Справа № 216/1772/20
Провадження 2/216/394/21
іменем України
(заочне)
21 квітня 2021 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складi судді - Сидорак В.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Балі А.І.,
представника позивача Романовський Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача:
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № KRKRAN06140088 від 10.11.2006 у розмірі 899301,26 гривень та судові витрати у розмірі 13489,52 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.11.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 32750,00 грн. на термін до 09.11.2011 року та зобов'язалася повернути вказаний кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В якості підстав для стягнення зазначених кредитних коштів представник позивача посилається на порушення ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого станом на 06.12.2019 року виникла заборгованість, яка складається з 34102,46 грн. - заборгованості за кредитом; 178944,80 грн. - заборгованості за відсотками; 2109,10 грн. - заборгованості за комісією та 684144,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
На даний чає відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, останній порушує норми законодавства та умови кредитного договору.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 27.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24.09.2020 ухвалою суду здійснено перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження на розгляд справи в загальному порядку та призначено підготовче судове засідання.
24.11.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 10.11.2006 року між позивачем ВАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KRKRAN06140088 за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит з 10.11.2006 р. по 09.11.2011 року включно у розмірі 32750,00 грн. на наступні цілі: купівлю автомобіля ВАЗ; також 7717,25 грн. - на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі ,014 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п.3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору. Періодом сплати вважається період з 21 по 28 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 847,55 грн. для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії .
Згідно п. 3.2 кредитного договору, при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту , передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього Договору позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом у розмірі 3,10 % на місяць, нараховані на суму непогашеної строкової заборгованості за кредитом.
Згідно п. 4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених п.п.2.2.2., 2.2.3. кредитного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зазначені вище зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим, станом на 06.12.2019 року мала заборгованість в розмірі 899301,26 грн., яка складається з 34102,46 грн. - заборгованості за кредитом; 178944,80 грн. - заборгованості за відсотками; 2109,10 грн. - заборгованості за комісією та 684144,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (а.с. 4-5).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, тобто до правовідносин за кредитним договором застосовуються положення в тому числі і ч.1 ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В правовій позицій, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 02 вересня 2015 року по справі № 6-369цс15 зазначено, що згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
За змістом вказана правова позиція Верховного Суду України свідчить про те, що індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Відповідачкою ОСОБА_1 всупереч положенням ст.ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання нею своїх кредитних зобов'язань та спростування позовних вимог установи банку.
Водночас, ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, приписи ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства (справедливість, добросовісність, розумність) та ч.4 ст.12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків. Під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_1 становить: 34102,46 грн. - заборгованості за кредитом; 178944,80 грн. - заборгованості за відсотками; 2109,10 грн. - заборгованості за комісією та 684144,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а разом 899301,26 грн. Тобто нарахована АТ КБ «ПриватБанк» на вказану суму пеня складає 684144,90 грн., що в 20 разів перевищує розмір збитків банківської установи і є явно неспіврозмірною. В даному випадку неустойка (пеня) перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача кредитних послуг та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Тому, розмір пені за прострочення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань суд вважає за необхідне зменшити до 34102,46 грн., як суми збитків, фактично завданих банку.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року по справі №6-100цс14, й підстав відступати від неї не вбачається.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором KRKRAN06140088 від 10.11.2006 року є обґрунтованими й підлягають частковому задоволенню в розмірі 249257,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 34102,46 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 178944,80 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2109,10 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 34102,46 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 3738,88 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 2 Конституції України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII та керуючись ст.ст. 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № KRKRAN06140088 від 10.11.2006 року, яка утворилась станом на 06.12.2019 та складається з: заборгованості за кредитом - 34102,46 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 178944,80 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2109,10 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 34102,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 3738 (три тисячі сімсот тридцять вісім гривень) 88 копійок судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
відомості про сторін
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя В.В. Сидорак