Справа № 700/94/21
Провадження № 2/700/130/21
21 квітня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді: Пічкур С.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П., ,
позивача: ОСОБА_1 , третьої особи: ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката: Полежаки В.Ф., відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт. Лисянка Черкаської області цивільну справу № 700/94/21, провадження № 2/700/130/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Страхова група ТАС» (місцезнаходження: просп. Перемоги, 65 м. Київ), ОСОБА_3 (місце проживання: с. Почапинці Звенигородського району Черкаської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми боргу страхового відшкодування та компенсації завданої моральної шкоди,
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 11972,61грн, та суму компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. Стягнути з AT «СГ «TAC» на користь ОСОБА_1 залишок боргу невиплаченої суми вартості страхового відшкодування ремонтно-відновлювальних робіт, яку повинен був сплатити страховик за висновком експерта в сумі 5215,47 грн, суму витрат послуг експерта у розмірі 1500,00 грн, компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Також просить стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 908,00грн, та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зокрема вказує, що 24 червня 2020 року близько 10 год. 00 хв. біля вулиці Санаторна, на загальній стоянці для автомобілів у смт. Лисянка Черкаської області ОСОБА_3 , власник автомобіля марки ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом, а саме, здаючи заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки "Toyota Avalon", номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження автомобіля останнього, зокрема передніх правих дверей.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в AT «СГ «TAC».
Відповідно п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Тому, водії забезпечених транспортних засобів причетні до дорожньо - транспортної пригоди, вжили заходів щодо виконання вищезазначеної статті. Зокрема, водій автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_3 повністю визнав вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, після чого, водії оформили документи щодо настання страхового випадку без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції, а представником AT «СГ «TAC» на місці дорожньо-транспортної пригоди було зроблено фотофіксацію пошкодженого автомобіля.
Того ж дня, 24 червня 2020 року ОСОБА_2 - водій транспортного засобу марки "Toyota Avalon" та водій транспортного засобу ВАЗ 210994 ОСОБА_3 звернулися до Лисянського представництва AT «СГ «TAC» та повідомили про страховий випадок. В повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_3 також визнав свою вину в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, після цього, телефонні перемовини Позивача з представником AT «СГ «TAC» та винуватцем дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 щодо виплати розміру суми страхового відшкодування та різниці фактичних можливих затрат для відновлення пошкоджень вищезазначеного транспортного засобу не склалися, тобто погодження розміру суми відшкодування не відбулось.
Після неузгодження страхового відшкодування між сторонами, Страховик не призначив експертизу для визначення реального розміру суми пошкодження.
В зв'язку з цим, 14 липня 2020 року власник пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 обрав незалежного експерта для визначення реального розміру завданої шкоди.
За висновком експертного дослідження від 16 липня 2020 року № 101, вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу становить 26 571,12грн.
Вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових пошкодженого транспортного засобу та величини втрати товарної вартості становить 12 347,39грн
Власник транспортного засобу марки Toyota Avalon ОСОБА_1 , 20 липня 2020 року із заявою про страхове відшкодування, звернувся до AT «СГ «TAC» щодо погодження даної суми з проханням виплатити страхове відшкодування для відновлення вищезазначеного пошкодженого автомобіля та вартості послуг експерта яка становить 1500,00грн., тобто всього: 28 071,12грн. (26 571,12грн. + 1 500,00грн. = 28 071,12грн.).
Того ж дня, Страховик, погоджуючи дану заяву, звертає увагу на відсутність у заяві рахунку і повідомляє про потребу надати рахунок для виплати зазначеної суми.
Наступного дня, 21 липня 2020 року гр. ОСОБА_1 надає заяву з усуненими недоліками. Того ж дня Страховик надає інформацію про помилку в наданому рахунку та неможливість перерахувати на такий рахунок кошти.
Таким чином, узгоджені помилки були виправлені і в той же день 21 липня 2020 року заява з усуненими помилками для виплати страхового відшкодування, направлена Страховику.
Погодившись та визнавши майнові вимоги заявника, 28 липня 2020 року AT «СГ «TAC», приймає рішення про здійснення страхового відшкодування і перераховує на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 частину коштів в розмірі 7131 грн. 92коп., а іншу суму майнової шкоди безпідставно не відшкодували до цього часу.
Крім майнової шкоди, вважає, що йому заподіяно і моральну шкоду у зв'язку з пошкодженням майна та не виплатою страхового відшкодування. Відповідач 1 навмисне провів операцію з виплати часткової суми страхового відшкодування, щоб потім не виплатити повне відшкодування, Відповідач 2 взагалі відмовився вести розмову про виплату коштів за нанесені збитки, мотивуючи, що в нього не має коштів, що призвело до душевних хвилювань Позивача та вимагало додаткових зусиль і часу для вирішення цього питання, вплинуло на особисті, сімейні стосунки.
Зволікання, не повна виплата Відповідачем 1 та Відповідачем 2 відшкодування, порушення зобов'язань за договором страхування та Цивільного кодексу України призвело до душевних хвилювань позивача і третьої особи та вимагало додаткових зусиль і часу для вирішення цього питання, вплинуло на особисті, сімейні стосунки. Зокрема, позивач та третя особа змушені були шукати кошти, щоб сплатити суму витрат, а саме: за експертне дослідження пошкодженого транспортного засобу, за складову, що підлягала заміні, за ремонтно-відновлювальні роботи з урахуванням матеріалів необхідних для ремонту.
Представник відповідача АТ «Страхова група «ТАС» у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за їх безпідставністю та необґрунтованістю. Зокрема вказав, що автомобіль позивача був оглянутий представникам страхової компанії ( ОСОБА_4 )- 24.06.2020 року в день подання до AT «СГ «ТАС» повідомлення про ДТП, тобто 10 денний термін - не порушено, а отже і відсутні законні підстави для відшкодування позивачу витрат на послуги експерта в сумі 1500 грн. Сама експертиза проведена без відома та участі усіх зацікавлених осіб, з порушенням встановленої Методики та без ухвали суду, а тому її не можна брати до уваги.
Крім цього, при вивченні ремонтної калькуляції доданої до висновку № 101 ОСОБА_5 в розділі «запасні частини» вказано, що ціни станом на 07.07.2020 року, а не на день ДТП (24.06.2020 у.) Вказано також, що вартість дверей передніх правих становить: 20319,61 грн. з ПДВ і мається відмітка «+», згідно звіту № 4675 від СОД ОСОБА_6 - 11631,00 грн., без ПДВ та без позначки «+»., а отже дані про ціну передніх правих дверей взяті вірно згідно інформації наявної програмі «Аудатекс», якою користувалися обидва оцінювачі. Окрім того в кінці калькуляції доданої до висновку ОСОБА_5 , зазначено «+» - «дані введені вручну користувачем» , що вказує на умисне завищення ним вартості дверей майже в два рази. Тому й в результаті виникла невідповідність в сумах нанесеного збитку позивачу. Це ще раз підтверджує те, що висновок ОСОБА_5 не може бути взятий судом як доказ нанесеного збитку позивачу.
Не доведеною є і заподіяння моральної шкоди, також страхова компанія не має законних підстав для її відшкодування, оскільки не заподіяно шкоди здоров'ю.
Відповідач ОСОБА_3 також позов не визнав вказуючи на його необґрунтованість та у відзиві на позов зазначає, що він не є належним відповідачем у даній справі. У постанові від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15 Велика Палата відступила від правової позиції Верховного Суду сформульованої у постанові від 23.12.2015 р. у справі вказавши на те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Враховуючи вищевказану судову практику, ОСОБА_3 може бути відповідачем виключно у випадку, коли у страховика не виник обов'язок з страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищив ліміт відповідальності страховика.
В судовому засіданні позивач та третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на доводи та обґрунтування вказані у відзиві на позов, а також наголошували на тому, що в даній ДТП є і вина водія ОСОБА_2 , який не дотримався п. 12.3 ПДР України, що має значення для відшкодування шкоди.
Представник відповідача АТ «Страхова група «ТАС» у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника та просив відмовити в позові з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши учасників судового розгляду, які з'явились в судове засідання, показання свідка ОСОБА_7 , розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Біля вулиці Санаторна, на загальній стоянці для автомобілів у смт. Лисянка Черкаської області, 24 червня 2020 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , як водій автомобіля марки ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом, а саме, здаючи заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки "Toyota Avalon", номерний знак НОМЕР_2 , що належить гр. ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження автомобіля останнього, передніх правих дверей.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в AT «СГ «TAC», що підтверджується полісом № АМ/9351815 (а.с. 120). Згідно договору страхування, страхова сума на одного потерпілого за завдану матеріальну шкоду становить 100 000 грн. Розмір франшизи визначений у сумі 1500 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Toyota Avalon", номерний знак НОМЕР_2 , теж застрахована в AT «СГ «TAC», поліс № АО/6859807.
Відповідно п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Водії скористались таким правом, надали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, при цьому беззаперечно визначили винуватцем ДТП водія автомобіля ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
В той же час, автомобіль на місці ДТП був оглянутий представником АТ «Страхова група «ТАС» та зафіксовано обставини ДТП. При цьому, жоден з учасників не викликав працівників поліції для встановлення обставин ДТП та винної особи. Суду також не надано жодних інших доказів щодо того, що у даній пригоді є вина водія ОСОБА_2 . Таким чином, винуватість у ДТП саме водія ОСОБА_3 є доведеною.
Свідок ОСОБА_7 суду також пояснила, що в той день вони з чоловіком сіли в автомобіль та коли її чоловік вимкнув важіль коробки передач, їх автомобіль покотився назад та в'їхав у інший автомобіль, з якого потім вийшов ОСОБА_2 та говорив по телефону.
Згідно висновку експертного дослідження від 16 липня 2020 року № 101, вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу "Toyota Avalon", номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 становить 26 571,12 грн, вартість матеріальних збитків становить 12347 грн. 39 коп.
Дана експертиза проведена експертом ОСОБА_5 , який має відповідне свідоцтво, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України та внесений до Реєстру атестованих судових експертів. Крім цього, згідно ч. 7 ст. 102 ЦПК України, експерт попереджений про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (а.с. 30).
Натомість, відповідачем АТ «Страхова група «ТАС», на спростування даного висновку надано звіт суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 , за яким вартість відновлювального ремонту "Toyota Avalon", номерний знак НОМЕР_2 складає 16 773 грн. 62 коп., вартість матеріального збитку становить 8 631 грн. 92 коп.
Проте, даний звіт не є висновком експерта, проведений без безпосереднього огляду транспортного засобу виконавцем звіту, дана особа не попереджена про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а тому суд не може взяти його до уваги як належний та допустимий доказ.
В той же час, для відновлювального ремонту позивачем реально витрачено 24 320 грн., а саме: 5820 грн. - ремонтно-відновлювальні роботи, 18 500 - вартість деталі (передні двері) (а.с.53-54). Саме ця сума і є реально заподіяною матеріальною шкодою, при цьому у неї не входить сума податку на додану вартість, що вбачається з наданих позивачем товарних чеків. Крім цього, вказана сума не перевищує вартість відновлювального ремонту, визначеного експертним висновком.
За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно статті 1192 цього Кодексу з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, проте обмежується страховою сумою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зазначила, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Судом встановлено, що позивач поніс реальні витрати на ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля, зокрема на придбання запасних частин на суму 18 500 грн, та оплату робіт на суму 5820 грн, а цивільно-правова відповідальність перед третіми особами винної у ДТП особи була застрахована в межах ліміту 100 000 грн., то саме страхова компанія має відповідати за завдані збитки в межах страхового ліміту.
Таким чином, з страхової компанії на користь позивача підлягає до стягнення 15 688 грн. 08 коп. матеріальної шкоди, за мінусом франшизи та частково виплаченого страхового відшкодування. (24 320 - (1500+7131,92)=15688,08)
З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає до стягнення на відшкодування матеріальної шкоди франшиза в сумі 1500 грн.
Витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1500 грн. не підлягають до стягнення, оскільки АТ «Страхова група «ТАС» дотримано вимог ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Не може бути задоволено вимога позивача про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» моральної шкоди, оскільки це не передбачено законом та договором страхування. Страхова компанія не має зобов'язань перед позивачем, які виникають із заподіяння шкоди.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Отже, у справах про відшкодування матеріальної і моральної шкоди позивач має довести факт заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки її заподіювача, а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні цієї шкоди.
Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
Аналізуючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем ОСОБА_3 , яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків, оскільки автомобіль, який належить позивачу було пошкоджено з вини вказаного відповідача, у зв'язку з чим позивач беззаперечно зазнав моральних переживань та змушений був докладати додаткових зусиль для врегулювання питань, пов'язаних із наслідками ДТП, а також зазнав переживань з приводу неправомірної поведінки відповідача, пов'язаної з вчиненням ДТП та відмовою добровільно відшкодувати завдану шкоду. На це зокрема вказує і те, що відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу навіть не сплатив безумовної суми франшизи в розмірі 1500 грн., хоча б частинами, повністю самоусунувся від своїх зобов'язань, які виникли внаслідок заподіяння шкоди.
Проте, враховуючи обставини ДТП та її наслідки, посилання в позовній заяві також на заподіяння моральної шкоди третій особі - водію автомобіля позивача, який окремо позовних вимог не заявляв, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити в сумі 2000 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 608 грн. 36 коп. (19 188,08х100/28688,08=67)(908х67%). Доказів витрат на правничу допомогу суду не надано.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були надані ними і які досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,
вирішив:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Страхова група ТАС» (місцезнаходження: просп. Перемоги, 65 м. Київ, код ЄДРПОУ: 30115243), ОСОБА_3 (місце проживання: с. Почапинці Звенигородського району Черкаської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми боргу страхового відшкодування та компенсації завданої моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 15 688 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 08 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. суми франшизи та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 304 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 304 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2021 року.
Суддя С. Д. Пічкур