Справа № 342/216/21
Провадження № 33/4808/268/21
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Андріюк І. Г.
Суддя-доповідач Повзло
26 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Танасійчука Ореста Орестовача в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Городенківським районним судом Івано-Франківської області від 25.03.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 23.02.2021 о 00:35 год. в м. Городенка по вул. Винниченка керував транспортним засобом марки «DACIA LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.п. 28-32).
08.04.2021 року до суду надійшла апеляційна скарга за підписом ОСОБА_1 та його захисника Танісійчука О.О., в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з причин того, що справу розглянуто без виклику ОСОБА_1 . Про існування постанови останнім стало відомо лише 07.04.2021 року після особистого звернення до суду, у зв'язку із тим, що невідомі особи повідомили ОСОБА_1 про те, що інша особа видавала себе за нього, й працівникам поліції складено протокол. Вказують на те, що всі повістки, що знаходились в матеріалах провадження повертались до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», що й є підтвердженням того, що ОСОБА_1 взагалі не було відомо про те, що на нього було складено як протоколу про адміністративне правопорушення, так й відповідне судове рішення, що, в свою чергу, унеможливлювало будь-який моніторинг з боку останнього про розгляд справ в суді. Вважають, що постанову суду належить скасувати, провадження по справі закрити з реабілітуючих підстав, оскільки станом на 23.02.2021 року норма закону за ч. 1 ст. 130 КУпАП не застосовувалась до водіїв колісних транспортних засобів, та набула чинності лише з 17.03.2021 року, що свідчить, на думку апелянтів про те, що ОСОБА_1 безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Апелянти вважають, що розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є порушенням права на захист. Також стверджують, що особа, яка приймала участь під час події, обличчя якої зафіксовано на відеозапису, не є ОСОБА_1 , у зв'язку із чим просять провести експертизу ідентифікації осіб.
В судове засідання апеляційного суду двічі не з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Безпосередньо в судовому засіданні, що було призначене на 19.04.2021 року захисник Танісійчук О.О., прибувши в зал судового засідання, шляхом телефонного дзвінку, повідомив ОСОБА_1 про те, що судове засідання перенесено на 26.04.2021 року внаслідок обов'язкової участі останнього (а.п. 59).
Додатково на адресу ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції направлено повістку про виклик на 26.04.2021 року о 14-30 год. (а.п. 61).
В судове засідання 26.04.2021 року в режимі відеоконференції з'явився захисник Танісійчук О.О., повідомив, що його підзахисний ОСОБА_1 просив питання про поновлення строку вирішувати у його відсутність.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 повторно не з'явився до суду апеляційної інстанції, й останньому відомо про час слухання справи в апеляційному суді, за відсутності його клопотання про перенесення судового засідання на інший час, та згодою сторони захисту на розгляд питання про поновлення строку у відсутність ОСОБА_1 , з метою забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду, вважаю за можливе розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження провести у відсутності останнього, за участю його захисника Танісійчука О.О., що не порушує право на судовий захист, гарантований як ст. 55 Конституції України, так й ст. 268 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду:
- захисник підтримав доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважав причини пропуску строку поважними, й просив його поновити.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу в межах клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, апеляційну скаргу - повернути апелянтам за таких підстав.
Строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу, зокрема строк оскарження судового рішення.
Перебіг строку розгляду справи про адміністративні правопорушення здійснюється за загальними положеннями КУпАП.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Водночас, законодавець встановив, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, особа, яка подала апеляційну скаргу, заявляє відповідне клопотання з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.
Отже, законом чітко передбачені певні строкові обмеження для подачі апеляційної скарги та процедуру поновлення строку.
Постанова судді суду першої інстанції була винесена 23.03.2021 року, а тому останнім днем подачі апеляційної скарги було 02.04.2021 року, в той час як апеляційна скарга надійшла до суду 13.04.2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження в якості поважної причини його пропуску апелянти посилаються на розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності й на те, що особа, яка приймала участь під час події, обличчя якої зафіксовано на відеозапису, не є ОСОБА_1 , що унеможливлювало будь-який моніторинг про розгляд справ в суді.
Перевіряючи вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження, доходжу наступного висновку.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, розгляд справи відбувався у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Свої висновки в цій частині суддя мотивував наступним:
«У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повістка про виклик до суду повернулася із зазначенням «адресат відмовився».
У судове засідання 23.03.2021 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином. Повістка про виклик до суду повернулася із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що поведінка ОСОБА_1 є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, оскільки останній, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, не вжив заходів для явки до суду, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином.
