Справа №949/1256/19
26 квітня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180110000353 від 16 липня 2019 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180110000147 від 02 квітня 2020 року та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180110000235 від 29 травня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти базової середньої, непрацюючого, неодруженого, засуджений вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2019 року за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням ухвалою суду від 10 вересня 2020 року у зв'язку із закінченням іспитового строку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 3 статті 185 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,
12 липня 2019 року біля 22:00 год., ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , шляхом нанесення не менше 6 ударів кулаками рук в область голови ОСОБА_7 , від чого останній впав на підлогу, та нанесення не менше 6 ударів ногами по тулубу ОСОБА_7 , спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів - "П-Ш-У ребер по передній поверхні в ІХ по задній поверхні" із ознаками незначного гемопневмотораксу та наявністю повітря в лівій плевральній порожнині, що відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали довготривалий розлад здоров'я.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у спричиненні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали довготривалий розлад здоров'я, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України.
Крім того, 28 березня 2020 року біля 01:00 год., ОСОБА_5 , незаконно проникнув до підсобного приміщення, що розташоване на території господарства ОСОБА_8 , що в АДРЕСА_2 та переконавшись, що його дії є непомітними для інших, таємно, шляхом віджиму дверей із корисливих мотивів, умисно викрав кутову шліфувальну машину (болгарку) марки "ГРАНИТ ШУ-125/950М" та бензопилу марки "STIHL ms 180", чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 4801 грн.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній із проникненням до приміщення, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
Також, 13 травня 2020 року біля 13:00 год., ОСОБА_5 , незаконного проникнув до житлового будинку ОСОБА_9 , що в АДРЕСА_3 та переконавшись, що його дії є непомітними для інших, таємно, шляхом вільного доступу із корисливих мотивів, умисно викрав електродриль марки "Blaucraft BSB 510 E", що знаходилась на полиці у вільтаній кімнаті житлового будинку, чим завдав ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 413,33 грн.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній із проникненням до приміщення, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальних актах обставини. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.
Прокурор надала на підтвердження вини обвинуваченого письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, у тому числі числі характеризуючі дані обвинуваченого.
Прокурор просила визнати винним обвинуваченого з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в ході судового розгляду характеризуючі дані, а також, враховуючи обставини справи, наявність пом'якшуючих обставин, - просила визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 3 статті 185 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та з урахуванням вимог статті 70 Кримінального кодексу України остаточно призначити обвинуваченому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
Суд дослідив також досудову доповідь органу пробації, згідно якої повторне вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення має високу ступінь вірогідності, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, може становити небезпеку для суспільства.
Вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 122 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, як спричинення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали довготривалий розлад здоров'я та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана із проникненням до приміщення.
Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив спричинення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали довготривалий розлад здоров'я та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та поєднану із проникненням до приміщення, а тому його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 122 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП "Дубровицька ЦРЛ".
Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував завдану шкоду в повному обсязі.
Обставини, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
При призначенні покарання суд також враховує і думку потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд кримінальних проваджень без їх участі, претензій майнового характеру до обвинуваченого не мають та просять суд обвинуваченого суворо не карати.
Слід зазначити, що як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 122 та частини 3 статті 185 Кримінального кодексу України, за якими кваліфікуються його дії, із врахуванням положень статті 70 Кримінального кодексу України та вважає за можливе застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та призначенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 652,90 грн., які на підставі частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 3 статті 185 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України - 1 (один) рік позбавлення волі;
- за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази:
- болгарку марки "ГРАНИТ ШУ-125/950М" та бензопилу марки "STIHL MS 180", що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 - повернути власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_4 ;
- електродриль марки "Blaucraft", що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_9 - повернути власнику ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_3 .
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у вказаному кримінальному провадженні в розмірі 652,90 грн. (шістсот п'ятдесят дві гривні 90 коп.).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1