Справа № 420/8435/20
27 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду у складі: судді Бутенко А.В., розглянувши заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі №420/8435/20, -
22.04.2021 року від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час виконання рішення суду від 03.11.2020 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду у справі №420/8435/20 від 03.11.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Також, у зв'язку із ухваленням Одеським окружним адміністративним судом рішення у справі №420/11225/20 від 27.11.2020 року, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області № 232 від 18.09.2020 року.
Листом від 12.02.2021 р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомив, що 04.02.2021 року боржником проведено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 р. з урахуванням довідки Управління СБУ в Одеській області № 232 від 18.09.2020 року та у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 383 КАС України, заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 03.11.2020 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №420/8435/20 яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 04.12.2020 року.
11.12.2020 року видано виконавчий лист по справі.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року по справі № 420/8435/19, ОСОБА_1 07.12.2020 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89 % грошового забезпечення.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 420/12253/20, яке набрало законної сили 29.12.2020 року, Позивачу 04.02.2021 року Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці Управління СБУ в Одеській області № 232 від 18.09.2020 року.
Головним управлінням ПФУ в Одеській області проведено перерахунок ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до ст.13 Закону № 2262 в редакції на момент здійснення перерахунку.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене, виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зазначає, що у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсій, а статтею 63 визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ, ні Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI, ні Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Отже, зазначене свідчить про невиконання відповідачем рішення суду від 03.11.2020 року по справі №420/8435/19, а отже вимоги позивача викладені у заяві поданій в порядку ст. 383 КАС України є такими, що підлягають задоволенню.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що заява позивача про визнання протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року по адміністративній справі №420/8435/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано судове рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, суд враховує, що частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у місячний термін з моменту отримання цієї ухвали надати Одеському окружному адміністративному суду відповідь про виконання вказаної ухвали.
Керуючись ст.ст. 2-9, 249, 256, 295, 297, 383 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час виконання рішення суду від 03.11.2020 року - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 420/8435/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 420/8435/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснювати подальші виплати у зазначеному розмірі.
Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Бутенко