Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/415/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.04.2021 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ,
У провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021120000000012 від 14.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 07 квітня 2021 року, суд за клопотанням прокурора продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, раніше вчиняв адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил дорожнього руху, а тому з метою запобігти ризикам, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та задовольнити клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 11 цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Отже, як вважає суд першої інстанції, зазначена норма чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк яких не обмежений. Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії, зокрема тримання під вартою, то обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК України.
Згідно ухвали, суд першої інстанції, взяв до уваги те, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, раніше вчиняв адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил дорожнього руху, а тому з метою запобігання ризикам не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який.
На підставі викладеного судом було продовжено дію запобіжного заходу, який було обрано під час досудового розслідування.
Однак, сторона захисту вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасування, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції, на цьому етапі ( підготовче засідання) не мав права продовжувати строк дії запобіжного заходу, так як частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 11 цього Кодексу.
Захисник зазначає, що вона повідомляла про це суд першої інстанції, але жодного слова про вказаний факт суд першої інстанції в ухвалі не зазначив.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
В ч. 3 ст. 315 КПК України передбачена можливість на стадії підготовчого засідання лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід.
З огляду на зміст цієї правової норми продовження строку дії запобіжного заходу даною статтею не передбачено взагалі, а лише вказано, що у разі відсутності зазначених клопотань (обрання, зміни чи скасування) ті заходи забезпечення, що були обрані на стадії досудового розслідування, вважатимуться продовженими. Останнє речення рішенням Конституційного суду у рішенні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 - n63 визнане неконституційним.
Незважаючи на це, суд першої інстанції посилається на речення, яке визнано неконституційним.
Тому, ч. 3 ст. 315 КПК України регулює питання продовження запобіжних заходів з невизначеним строком (застава, особиста порука тощо), а запобіжні заходи із обмеженим строком дії, такі, як, зокрема, арешт, повинні застосовуватись виключно із урахуванням практики ЄСПЛ та Національного законодавства.
Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» «... практика тримання обвинувачених під вартою без конкретних правових підстав або за відсутності чітких правил, які б регулювали їхнє становище, є наслідком, застосування якої може стати позбавлення особи свободи без дозволу суду на необмежений строк, є несумісною з принципами правової визначеності та захисту від свавілля, якими поєднані Конвенція та принцип верховенства права».
Таким чином, даний випадок, коли суд приймає до розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу особі, у спосіб розгляду цього питання окремою процесуальною дією, порушується принцип правової визначеності (ст. 9 КПК), та принцип Верховенства права (ст.8 КПК), та не вірно застосовуються норми процесуального закони на стадії судового провадження, де вони застосуванню не підлягають.
Також, на думку захисника, при вирішенні вказаного клопотання сторони обвинувачення на стадії підготовчого провадження, окремою процесуальною дією порушується процесуальний порядок, визначений ст.ст. 342-345 КПК.
Натомість, захисником після висловлення своєї позиції, щодо неможливості розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою, нею було заявлено клопотання про обрання стосовно її підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Однак, вказане клопотання взагалі було проігноровано, жодного слова про це в ухвалі зазначено не було, не говорячи про те, що на даний час вказане клопотання ухвалою суду не вирішено.
Крім того, захисником зверталась увага суду на те, що прокурор та суд не може посилатися на те, що обвинувачений притягувався раніше до адміністративної відповідальності, так як це мало місце 2017 та 2019 роки, а тому, особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Знову таки, суд першої інстанції жодного слова про це в ухвалі не зазначив.
Натомість, суд зазначив, що це являється ризиком вчинення обвинуваченим нових кримінальних злочинів, але інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення із суб'єктивної сторони відносить до злочинів з необережною формою вини, про що також висловлювалася думку в судовому засіданні.
Тому захисник вважає, що судом першої інстанції під час вирішення клопотання сторони обвинувачення було допущено істотне порушення норм кримінального процесуального закону, а також висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому є незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали контрольного провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів контрольного провадження, в провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в якому на 07.04.2021 року призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.04.2021 року, клопотання прокурора задоволено та обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 05.06.2021.
Висновок, викладений в оскаржуваній ухвалі щодо можливості розгляду саме такого клопотання під час підготовчого судового засідання та наявності підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ґрунтуються на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону, а при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не порушив вимог кримінального процесуального закону.
Так, згідно з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Рішенням Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 у справі № 1-28/2017 року зазначено, що продовження судом під час підготовчого судового засідання заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема, прокурора та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України. На підставі чого, вказаним рішенням суду визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення третього речення третьої часини ст. 315 КК України.
Проте, вказаним рішенням суду не констатовано неможливості саме продовження обвинуваченому під час підготовчого судового засідання дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, напроти, частиною 4 Рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 року передбачено, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження допускається продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування.
А тому, доводи апелянта з приводу неможливості продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого судового засідання є безпідставними.
Щодо підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, слід зазначити наступне
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Так, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинив загибель людини, раніше вчиняв адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил дорожнього руху, а тому з метою запобігти встановленим ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, прийшов до правильного висновку про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для їх запобігання.
Встановлені судом першої інстанції обставини в сукупності, на думку колегії суддів, переконливо свідчать про наявність ризиків, які виправдовують подальше тримання від вартою ОСОБА_8 , а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Що стосується доводів апеляційної скарги про не розгляд клопотання сторони захисту, то вони не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення у даному випадку, оскільки суд хоча і не зазначив про це у своєму рішенні, проте фактично врахував їх при розгляді питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, натомість, доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4