Справа № 206/1641/21
Провадження № 2-а/206/9/21
20 квітня 2021 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначив, що 31.03.2021 року відносно нього складено постанову, якою притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн. за порушення п. 2.1а ПДР України.
Дії відповідача вважає незаконними та просить суд скасувати вказану постанову.
Розглянувши матеріали справи, суддя приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 без руху, так як позивачем подано позовну заяву з пропуском десятиденного строку звернення до суду та відсутнє клопотання про поновлення цього строку судом з посиланням (долученням) доказів, поважності причин пропуску процесуального строку, а також наявні невідповідності вимогам процесуального закону щодо оформлення позовної заяви.
Згідно частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 статті 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з якою, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 31.03.2021 року, проте до суду з позовом про її скасування позивач звернувся лише 13.04.2021 року.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивач із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку не звертався.
Зважаючи на викладене, позивачу має бути наданий строк для подачі заяви про поновлення строків для подачі позову про скасування постанови про накладення стягнення, а тому позов підлягає залишенню без руху.
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з вищевказаним позовом не сплатив судовий збір.
В позовній заяві позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору покликається на ч.4 ст.288 КУпАП.
Розгляд позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення від сплати державного мита.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України № 3674-VI), державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України №3674-VI, яким передбачено, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено цим законом.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з об'єктів оплати судовим збором.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України №3674-VI не передбачає. Розмір судового збору, який підлягає стягненню складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.4 Закону України № 3674-VI).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак Велика Палата Верховного Суду вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Окрім наведеного, слід зазначити, в постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду повинна бути врахована судом під час застосування тотожних норм права.
Враховуючи викладене, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у сумі 454,00 гривень, або подати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України № 3674-VI. Судовий збір позивачем має бути сплачений за реквізитами: отримувач коштів: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Самарський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа) .
Крім того, в порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначені докази (не додана оскаржувана постанова), що підтверджує обставини викладені у позові щодо її складання.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 і ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали шляхом сплати судового збору та наданням суду оригіналу квитанції, подання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку з посиланням (долученням) доказів, поважності причин його пропуску, та долучення оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд м. Дніпропетровська до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.В. Плінська