27 квітня 2021 р. № 473/4508/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Миколаївська область, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056
про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.06.2020 № 187881,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 187881 від 25.06.2020 року.
- стягнути понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 25 червня 2020 року була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №187881, порушено ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" та накладено стягнення у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 вищевказаного Закону. Суть порушення полягає у не оформленні документів, перелік яких визначений вищевказаним Законом , а саме щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку (тахокарт) водія, особистої картки водія до цифрового тахографа (Рено держ. номер НОМЕР_1 ) акт №235094. Позивач вказує, що обов'язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред'явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Автомобіль позивача міжнародного автомобільного перевезення не здійснював, про що свідчить договір про надання послуг №67417 від 15.04.2019 року укладений між позивачем та ТОВ «Новою Поштою» згідно якого позивач зобов'язується здійснювати організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.
Позивач вважає, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті 187881 від 25.06.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що однією з підстав
відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких встановлений статтями 39, 48 вказаного Закону.
Автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями вимог Інструкції щодо експлуатації тахографів. Вказує, що Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) не містить застережень щодо використання тахографів лише при здійсненні міжнародних перевезень. її дія поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.3 Інструкції).
Зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить рекомендований лист про вручення повідомлення 18.05.2020.
На думку відповідача, посадові особи Укртрансбезпеки діяли виключно на законних підставах та керувались вимогами законодавства України.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 25 червня 2020 року була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №187881, порушено ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" та накладено стягнення у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 вищевказаного Закону. Суть порушення полягає у не оформленні документів, перелік яких визначений Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку (тахокарт) водія, особистої картки водія до цифрового тахографа (Рено держ. номер НОМЕР_1 ) акт №235094.
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 транспортний засіб RENAULT/PREMIUM 460DXI, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу.
06.03.2020 року позивач заключив трудовий договір з водієм ОСОБА_2 згідно якого водій зобов'язаний виконувати перевезення вантажів а ФОП - ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати йому грошову винагороду.
За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено акт №235094 від 26.05.2020 року, в якому зафіксовано порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водій транспортного засобу здійснював вантажні перевезення без наявності документів передбачених ст.48 Закону, відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку (тахокарти) водія, особистої картки водія до цифрового тахографа (Рено держ. номер НОМЕР_1 ). У вказаному акті здійснено відмітку про те, що водій від підпису та пояснення відмовився.
25.06.2020 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення №235094 Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області прийнято постанову про застосування до ФОП- ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», - у розмірі 1700 гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).
Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.
У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №196-р «Про оптимізацію діяльності територіальніх органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) та Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Одеська область).
Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Суд зазначає, що повноваження відповідача щодо права здійснювати державний контроль на автомобільному транспорті позивачем не оспорюється.
Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Міністерством транспорту і зв'язку 07.06.2017 року видано Наказ № 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Наказ № 340).
Згідно 1.1. це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті , Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", та ЗУ «Про дорожній рух».
Відповідно до п. 1.2. це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Згідно п.7.1. Наказу № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Відповідно п.7.2. Наказу № 340 головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
Суд встановив, що в акті Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області №235094 зафіксовано факт того, що водій транспортного засобу здійснював вантажні перевезення без наявності документів передбачених ст.48 Закону, а саме не оформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку тахокарт (чіп) водія, особистої картки водія до цифрового тахографа (Рено держ. номер НОМЕР_1 ).
Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті яка затверджена Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 року №385 (далі Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".
Відповідно до абз. 3 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
Згідно п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР з 20.12.2010 року водії мають пред'явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.
Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування протиправності спірної постанови позивач посилається на той факт, що використання тахографів є обов'язковим лише при виконання міжнародних перевезень, однак суд вважає їх безпідставними, оскільки в силу вимог п.1.3. Наказу № 340 вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів
поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Суд зауважує, що тахокарти входять до переліку обов'язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.
Отже, матеріали справи містять підтвердження виконання відповідачем вимог зазначених вище норм, в тому числі підтвердження належного завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи .
Пунктом 27 Порядку № 1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Таким чином, відповідачем доведено здійснення позивачем перевезень вантажу з порушенням вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", як то зазначено у спірній постанові про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятої постанови.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, питання розподілу судових витрат відповідно ст. 139 ЗУ "Про судовий збір" та витрат на правову допомогу судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївської області (вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв,54056 код ЄДРПОУ 39816845) - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга