Справа № 190/380/21
Провадження №1-в/190/53/21
27 квітня 2021 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «ВК №122» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду м. П'ятихатки в режимі дистанційного судового провадження з ДУ«П'ятихатська виправна колонія (№122)» справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Покров Дніпропетровської області, громадянина України, засудженого вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,-
До суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст.82 КК України.
Засуджений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання та замінити йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, на обмеження волі.
Представник Державної установи «П'ятихатська виправна колонія (№122)» в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого ОСОБА_5 та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання вказавши, що поведінка засудженого не свідчить про його виправлення та не надає йому право на пом'якшення покарання.
Дослідивши клопотання, матеріали особової справи засудженого, заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України - суд, під час виконання вироків має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, ОСОБА_5 частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України та остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, засудженому зараховано в строк відбуття покарання один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 03.08.2015 року по 01.10.2015 року. Кінець строку 12.12.2022 року.
На даний час засуджений відбув більш ніж 1/2 частину строку покарання, що надає йому право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України.
Згідно ст. 82 КК України, особам, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, тобто якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що може бути з'ясовано лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення чи застосування заміни не відбутої частини покарання більш м'яким до засудженого, повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
У відповідності до п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.
Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 09.10.2018 року. Під час перебування в установі виконання покарань №4 м.Дніпро характеризувався задовільно, стягнень та заохочень не мав.
В ДУ «П'ятихатська виправна колонія (№122)» засуджений ОСОБА_5 перебуває з 26.10.2018 року; за період перебування в установі характеризується задовільно, залучається до суспільно корисної праці, до робіт з поліпшення житлово- побутових умов засуджених, до роботи ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу у роботі, стягнень не має, має два заохочення (подяки)- 27.06.2019 року та 28.12.2019 року за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
20.10.2020 року ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні подання ДУ «П'ятихатська виправна колонія №122» щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_5 , як такому що не став на шлях виправлення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.01.2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а також те, що ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
Варто зазначити, що наявність лише формально-юридичної підстави, тобто відбуття необхідного строку покарання та два заохочення за підсумками 2 та 4 кварталу 2019 року, не свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення. Судом враховано і той факт, що протягом 2020 року та по теперішній час ОСОБА_5 не заохочувався установою виконання покарання.
Неодноразове притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, в тому числі і в період іспитового строку, наданого йому за попередньо вчинений злочин свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і заміна не відбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким буде суперечити досягненню мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є необґрунтованим, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст.82 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1