Справа № 185/6965/20
Провадження № 1-кп/185/238/21
22 квітня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020045370000199 від 08 вересня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Павлограді, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, не працюючої, з середнь-спеціальною освітою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 02 грудня 2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На основі ст. 75, 104 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 17 лютого 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Аврах ОСОБА_7 , 07 вересня 2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин (точного часу досудовим розслідування не встановлено) перебувала в приміщенні обувної майстерні, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , де на робочому столі майстра, побачила мобільний телефон Huawei Р8 lite ALE-L21, 16Gb. В цей час у останньої виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище вказаного мобільного телефону, що належить ОСОБА_5 .
В цей час ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, перебуваючи неподалеку робочого столу, який розташований на території майстерні, яка слугує місцем для виконання робіт майстром та огороджена ширмою, що розділяє приміщення майстерні, відчинивши хвіртку, вказаної ширми, проникла на територію приміщення де на робочому столі перебував вищевказаний мобільний телефон. Переконавшись що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, а власник мобільного телефону перебуває в іншому приміщенні майстерні, діючи умисно, повторно, викрала з даного робочого столу вищевказану техніку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 1733,33 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_3 зникла, викраденим майном розпорядилась на свій розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфікованоза ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та суду показала, що дату не пам'ятає, це було в кінці літа. Вона з ОСОБА_8 (Грачею) прийшли до майстерні близько 17.00 години. Були там більше години. Вона сиділа там, де ставлять сумки. Потім вона перебуваючи в майстерні зайшла за перегородку, та взяла телефон, який лежав на столі. Телефон вона взяла і вийшла, а потім телефон здала в ломбард. Телефон здавала в ломбард «Імперіал» по вул. Центральній, де зазначив потерпілий на свій паспорт. Куди поділася сім карта не пам'ятає. Здавала телефон на 30 днів. За телефон отримала 500 гривень. Вона випадково відправила СМС «Я за кермом». Вона не робила виклик, а потім зброс, це могли зробити в ломбарді. В скоєному розкаялася.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що в кінці літа 2020 року у вечорі біля 18.00 години до нього до майстерні прийшли ОСОБА_9 з Аврах Анною. Майстерня розташована в м. Павлограді, на ОСОБА_10 біля ринку можливо по вул. Сташкова. Потерпілий заздалегідь домовлявся з ОСОБА_9 , щоб він до нього прийшов відремонтувати взуття. Потерпілий на той момент не знав обвинувачену. Потерпілий, спитавши у ОСОБА_9 чи нормальна вона, на що той відповів, що так. Коли вони відлучилися в іншу кімнату, обвинувачена забрала телефон та пішла.
В приміщені майстерні, походу є стійка. Робоче місце потерпілого знаходиться за стійкою, яке розділене ще на дві частини. Одна частина така, що клієнтам взагалі нічого не видно. Потерпілому потрібно було в той момент туди відлучитися. Телефон перебував в тій кімнаті, де потерпілий приймає людей. Він був з однієї сторони стійки, а обвинувачена була з іншої сторони стійки. Потерпілий не звернув уваги на те, що залишив телефон, бо раніше залишав, його ніхто не чіпав. Прохід до стійки здійснюється через дверцята. Дверцята зачиняються на шпінгалет. Грача був постійно під наглядом у потерпілого. Коли вони зайшли, обвинувачена була за стійкою, де були люди, а ОСОБА_9 з дозволу потерпілого перейшов у ту кімнату, де доступу людям не було. Грача зачищав свої черевики, а потерпілий в той час обтачував набойки на сапогах. В той час телефон вже не був в його прямій видимості. В той час, коли потерпілий подумав, що потрібно піти забрати телефон, почув як хлопнула його дверка і обвинувачена пішла. Дверка, яка розділяє робоче місце потерпілого від клієнтів. Телефон не можливо було дістати не відкриваючи дверку, треба тільки заходити. Після того, як він це почув, потерпілий вибіг, і обвинувачену більше не бачив. Потім він вигнав ОСОБА_9 , і сказав, щоб той шукав її, бо вона забрала телефон. Він побіг до ларьку, там в нього була знайома, щоб вона допомогла викликати поліцію. Обвинуваченій почали телефонувати, а вона підправила СМС «За кермом», після того телефон зовсім вимкнула. Потерпілий перебував з Грачею, поки той зачищав взуття, десь приблизно пів години. За цей час ніхто до майстерні не заходив. Робочий день потерпілого до 17.00 години. Він залишився, щоб допомогти ОСОБА_9 та підігнати свою роботу. Поліція знайшла телефон в ломбарді, а потерпілий викупив його за свої кошти. Ломбард знаходиться по вул. Центральній навпроти ЦУМА. Викупив телефон він за 500 грн. Він дозволу на вхід до робочої зони, за стійку, обвинуваченій не давав. Вона хотіла заглянути, він її заводив, показував. Після того, як обвинувачена вийшла і потерпілий прикрив щеколду, вона виходила десь із приміщення курити. Коли вона встигла повернутися, не зрозумів. Покарання обвинуваченій просив призначити на розсуд суду.
