Справа № 185/2408/21
3/185/823/21
21 квітня 2021 року. м. Павлоград.
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тимченко С.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
працюючої барменом в кафе «Бістро», проживаючої за
адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.180-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , 17.02.2021 року о 22.10 год., яка являється барменом-адміністратором кафе «Бістро» за адресою: м. Павлоград вул. Центральна, 68, допустила перебування неповнолітнього 13-річного хлопця у вищевказаному закладі громадського харчування без супроводу батьків, чим порушила вимогу ст. 20-1 ЗУ «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала, у скоєному щиро каялася, та доповнила, що проживає без чоловіка з дитиною 13 років, має заробітну плату у сумі 5-6 тис. гривень, також у неї не має батьків, які б їй надавали допомогу. Просить не карати її за скоєне. Дослідивши всебічно, повно і об'єктивно адміністративний матеріал, оцінивши кожний доказ як окремо, так і в їх сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.180-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування.
Відповідно до положень ч.1 ст. 180-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування, тягне за собою адміністративне стягнення.
Вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.180-1 КУпАП, підтверджено копією протоколом про адміністративне правопорушення від 17.03.2021 року, поясненнями свідків, свідоцтвом про народження дитини.
Стаття 23 КУпАП України, що визначає мету адміністративного стягнення, вказує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Взявши до уваги те, що дії ОСОБА_1 не представляють великої суспільної небезпеки, не заподіяли та не здатні були заподіяти значної шкоди суспільним або державним інтересам, так само, як і правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, враховуючи, що останній не мала наміру здійснити порушення, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності при малозначності діяння, а провадження у справі закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 22, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.180-1 КУпАП при малозначності вчиненого діяння, та обмежитись щодо неї усним зауваженням.
Справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.180-1 КУпАП провадженням закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.О. Тимченко