Перевіркою висновків суду першої інстанції в частині належного сповіщення ОСОБА_1 встановлено наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231194 від 23.02.2021 року (далі - протокол) вбачається, що особу, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , було встановлено працівниками поліції згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 від 11.08.2011 року (а.п. 3).
В графі протоколу «місце проживання (перебування)» зазначено - АДРЕСА_1 .
Особу, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, про що свідчить як особистий підпис останнього, так й власноручно складені пояснення.
До матеріалів провадження долучено копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 11.08.2011 року із зазначенням аналогічної адреси мешкання (а.п. 14-16).
Вбачається, що судом першої інстанції саме за вказаною адресою: м. Городенка, вул. Колодзінського, буд. 41, й було сповіщено ОСОБА_1 про розгляд справи 10.03.2021 року та 23.03.2021 року, проте повістки про виклик до суду дули повернуті з приміткою листоноші «адресат відмовився» (а.п. 23, 26).
З наведеного вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , були створені усі умови для реалізації наданого йому права на участь у розгляді справи.
В той же час, перевірити висновки суду першої інстанції в частині свідомого ухилення ОСОБА_1 від явки на виклик до суду, шляхом зловживання наданими йому процесуальними правами з метою уникнення від адміністративної відповідальності не надається можливим, оскільки неявка ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції, незважаючи на належне сповіщення останнього, унеможливлює перевірити твердження апелянта в частині того, що особа, яка приймала участь під час події, обличчя якої зафіксовано на відеозапису, не є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (зокрема, рішення у справах Жук проти України) наголошував на тому, що у кожній справі судом мають бути з'ясовані всі обставини, але, при цьому суд досліджує докази та пояснення, які подані сторонами або іншими суб'єктами лише у межах судового процесу.
Неявка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду позбавило суд апеляційної інстанції ототожнити конкретну особу з ознаками зовнішності людини, що зафіксована на долученому до матеріалів провадження носії інформації (відеозаписі).
Зовнішність людини складається з окремих частин (елементів) - характерних індивідуальних ознак (помітних характеристик зовнішності людини), які уможливлюють відрізняти людей один від одного.
Сам факт наявності в матеріалах провадження копії паспорту з фотознімком особи, не є безумовним доказом невідповідності її зовнішніх ознак, сукупності індивідуальних властивостей зовнішніх рис людини, що приймала участь під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, й яку було зафіксовано на відеофайлі (а.п. 13), оскільки елементи зовнішності людини це не лише окремі органи, а й частини тіла в цілому (зріст, будова тіла, жестикуляція, голос, й інші анатомічні елементи).
Зовнішність людини - це сукупність її зовнішніх даних, що сприймаються за допомогою зорової пам'яті. Зовнішність людини характеризується анатомічними та функціональними ознаками, що уможливлюють описати і ототожнити конкретну особу.
Вважаю, що клопотання на проведення судово-портретної чи фотопортретної експертиз, що міститься в апеляційній скарзі, за вказаних вище обставин, є передчасним.
Враховуючи те, що необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625), так і судова практика Європейського суду з прав людини, доходжу висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин.
Поважність причин пропуску має довести апелянт, котрий заявив таке клопотання.
Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу, або інші причини, які унеможливили своєчасне звернення до суду. Вказаний перелік причин не є вичерпним.
Аналізуючи викладені вище обставини у їх сукупності, доходжу висновку про те, що апелянтами не доведені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому вважаю, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови судді, й апелянтами не наведено поважних причин пропуску.
Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі зафіксована інша особа, а відповідно, він немає жодного відношення до вказаної події, тобто інша особа приставилась його ім'ям, як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що неявка в судове засідання особи, яка подала таке клопотання, а саме ОСОБА_1 , за умови відсутності поважних причин такої неявки та його свідомої позиції з приводу розгляду такого клопотання у її відсутність, лише за участю захисника, унеможливлює встановлення такого факту за безпосередньої відсутності ОСОБА_1 , а саме перевірки ймовірності такого факту шляхом безпосереднього зорового порівнянні зовнішніх прикмет останнього з відображеними ознаками особи, яка зафіксована на відеофайлі, а відповідно, й унеможливлює дійти висновку про необхідність в поновленні строку на апеляційне оскарження такій особі за вказаних у клопотанні підстав.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити захиснику Танасійчуку Оресту Орестовачу та особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло