про повернення позовної заяви
27 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2007/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
13.04.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Гребенар Олексій Володимирович (далі також - представник позивача), до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком в сумі 8190 гривень, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 1390 гривень.
У позовній заяві представник позивача просив поновити строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 19.04.2021 підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
23.04.2021 представником позивача на виконання ухвали суду від 19.04.2021 надана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено таке.
Вказана справа є типовою до справи № 440/2722/20, яка розглядалася Верховним Судом як зразкова. Рішення у цій справі було ухвалено 29.09.2020. Після перегляду в апеляційною порядку Великою Палатою Верховного Суду 13.01.2021 дане рішення набрало законної сили та набуло статусу зразкового рішення у справах, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тобто, саме з моменту ухвалення остаточного рішення у зразковій справі № 440/2722/20 - 13.01.2021 позивач зрозумів, що може захистити своє право на виплату разової грошової допомоги до 5 травня в повному розмірі, і що все ж таки права учасника бойових дій на отримання грошової допомоги до 5 травня в повному обсязі порушуються в Україні державними органами, відповідальними за виплату цієї допомоги. Крім того, що по вказаній категорії спорів є зразкове рішення суду, яке обов'язково для застосування судами при розгляді аналогічних типових справ.
Після того як він дізнався про зразкове рішення, він звернувся до відповідача із відповідною заявою, щоб здійснили перерахунок цієї виплати. Предметом цього позову є визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Тобто головним фактором звернення до суду є саме відмова у здійсненні перерахунку грошової допомоги, яке було викладено відповідачем у його листі.
Враховуючи незначний термін пропуску строку позивачем - 13 днів, якщо брати граничну дату звернення до суду - 30 березня, є усі підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
Суд керується такими вимогами чинного законодавства при вирішенні питання щодо обґрунтованості заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Оцінюючи доводи представника позивача, які ним наведені в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.
Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
У зв'язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у межах спірних правовідносин не є обов'язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.
Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20.
Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.
Той факт, що, як зазначив позивач, про підстави для невиплати цієї грошової допомоги в повному розмірі позивач дізнався з листа відповідача від 19.03.2021 не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).
Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та позивач міг дізнатися про їх зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
У позовній заяві зазначено, що позивачем не у повному обсязі у 2020 році отримана спірна допомога, а отже, отримавши виплату у меншому розмірі, позивач дізнався про порушення своїх прав. Жодних рішень, розпоряджень, листів щодо нарахування щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідач не повинен був надсилати на адресу одержувачів такої допомоги.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Суд зазначає, що позивач з 21.12.2015 є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2016 року. Таким чином, позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримав у 2020 році у розмірі 1390 грн.
Отже, про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач повинен був дізнатися після отримання такої допомоги у меншому розмірі.
Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік, з урахуванням положень частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розпочався 01.10.2020 та закінчився 31.03.2021.
Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин.
За встановлених обставин, по даній справі позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки у 2020 році отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390 грн, але до суду з позовною заявою звернувся тільки 13.04.2021 через свого представника.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19).
Зокрема, суд враховує, що виплата грошової допомоги до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення конкретного розміру грошової допомоги чи був здійснений його перерахунок, з яких складових він складається, як обрахований та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Отже, з дня отримання грошової допомоги до 5 травня особою, якій виплачений конкретний розмір грошової допомоги, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошової виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових нарахованого грошового забезпечення, звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.
Суд погоджується з висновками Верховного Суду, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач та його представник суду не надав та не зазначив.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За встановлених обставин по справі, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому його позовну заяву слід повернути.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Гребенара Олексія Володимировича про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Борзаниця