Хоч обвинувачена ОСОБА_3 і визнала вину повністю, її вина доведена дослідженими в судовому засіданні такими доказами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що з потерпілим та обвинуваченою у родинних відносинах не перебуває. Дату коли це було він не пам'ятає. Після роботи він пішов додому де на поверху зустрів обвинувачену і разом пішов до потерпілого, щоб відремонтувати обув. Потерпілий не відмовив. Обвинувачена спочатку стояла на вулиці. Потерпілий дав йому інструменти, бо знав, що він в цьому трохи розуміється. Обвинувачена зайшла до майстерні. Поки він клеїв, заснув, бо після роботи був заморений. Потерпілий почав смикати його та запитувати, де ОСОБА_12 , де телефон. Він відповів, що не знає. Він пішов до продавця ОСОБА_13 і розповів їй, що сталося, і вона телефонувала на номер потерпілого, але прийшло повідомлення «За кермом» чи щось схоже на це. Точного адресу майстерні він не знає, вона знаходиться на ОСОБА_10 . Коли заходиш до майстерні, там огорожа, є маленька калітка, він зайшов туди з дозволу потерпілого. Там є перегородка, де потерпілий має інструменти та точить, клеїть, щось ремонтує. Свідок сидів при вході на стільці. Обвинувачена була на вулиці, потім зайшла в середину. Свідок сидів ремонтував, поки його не розбудили протягом 20-30 хвилин. Мобільний телефон у потерпілого не бачив. Знає, що він є. Потерпілий говорив, що телефон лежав де перегодка, де він приймає, за його спиною. Свідок не брав телефон, а потерпілий його не давав. Вони там були втрьох. Ніхто більше не заходив. Це було ввечері, вже після роботи. Це могло бути і 07 вересня 2020 року біля 18.30 годин, але точно сказати не може, тому, що не пам'ятає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , показала, що з потерпілим та обвинуваченою у відносинах не перебуває. Наприкінці серпня 2020 року на початку вересня 2020 року, точної дати вона не пам'ятає, біля 17.00 год. до неї прийшов ОСОБА_9 і попросив з її телефону зателефонувати на якийсь інший номер. Вона у нього запитала, що сталося і куди телефонувати. На що він відповів, що ОСОБА_9 з ОСОБА_15 прийшли до ОСОБА_16 - потерпілого, заклеїти ботінок. Він заклеїв ботінок і заснув, ОСОБА_12 сиділа в першій кімнаті. ОСОБА_16 зайшов з першої кімнати до другої кімнати і почув стук дверей. Вийшовши в першу кімнату ОСОБА_16 , обнатужив, що на столі немає телефону і Ані не було. Вона подзвонила зі свого телефону на номер потерпілого ОСОБА_16 . З номеру ОСОБА_16 прийшла СМС «Я за кермом». Вона набрала інший раз, телефон вже був відключений. Пізніше, хвилин через 30 включився. Їй прийшла ОСОБА_17 , що абонент на зв'язку. Пішов виклик, вона взяла трубку і зразу дала відбій. Більше свідок не телефонувала. Вона викликала поліцію, так як ОСОБА_16 був біля неї. Тоді було світло. Її магазин знаходиться по тому ряду, де і майстерня потерпілого ОСОБА_16 .
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 вересня 2020 року, прийняту від ОСОБА_5 , відповідно до якого, останній зазначив, що 07 вересня 2020 року, приблизно о 18.40 годині раніше не відома йому жінка знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в майстерні зі столу викрала його мобільний телефон марки «Хуавей» чорного кольору /а.к.п. 79/.
Протоколом огляду місця події від 07 вересня 2020 року та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто ділянку місцевості, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . На даній ділянці місцевості знаходиться приміщення майстерні «Мастерок». Вхід до майстерні здійснюється через подвійні двері, перші - металеві, другі двері - пластикові зі скляним вікном. Зліва відносно входу знаходиться дерев'яна стійка - коричневого кольору, за якою знаходиться крісло, стіл та полички, які прикріплені до стіни та на яких знаходиться взуття. Крім того, на дальній стіні відносно входу до стіни приєднана металева решітка, на якій висять різного роду ключі. За стійкою з права, знаходиться ще одне приміщення, вхід до якого здійснюється через дерев'яні двері, які на момент огляду знаходяться у відчиненому стані. У приміщенні зліва та справа знаходяться дерев'яні столи, на яких розташовані різні станки, взуття та інші речі. В ході огляду нічого не вилучалося /а.к.п. 81-85/.
Протоколом огляду від 23 вересня 2020 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в службовому кабінеті № 111 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченко, 51, був оглянутий мобільний телефон Huawei P8 Lite ALE - L21, 16 Gb, який добровільно видав потерпілий ОСОБА_5 . Потерпілий ОСОБА_5 вказав, що саме цей мобільний телефон 07.09.2020 року малознайома ОСОБА_18 викрала його з приміщення обувної майстерні, який останній в подальшому викупив з ломбарду «Імперіал», що розташований по вул. Центральній, м. Павлограда. Під час огляду вказаного мобільного телефону, було встановлено, що панель вказаного предмету чорна та має сіру вставку по боках. Під час перевірки ІМЕІ було встановлена нумерація ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 . Вказаний мобільний телефон видимих пошкоджень немає /а.к.п. 99-102/.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 вересня 2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 серед пред'явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав на фото № 1 дівчину, яка 07 вересня 2020 року перебувала в обувній майстерні та після уходу якої зник його мобільний телефон «Хуавей» та Довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 1 на фото є ОСОБА_3 /а.к.п. 88-90/.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28 вересня 2020 року, за участю потерпілого ОСОБА_5 та фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий в присутності двох понятих розповів та показав, що 07 вересня 2020 року, приблизно о 18.30 години останній перебував на своєму робочому місці у обувній майстерні за адресою м. Павлоград, вул. Заводська, а саме на ринку, що там розташований. В цей час до приміщення зайшли двоє осіб, його знайомий на ім'я ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) та його подруга, яка в подальшому назвалася як ОСОБА_18 . В подальшому, ОСОБА_18 сіла на лаву для відвідувачів, а потерпілий зі свідком пішли до іншого приміщення майстерні. В цей час мобільний телефон ОСОБА_19 , який належить потерпілому залишився на поверхні робочого столу майстерні. В подальшому, коли потерпілий та свідок ОСОБА_9 перебували в іншому приміщенні майстерні та свідок ОСОБА_9 намагався відремонтувати самотужки своє взуття, потерпілий вирішив повернутися до робочого столу де знаходився мобільний телефон, бо потерпілий забув замкнути хвіртку, яка розділяє робоче приміщення з приміщенням зони де знаходяться відвідувачі. Коли потерпілий тільки розвернувся та пішов у бік приміщення де перебував телефон та ОСОБА_18 , то той почув як закрилися двері майстерні. В цей час потерпілий побачив, що ні телефону, ні ОСОБА_20 в приміщенні обувної майстерні не було. Після цього, потерпілий сказав, щоб свідок ОСОБА_9 пішов та шукав свою знайому /а.к.п. 93-97/.
Висновком експерта № 19/104-17/2/12.1/428 від 22 вересня 2020 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки Huawei Р8 lite ALE-L21, 16Gb, який купувався 08 серпня 2019 року, на момент скоєння крадіжки, тобто 07 вересня 2020 року могла складати 1733,33 грн. /а.к.п. 107-109/.
Зазначені докази винуватості обвинуваченої є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи досліджені протокол огляду місця події, протокол огляду, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому, протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 , висновку експерта, показання обвинуваченої, потерпілого та свідків, в їх сукупності, суд вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується відповідною розпискою /а.к.п. 151/. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.
За місцем проживання обвинувачена характеризується негативно /а.к.п. 118/, раніше судима /а.к.п. 117, 140/, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває /а.к.п. 119-120/.
На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої, а саме те, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, визнала вину повністю, щиро розкаялася, добровільно відшкодувала завданий збиток, та перебування раніше на обліку, як дитини, позбавленої батьківського піклування, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання в їх сукупності та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, що знижує ступень суспільної небезпеки, суд вважає, що покарання обвинуваченій слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України та остаточне покарання їй слід призначити за сукупністю злочинів за правилами ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили не обирати.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
У справі маються процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 653 грн. 80 коп. /а.к.п. 106/, які підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року призначити ОСОБА_3 остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 653 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Речові докази у справі: мобільний телефон Huawei Р8 lite ALE-L21, 16Gb, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у його користуванні; CD диск з відеозаписом від 07 вересня 2020 року з ломбарду «Імперіал», розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна 80а - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1