Справа № 420/2179/19
27 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 14.01.2020р. у справі №420/2179/19,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебував адміністративний позов
ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність військової частини НОМЕР_1 шодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року, визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень, зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні, визнати протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати, визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки, визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , шодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2019 року №23 та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, визнати протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року. Визнано протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року по справі № 420/2179/19, - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задоволено частково. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 28.02.2018 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 28.02.2018 року. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні. Визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
19.04.2021р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі № 420/2179/19 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні у кількості 170 днів та грошової компенсації за 56 вихідних, святкових та не робочих днів, які не були використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень, які були за час проходження військової служби; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 22 699 гривень 60 копійок та витрати на отримання аудиторської довідки в розмірі 1500 грн.
В обґрунтування зазначеної заяви зазначено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі № 420/2179/19 не було визначено конкретних сум належних мені виплат, саме на відповідача було покладено обов'язок здійснити їх нарахування та виплати у відповідності до законодавства та висновків судового рішення. При цьому в мотивувальній частинні зазначеної постанови судом встановлено, що відповідні нарахування мають бути здійсненими за 56 вихідних, святкових та неробочих днів, які не використані під час проходження військової служби, та за 170 днів стосовно добових за час перебування у відряджені. Для здійснення перевірки позивач звернувся до аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ», яка провела відповідні дослідження та склала довідку-розрахунок від 17.11.20 р. Із зазначеної довідки визначається, що сплачено відповідачем сума 43 079 грн. 89 коп. є неповною. Під час виконання рішення суду по справі № 420/2179/19 відповідач не нарахував та не виплатив мені 10 200 грн 00 коп. добових та 12 499 грн 60 коп. грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні, а разом - 22 699 грн. 60 коп.
Ухвалою суду від 25.03.2021 року позивачу був поновлений строк звернення до суду із вказаною заявою, витребувані від відповідача додаткові письмові докази та зупинено провадження по заяві до їх отримання.
Відповідачем додаткові письмові докази надані не були, а тому суд розглядає заяву позивача по наявним в справі та поданими позивачем письмовим доказам.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яка набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як встановлено судом, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. набрала законної сили та на її виконання Біляївським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61347383.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. зокрема, визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні. Визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки.
З зазначеної постанови вбачається обов'язок відповідача самостійно здійснити розрахунок кількості відповідних днів за які нараховується заборгованість та суму заборгованості.
На виконання постанови суду що відповідачем нарахована та виплачена позивачу заборгованість у розмірі 43079 грн. 89 коп. відповідно до платіжних доручень від 11.06.2020р. №№359, 363.
Для здійснення перевірки нарахування позивач звернувся до аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ», яка провела відповідні дослідження та склала довідку-розрахунок від 17.11.20 р.
Відповідно до якої аудитором було проведено розрахунок індексації грошового забезпечення за період з липня 2016 року по січень 2019р. в сумі 3 188,69 грн. Відхилень розрахованій індексації аудитором і Військовою частиною НОМЕР_2 за відповідний період не виявлено. Аудитором розраховано суму добових що підлягають відшкодування ОСОБА_1 за період перебування у відрядження під час служби за 170 днів в сумі 10 200,00 грн. Різниця між нарахованими добовими аудитором Військовою частиною НОМЕР_1 становить 10 200,00 грн. на користь ОСОБА_1 . Аудитором було розраховано компенсацію за невикористану відпустку 42 календарних дні в сумі 22 825,29 грн. Відхилень між розраховано компенсаціє аудитором і Військовою частиною НОМЕР_2 не виявлено. Аудитором було нараховано компенсацію за 56 невикористаних святкова та вихідних днів в сумі 30 433,76 грн. Різниця між розрахованою компенсацію аудитором і Військовою частиною НОМЕР_1 становить 12 499,60 грн. на користь ОСОБА_1 .
Розглянувши надані відповідачем докази судом встановлено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Доказів виконання вказаного пункту постанови не надано.
В даному випадку суд погоджується з висновком сертифікованої аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ» від 17.11.2020 р., відповідно до якого, гідно Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України 20.02.2017 № 105) п. 10 Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Пункт 11 Інструкції:. За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.
Згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 розмір добових в межах України встановлено в розмірі 60 гривень за добу.
Відповідно сума добових витрат, що підлягають відшкодуванню 170*60 = 10200,00грн.
Таким чином суд вважає що відповідачем зазначену вище частину постанови суду не виконано.
Крім того постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020р. визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки.
Крім того відповідно до висновку сертифікованої аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ» та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020р. компенсація невикористаних днів відпочинку (вихідних, святкових та неробочих днів) за період перебування ОСОБА_1 у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганській області та інших відрядженнях, які були за час проходження військової служби в кількості 56 календарних днів розраховується як і компенсація за невикористану відпустку, військовою частиною по рішенню суду було нараховано компенсацію за 33 невикористані святкові та вихідні дні в сумі 17 934,16 грн. Різниця між розрахованою компенсаціє аудитором і Військовою частиною НОМЕР_1 становить 12 499,60 грн. на користь ОСОБА_1 ,
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, суд дійшов висновку щодо її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрати на отримання аудиторської довідки в розмірі 1500 грн. суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Зазначені позивачем витрати не передбачені ст. 132 КАС України, а тому вказана вимога задоволенню не підлягає.
З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем не здійснено належного розрахунку з позивачем.
На підставі наведеного, керуючись ст.383 КАС України, суд,-
Поновити провадження по заяві, яке було зупинено ухвалою суду від 25.03.2021 року.
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 14.01.2020р. у справі №420/2179/19 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі № 420/2179/19 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні у кількості 170 днів та грошової компенсації за 56 вихідних, святкових та не робочих днів, які не були використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень, які були за час проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 22699 гривень 60 копійок.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя К.С. Єфіменко