Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/430/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
26.04.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2020, якою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.07.2020 включно.
В провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2020 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.07.2020 включно.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції захисник-адвокат ОСОБА_5 в апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою (домашній арешт).
Зазначає, що жодних доказів по справі про наявність ризиків, зазначених ст. 177 КПК України прокурором не доведено, а лише припущення сторони обвинувачення.
Вказав, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, зареєстрований та проживає з матір'ю похилого віку та доглядає її, підтримує родинні стосунки, що говорить про міцність соціальних зв'язків та відсутність потреби переховуватись від слідства та суду.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
З огляду на це, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду про продовження до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованою з наведених в апеляційній скарзі підстав, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2021.
У рішеннях Європейського суду з прав людини, в тому числі тих, на які посилається апелянт, зазначається не лише про те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя, не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, а й про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини даної судової справи, цілком правомірно виходив з того, що до теперішнього часу продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим визнав за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Наведені в апеляційній скарзі дані про особу обвинуваченого, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за умови доведення його вини, характер та обставини вчинення правопорушення, вчиненні злочини тяжкі, вчинені в період іспитового строку, суспільно-корисною працею не займається, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
У зв'язку з вищенаведеним, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.20201, якою стосовно ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4