Справа№380/926/21
23 квітня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 223025,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та по військовому збору. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлений строк до бюджету не сплачені.
Ухвалою судді від 22.02.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі від 22.02.2021 року було скеровано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, підтвердженого відповіддю з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області на запит суду, а саме: м. Львів, вул. Петлюри 25/179.
На адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
З метою забезпечення принципу змагальності сторін ухвалою суду від 25.03.2021 року було продовжено процесуальний строк розгляду справи до шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Судом було скеровано копію ухвали про продовження процесуальних строків розгляду справи на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, підтвердженого відповіддю з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, однак, на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористалась, свою позицію стосовно позову не висловила.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету відповідачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, про що складено акт №2523/13-01-51-13/ НОМЕР_1 від 17.10.2018.
Згідно з висновками вказаного акта встановлено порушення:
- абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на суму 121250,74 грн.;
- п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, а.179.1 ст.179 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;
- пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік на загальну суму 9139,48 грн.
Надалі контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
-податкове повідомлення-рішення №0010021310 від 27.11.2018 на підставі акту перевірки №2523/13-01-51-13/ НОМЕР_1 від 17.10.2018 року на суму 151563,43 грн.;
-податкове повідомлення-рішення №0010031310 від 27.11.2018 на підставі акту перевірки №2523/13-01-51-13/ НОМЕР_1 від 17.10.2018 року на суму 170,00 грн.;
-податкове повідомлення-рішення №0010051310 від 27.11.2018 на підставі акту перевірки №2523/13-01-51-13/ НОМЕР_1 від 17.10.2018 року на суму 11424,35 грн.
Окрім цього нараховано пеню згідно податкового повідомлення-рішення від 27.10.2018 №0010021310 у сумі 55671,03 грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.10.2018 №0010051310 від 27.11.2018 у сумі 4196,30 грн.
14.07.2020 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №127677-54 на суму 223120,88 грн., в тому числі основні платежі 130485,99 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 32676,56 грн., пеня 59867,33 грн., яку скеровано відповідачу.
Згідно з довідкою про податкову заборгованість відповідача від 23.10.2020 №8455/9/13-01-13-04 станом на 22.10.2020 за платником податків числиться заборгованість:
-податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 207404,46 грн.;
-військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15620,65 грн.
Такі ж суми відображено у зворотному боці облікової картки платника податків за відповідними платежами.
Оскільки відповідач добровільно вказані суми не погасив, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що сума грошових зобов'язань виникла на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень від 27.11.2018 №0010021310 на суму 151563,43 грн.; від 27.11.2018 року №0010031310 на суму 170,00 грн.; від 27.11.2018 року №0010051310 на суму 11424,35 грн.
14.107.2020 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №127677-54 на суму 223120,88 грн., в тому числі основні платежі 130485,99 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 32676,56 грн., пеня 59867,33 грн., яку скеровано відповідачу.
Крім цього, позивачу за правилами п.п. 129.1.2. ст. 129 ПК України нараховано пеню за платежами податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 55671,03 грн.; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4196,30 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №127677-54 на суму 223120,88 грн., яку скеровано відповідачу.
Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень або зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).
Така сума податкового боргу зазначена позивачем у довідці про суму податкового боргу від 02.10.2020 та відображена у копіях зворотних боків облікових карток платника податків за відповідними платежами.
Вказана сума податкового боргу відповідача залишається не сплаченою.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з приписами п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (60 календарних днів до внесення змін до п. 95.2 ст. 95 ПК України, внесеними згідно із Законами №4834-VI від 24.05.2012, № 466-IX від 16.01.2020).
За змістом положень п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 223025,11 грн.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки при розгляді цієї справи відповідачем судових витрат пов'язаних з залученням свідків та проведення експертиз не понесено, судові витрати з відповідача стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 223025 (двісті двадцять три тисячі двадцять п'ять) грн. 11 коп.
Судовий збір стягненню із сторін не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сасевич О.М.