справа №380/6810/21
про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ференца Ліста, буд. 5, код ЄДРПОУ 26181358) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 вказаної статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності/дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17.
Отже строк звернення до суду з вимогами про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік розпочався з 30.09.2020 та завершився 30.03.2021.
До суду позивач звернувся 23.04.2021, що свідчить про пропуск шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки лише після отримання від відповідача відмови у проведенні перерахунку грошової допомоги до 5 травня, позивач дізнався про порушення своїх прав. Однак з 19.12.2020 до 30.04.2021 на території України встановлено карантин, тому позивач просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Однак, на переконання суду вищезазначені доводи позивача є непереконливими з огляду на таке.
По перше, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав йому стало відомо після отримання відмови відповідача у перерахунку грошової допомоги до 5 травня, оскільки у даних правовідносинах порядок досудового врегулювання спору не передбачений.
Окрім цього, судом не встановлено обставин за яких позивач не мав змоги звернутися до відповідача із вимогою про проведення перерахунку з 30.09.2020, оскільки 30 вересня 2020 року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
По друге, суд не бере до уваги посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду запровадження на території України карантинних заходів з 19.12.2020 до 30.04.2021, оскільки як слідує із матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду 23.04.2021, тобто під час запровадження на території України карантинних заходів.
Таким чином наведенні обставини свідчать про те, що позивач мав змогу звернутися до суду із даним позовом у встановлений законодавством шестимісячний строк.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду не було наведено доводів, які б свідчили про існування поважних обставин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а, отже, суд не вбачає підстав для його задоволення.
За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, та залишити позовну заяву без руху.
3. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Р.М. Брильовський