Справа № 562/448/21
"16" квітня 2021 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
під головуванням судді Мички І.М.
при секретарі Кондратюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за розпискою.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що за період з 29 листопада 2003 року по 30 вересня 2012 року відповідач за розпискою-зобов'язанням отримав від неї грошові кошти під зобов'язання купити нерухоме майно і землю та розвинути бізнес для онучки позивачки - дочки відповідача ОСОБА_3 і укласти не неї відповідні договори 08 жовтня 2019 року.
В заяві на ім'я суду позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує у повному об'ємі. Просить розглянути справу без його участі та задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 подав через канцелярію до суду заяву, в якій не заперечує щодо задоволення позову. Просить розглянути справу за його відсутності .
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, за яким позивач надала відповідачу кошти в сумі 14 000 євро на купівлю нежитлового приміщення (господарського приміщення) по АДРЕСА_1 , та на капітальний ремонт під реконструкцію для столярного цеху та зобов'язанням відчужити вказане нерухоме майно на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується розпискою-зобов'язанням
01 жовтня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, за яким позивач надала відповідачу кошти в сумі 10 000 євро на купівлю земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення (господарського приміщення) по АДРЕСА_1 , та зобов'язанням відчужити вказане нерухоме майно на користь ОСОБА_3 08.10.2019 року що підтверджується розпискою-зобов'язанням.
Вказані приміщення та земельна ділянка, яка зазначається позивачем і не заперечується відповідачем, були придбані. Реконструкція нежитлового приміщення в столярний цех була проведена, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва від 22.02.2006 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
24 липня 2008 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 кошти в сумі 48000 євро, що підтверджується розпискою зобов'язанням. 05 вересня 2010 року позивачка надала відповідачу 18000 євро, що підтверджується розпискою-зобов'язанням. 30 вересня 2012 року позивачка надала відповідачу 30000 євро, що підтверджується розпискою-зобов'язанням. Надаючи всі кошти в сумі 120 000 євро позивачка була впевнена, що ОСОБА_2 на вказані кошти розбудовує нерухомість, яку 08 жовтня 2019 року відчужить на користь ОСОБА_3 , як зобов'язувався за розписками-зобов'язаннями. Проте, як стало відомо позивачу, ОСОБА_2 не відчужив придбане за кошти позивача майно на користь ОСОБА_3 , а навпаки 06 серпня 2020 року відчужив на користь третіх осіб. А отже у позивача є всі правові підстави вимагати повернення наданих нею коштів на придбання майна на користь ОСОБА_3 .
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що ОСОБА_2 договірні зобов'язання належним чином не виконав, позов про стягнення з нього заборгованості підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.259, 264-265,268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , рнкопп НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , НОМЕР_2 заборгованість за розписками-зобов'язаннями від 29.11.2003р., 01.10.2004р., 24.07.2008р. 05.09.2010р., 30.09.2012р. в розмірі 4101600 (чотири мільйони сто одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Суддя