Районний суд вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду відповідно до вимог статті 2772 КУпАП та його захисника - адвоката Комарова М.С. за допомогою телефонограми.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Суд першої інстанції розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 обґрунтував та навів мотиви такого розгляду, з якими погоджується й апеляційний суд.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУПАП, апеляційний суд не вбачає.
Також, апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП, з огляду на таке.
22 листопада 2018 року прийнято Закон України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 2617-VIII), яким внесено зміни до статті 130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції:
«Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Крім того, цим законом доповнено КК України статтею 2861, наступного змісту:
«Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування».
Таким чином, Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», криміналізовано керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Закон № 2617- VIII набрав чинності 01 липня 2020 року.
Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX) яким внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».
Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143830 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейським складено 22 травня 2020 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя врахував положення статті 8 КУпАП, застосував редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, яка діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених пунктами 1, 6 частини 1 статті 247 КУпАП не вбачає.
Керуючись статтями 8, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна