Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 179/608/16-ц
провадження № 61-6072св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Фонд), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта приватизації у державну власність.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Фондом (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 19 березня 2010 року № 3 (далі - договір) державного майна - розброньованої державної колони, у складі: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 ; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 ; ЗИЛ-00131Н, державний № НОМЕР_3 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 ; ЗИЛ-157 КЕ , державний номер НОМЕР_7 , що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське АТП-11259» (далі - ВАТ «Дніпропетровське АТП-11259») та розташоване за адресою: вул. Винокурова, 5, м. Дніпропетровськ.
Розділом 5 договору визначені обов'язки покупця, зокрема: виконання всіх технічних, санітарних правил, правил пожежної безпеки та інших правил із утримання об'єкта та забезпечення дотримання санітарних та екологічних норм, передбачених законодавством України, протягом строку дії договору; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час експлуатації об'єкта приватизації; у шестимісячний строк з моменту набуття права власності провести перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ.
Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 договору до обов'язків продавця віднесено здійснення контролю за виконанням покупцем умов цього договору.
Відповідно до плану-графіка перевірок виконання умов договорів на ІІ квартал 2015 року та на виконання наказу Фонду від 22 червня 2015 року № 12/03-11-ПГП позивач провів перевірку виконання відповідачем умов договору.
З метою здійснення перевірки покупцю направлені листи від 14 квітня 2015 року № 18-03-02603 та від 16 липня 2015 року № 18-03-04628.
Документи, які підтверджують виконання умов договору, до Фонду не надано, внаслідок чого складено акт про не виконання покупцем умов договору. Листом від 16 вересня 2015 року № 19-11-06068 Фонд надіслав запит до Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області щодо виконання підпунктів 5.5 договору, технічних, санітарних правил, правил пожежної безпеки та інших правил щодо утримання об'єкта та забезпечення дотримання санітарних та екологічних норм, передбачених законодавством України, протягом строку дії договору, у відповідь на який позивача проінформовано, що протягом 2013 - 2014 років та за вказаний термін 2015 року Держсанепідслужба ОСОБА_1 не перевіряла, інформації щодо порушень санітарного законодавства немає.
Листом від 15 вересня 2015 року № 19-11-05986 Фонд направив запит до ДАІ в Дніпропетровській області щодо виконання пункту 5.7 договору про зобов'язання у шестимісячний строк з моменту набуття права власності провести перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ, отримав відповідь стосовно вчинення відповідачем дій щодо зняття спірного майна з обліку для реалізації та подальшої реєстрації за юридичною і фізичними особами.
Вказані дії є порушенням пункту 5.8 договору, згідно з яким подальше відчуження та передача в заставу покупцем об'єкта приватизації протягом терміну здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу з боку Фонду, здійснюються за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором, прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України.
Фонд не погоджував відчуження спірного майна.
Позивач просив розірвати договір та зобов'язати громадянина ОСОБА_1 повернути державне майно - розброньовану державну колону у складі: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 ; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_3 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 ; ЗИЛ-157 КЕ , державний номер НОМЕР_7 , що знаходиться на балансі ВАТ «Дніпропетровське АТП-11259» та розташоване на вул. Винокурова, 5 у м. Дніпро, до державної власності в особі Фонду, а також покласти судові витрати на відповідача.
12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Фонду про визнання зобов'язань за договором купівлі-продажу виконаними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що 19 березня 2010 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу державного майна - розброньованої автомобільної колони, у складі: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 ; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 ; ЗИЛ-00131Н, державний № НОМЕР_3 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 ; ЗИЛ-157 КЕ , державний номер НОМЕР_7 , що знаходиться на балансі ВАТ «Дніпропетровське АТП-11259» та розташоване за адресою: вул. Винокурова, 5, м. Дніпро, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця індивідуально визначене майно - перелічене державне майно розброньованої автомобільної колони, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, яка становила 140 676,00 грн, у тому числі ПДВ - 23 446,00 грн.
ОСОБА_1 здійснив розрахунок за придбаний об'єкт приватизації згідно з умовами договору, а саме: 7 404,00 грн - платіжне доручення від 10 березня 2010 року № 2; 1 480,80 грн - платіжне доручення від 31 березня 2010 року № 1; 131 791,20 грн - платіжне доручення від 31 березня 2010 року № 2, всього: 140 676,00 грн, в у тому числі ПДВ - 23 446,00 грн.
Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.
Він виконав усі умови договору, не порушив санітарні та екологічні норми, а також вимоги екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища.
Відповідно до пункту 5.7 у шестимісячний строк з моменту набуття права власності необхідно провести перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ.
Як відомо з листа Управління державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Управління ДАІ в Дніпропетровській області) від 24 вересня 2015 року № 14/6703, п'ять автотранспортних засобів були перереєстровані, один знято з обліку у 1998 році самим балансоутримувачем.
Згідно з пунктом 5.10 договору у разі подальшого відчуження об'єкта приватизації протягом терміну здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу з боку регіонального відділення новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації (продавцю) копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності - це обов'язок нового власника, ОСОБА_1 не несе відповідальність за дії/бездіяльність нових власників, тому вважає, що пункт 5.10 виконаний.
Фонд надсилав на ім'я ОСОБА_1 листи, але не на адресу, яку зазначено в договорі, та за якою зареєстровано його місце проживання, тому він їх не отримував та не був попереджений в установлений законом термін про проведення перевірки, що позбавило його права надати документи і пояснення, які спростовують факти порушення договору. Як покупець за договором він не перешкоджав у здійсненні контролю за виконанням його умов, не був повідомлений про проведення перевірки та не отримував запит на надання необхідних матеріалів, відомостей, документів про виконання умов цього договору.
Перевірка, яку проведено в 2015 році та оформлено актом поточної перевірки виконання умов договору від 25 червня 2015 року, здійснена із численними порушеннями законодавства, оскільки акт, складений 25 червня 2015 року, направлено ОСОБА_1 16 липня 2015 року. Перевірку проведено без відома та участі ОСОБА_1 та інших осіб, які мали бути присутніми під час проведення перевірки.
З огляду на аналіз положень спірного договору викладене в пункті 5.8 договору обмеження щодо обов'язкового узгодження з органом приватизації питання відчуження та передання в заставу об'єкта приватизації є досить формальним і таким, що не спрямоване на захист інтересів як держави, так і органу приватизації.
Після проведення оплати покупець не має будь-яких інших зобов'язань щодо об'єкта приватизації, а тому не можна стверджувати про порушення прав та інтересів продавця в разі подальшого продажу майна без отримання згоди такого продавця.
Просив визнати зобов'язання за договором виконаними в повному обсязі та зобов'язати Фонд зняти договір з контролю, у зв'язку з повним виконанням його умов.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано виконаними в повному обсязі зобов'язання та умови, визначені ОСОБА_1 договором. Стягнено з Фонду на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн, в дохід держави -2 756,00 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що після проведення оплати покупець не має будь-яких інших зобов'язань щодо об'єкта приватизації, а тому не можна стверджувати про порушення покупцем прав та інтересів продавця в разі подальшого продажу майна без отримання згоди такого продавця. Зобов'язання, які визначені договором, переходять до нового власника приватизованого об'єкта, в тому числі щодо підтвердження права власності на цей об'єкт. Фонд не довів істотність порушення договору та наявність завданої шкоди, що є обов'язковою умовою його розірвання.
Зобов'язання за договором ОСОБА_1 належно виконав, в тому числі щодо перереєстрації транспортних засобів, оскільки чотири придбані транспортні засоби перереєстровані (т. 1, а. с. 19), два транспортні засоби підлягали вибракуванню згідно з актами технічного огляду від 31 травня 2010 року (т. 1, а. с. 96, 97) та не підлягали перереєстрації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди неповно з'ясували обставини справи, не дослідили договір.
Висновки судів про те, що Фонд не довів істотність порушення договору та наявність завданої шкоди, що є обов'язковою умовою розірвання договору, не відповідають обставинам справи.
Суди не звернули уваги, що з метою здійснення перевірки покупцю направлені листи від 14 квітня 2015 року та від 16 липня 2015 року, однак документи, які підтверджують виконання умов спірного договору, до Фонду не надані, внаслідок чого складений акт про невиконання покупцем умов договору.
Суди не дослідили обставин справи з урахуванням статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,чинного на час проведення приватизації (далі - Закон № 2171-XII), чим порушили принцип змагальності.
Аргументи інших учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 через адвоката Голубєву А. О. звернувся до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Зазначив про обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, позивач не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Суди дослідили той факт, що Фонд, звертаючись до ОСОБА_1 про надання документів на підтвердження виконання договору, направив лист на інші адресу, а не ту, що зазначена в договорі, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не мав можливості надати документи на виконання перевірки. Як наслідок, перевірку проведено без відома та участі ОСОБА_1 .
Суди встановили факт виконання спірного договору.
Статтею 23 Закону № 2171-XII не передбачено будь-яких обмежень щодо використання чи розпорядження майном після повної його оплати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 березня 2010 року Фонд та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу державного майна розброньованої державної колони (т. 1, а. с. 87-91).
Згідно з пунктом 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю індивідуально визначене майно - державне майно розброньованої автомобільної колони, у складі: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 ; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_3 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 ; ЗИЛ-157 КЕ , державний номер НОМЕР_7 , що знаходиться на балансі ВАТ «Дніпропетровське АТП-11259» та розташоване за адресою: вул. Винокурова, 5, м. Дніпро, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.
Згідно з пунктом 2.2 договору покупець зобов'язаний внести 140 676,00 грн, у тому числі ПДВ - 23 446,00 грн, за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Строк оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови оплати покупцем не менше 50 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість в перші 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору.
Розділом 4 договору сторони передбачили права та обов'язки сторін, а саме: кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору. Сторона, яка порушила зобов'язання відповідно з цим договором, повинна усунути ці порушення.
Розділом 5 договору визначені такі обов'язки покупця: зокрема, виконання всіх технічних, санітарних правил, правил пожежної безпеки та інших правил з утримання об'єкта і забезпечення дотримання санітарних та екологічних норм, передбачених законодавством України, протягом строку дії договору; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час експлуатації об'єкта приватизації; у шестимісячний строк з моменту набуття права власності провести перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ (підпункти 5.5, 5.6, 5.7 договору).
Відповідно до пункту 5.8 договору подальше відчуження та передача в заставу покупцем об'єкта приватизації протягом терміну здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу з боку Регіонального відділення здійснюються за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов'язків покупця згідно зі законодавством України.
У разі зміни власника об'єкта приватизації з моменту набуття права власності на об'єкт приватизації, протягом терміну здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу з боку Регіонального відділення, покупець повинен покладати всі зобов'язання за цим договором на нового власника (пункт 5.9 договору).
За змістом пункту 5.11 договору покупець протягом терміну здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу з боку Регіонального відділення, зобов'язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору, не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконання умов договору.
Відповідно до пункту 6.2. договору згідно з обов'язками продавця є здійснення контролю за виконанням покупцем умов цього договору.
Згідно з пунктом 7.5 договору за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на власника приватизованого об'єкта накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.
У разі невиконання покупцем зобов'язань за цим договором продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення об'єкта приватизації за актом прийому-передачі у державну власність за рішенням суду (пункт 7.7 договору).
ОСОБА_1 провів розрахунок відповідно до умов договору купівлі-продажу державного майна - розброньовану державну колону, а саме: на суму 7 404,00 грн згідно з пунктом 2.3 договору, що підтверджується платіжним дорученням від 10 березня 2010 року № 2 (т.1, а. с. 93); на суму 1 480,80 грн згідно з пунктом 2.3 договору, що підтверджується платіжним дорученням від 31 березня 2010 року № 1 (т. 1, а. с. 95); на суму 131 791,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31 березня 2010 року № 2 (т. 1, а. с. 95), а всього на суму 140 676,00 грн, у тому числі ПДВ - 23 446,00 грн; на суму 2 400,00 грн згідно з пунктом 5.4 (вартість робіт з незалежної оцінки об'єкта), що підтверджується платіжним дорученням від 06 квітня 2010 року № 3 (т. 1, а. с. 97).
Відповідно до акта приймання-передавання від 02 квітня 2010 року Фонд передав, а ОСОБА_1 прийняв державне майно - розброньовану державну колону, у складі: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 ; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_3 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 ; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 ; ЗИЛ-157 КЕ , державний номер НОМЕР_7 , що знаходиться на балансі ВАТ «Дніпропетровське АТП-11259» (т. 1, а. с. 96).
Відповідно до плану-графіка перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу на ІІ квартал 2015 року та на виконання наказу Фонду від 22 червня 2015 року № 12/03-11-ПГП Фонд здійснив перевірку виконання ОСОБА_1 умов договору.
З метою здійснення перевірки ОСОБА_1 надіслані листи від 14 квітня 2015 року № 18-03-02603 та від 16 липня 2015 року № 18-03-04628 (т. 1, а. с. 13 зворот, 14, 14 зворот, 15).
Документи, які підтверджують виконання умов договору, до Фонду не надані, отже, складено акт про невиконання покупцем умов договору (т. 1, а. с. 12).
На запит Фонду від 16 вересня 2015 року № 19-11-06068 щодо виконання підпункту 5.5 договору стосовно технічних, санітарних правил, правил пожежної безпеки та інших правил з утримання об'єкта та забезпечення дотримання санітарних та екологічних норм, передбачених законодавством України, протягом строку дії договору (т. 1, а. с. 16) ГУ Держсанепідслужби у Дніпропетровській області листом від 30 вересня 2015 року № 04/6160 проінформувало, що протягом 2013-2014 років та за вказаний термін 2015 року дотримання ОСОБА_1 умов договору не перевірялися, інформації щодо порушень санітарного законодавства немає (т. 1, а. с. 17).
На запит Фонду від 15 вересня 2015 року № 19-11-05986 щодо виконання пункту 5.7 договору стосовно зобов'язань у шестимісячний строк з моменту набуття права власності провести перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ (т. 1, а. с. 12) Управління ДАІ в Дніпропетровській області листом від 24 вересня 2015 року № 14/6703 повідомило таке: ЗИЛ-157, державний номер НОМЕР_1 , 29 квітня 2010 року знято з обліку для реалізації та 06 серпня 2010 року зареєстровано за юридичною особою; ЗИЛ-131, державний номер НОМЕР_2 , 18 жовтня 2010 року знято з обліку для реалізації та 19 жовтня 2010 року зареєстровано за фізичною особою; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_3 , 27 травня 2010 року знято з обліку для реалізації та не зареєстрований; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_4 , 17 листопада 2010 року знято з обліку для реалізації та 14 грудня 2010 року зареєстровано за фізичною особою; ЗИЛ-00131Н, державний номер НОМЕР_5 , знято з обліку для реалізації та 01 березня 2011 року зареєстровано за фізичною особою; ЗИЛ-157КЕ, державний номер НОМЕР_7 , знято з обліку ще 18 вересня 1998 року у зв'язку з вибракуванням (т.1, а. с. 19).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про заміну сторони правонаступником задоволено. Залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до участі у справі як правонаступника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Щодо первісного позову
Звертаючись з позовом, як на підставу позову Фонд посилався на невиконання ОСОБА_1 умов договору, оскільки він не надав Фонду документи на підтвердження виконання умов договору.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовим наслідком порушення зобов'язання, зокрема, є розірвання договору (стаття 611 ЦК України).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом статті 651 ЦК України.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 2171-XII державні органи приватизації у межах своєї компетенції контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Згідно з пунктом 3 частини третьої, частиною восьмою статті 23 Закону № 2171-XII зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом дії цих зобов'язань. Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Відповідно до статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна (далі - Закон № 2163-XII) згода органу приватизації на відчуження державного майна необхідна у разі обтяження відчужуваного майна будь-якими зобов'язаннями та погодження органу приватизації подальшого відчуження приватизованого майна необхідне у випадку, коли в рамках приватизації було здійснено придбання майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу.
Як встановили суди, ОСОБА_1 здійснив приватизацію індивідуально визначеного майна - транспортних засобів, у зв'язку з чим вимоги статті 27 Закону № 2163-XII на спірні відносини не поширюються. Такий висновок судів є обгрунтований.
Згідно із статтею 2 Закону № 2171-XII об'єктом малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 2171-XII у разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник об'єкта зобов'язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об'єкт подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують його право власності.
Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, та в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом.
Суди встановили, що ОСОБА_1 на виконання договору сплатив суму, визначену у договорі, набув право власності на спірне майно, провів його перереєстрацію.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд першої інстанції здійснив тлумачення пункту 5.8 договору та дійшов обгрунтованого висновку, що після проведення оплати покупець не має будь-яких інших зобов'язань щодо об'єкта приватизації, а тому не можна стверджувати про порушення прав та інтересів продавця в разі подальшого продажу майна без отримання згоди такого продавця.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Фонд не надав належних і допустимих доказів, порушення прав, за захистом яких звернувся до суду.
Доводи касаційної скарги щодо порушення принципу змагальності є необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне законодавство здійснюється на засадах змагальності сторін .
Принцип змагальності передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають однакову можливість повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду відповідні докази, що підтверджують або спростовують певні факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на досягнення позитивного для себе результату.
Суд надав сторонам можливість надати докази і доводити переконливість на підтвердження своїх вимог та заперечень, коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Щодо зустрічного позову
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням системного аналізу статей 526, 599 ЦК України зобов'язання буде вважатися виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
Отже, суди обґрунтовано дійшли висновку про належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором, в тому числі щодо перереєстрації транспортних засобів.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Отже, вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, установлені для зобов'язальних правовідносин, і навпаки.
Предметом зустрічного позову у цій справі, зокрема, є визнання зобов'язань за договором виконаними, що не відповідає вимогам статті 16 ЦК України.
Водночас касаційна скарга не містить доводів щодо способу захисту, а суд касаційної інстанції при перевірці законності судового рішення не має права виходити як за межі доводів касаційної скарги так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та необхідності переоцінки доказів у справі, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко